Європейська комісія (ЄК) опублікувала план перетворення енергетичної системи Європи – REPowerEU. Вона назвала його «своєю відповіддю на труднощі та порушення глобального енергетичного ринку, спричинені вторгненням Росії в Україну».
Головних цілей у плану дві:
- покінчити до 2027 року із залежністю ЄС від російських викопних видів палива, які використовуються як економічна та політична зброя і обходяться європейським платникам податків майже у 100 млрд євро на рік;
- вирішити проблему кліматичної кризи.
В ЄК визнають, що цей план є «по суті політичним». Але це також і трансформація: для блоку, який десятиліттями звикав до дешевих і надійних постачань з Росії, повне припинення імпорту з РФ спричинить величезні проблеми з диверсифікацією постачальників, перепроектуванням інфраструктури, пом'якшенням наслідків стрибків цін, підвищенням ефективності, просуванням відновлюваних альтернатив. І найважливіше – у період трансформації потрібно забезпечити безперебійне електропостачання домашніх господарств та підприємств.
Заміна російського газу
Зараз Росія є основним постачальником газу в ЄС, на неї припадає 45% загального обсягу поставок – 155 млрд кубометрів у 2021 році.
Постачання російського газу до ЄС
Брюссель добре розуміє, що така величезна кількість газу не буде замінена екологічно чистими продуктами, тому першочерговим завданням є знайти нові джерела газу.
Зріджений природний газ (ЗПГ) є найбільш доступним вирішенням цієї проблеми. Його використання дає велику перевагу прибережним державам, які мають термінали, такі як Іспанія, Італія та Нідерланди, і вони можуть відносно легко збільшити свої закупівлі. ЄС уже б'є рекорди з імпорту ЗПГ, отримавши у квітні 12,4 млрд кубометрів.
Проте ЗПГ дорогий, а глобальний ринок дуже конкурентний. Перехід на ЗПГ також ставить країни, які не мають виходу до моря, у невигідне становище, оскільки вони змушені отримувати газ трубопроводами, більшість з яких експлуатуються Росією.
REPowerEU передбачає, що до кінця 2022 року може бути скорочено до двох третин споживання російського газу – близько 100 млрд кубометрів. Половину з них буде замінено ЗПГ, ще 10 млрд кубометрів надходитимуть з неросійських трубопроводів, у тому числі з Норвегії, Азербайджану та Алжиру.
Централізація закупівель газу в рамках ЄС
Щоб прорватися через жорстку конкуренцію за ЗПГ, Брюссель хотів би, щоб 27 держав-членів купували його разом та використали свої важелі впливу як найбільшого у світі ринку.
Блок вже створив Енергетичну платформу ЄС, добровільну схему для поєднання попиту та координації імпорту.
Брюссель має намір зробити ще один крок та створити спільний механізм закупівель – колективне підприємство для переговорів щодо газових контрактів від імені держав-членів.
Цей механізм буде добровільним і ґрунтуватиметься на уроках, отриманих із закупівель вакцин проти COVID-19.
Розвиток зеленої енергетики
ЄК пропонує прискорити розгортання вітряних та сонячних систем з метою заміни понад 20 млрд кубометрів російського газу.
Але досягнення цієї мети упирається у «велику стіну бюрократії», зазначає Euronews. У середньому на будівництво вітряних електростанцій йде дев'ять років, а на встановлення сонячних панелей потрібно від чотирьох до п'яти років. Зараз цей процес дуже складний і потребує численних дозволів, пов'язаних із будівельними, енергетичними, екологічними та архітектурними стандартами.
Брюссель вимагає від держав-членів значно прискорити процес і встановити обов'язкові максимальні строкі для всіх відповідних етапів. Відновлювана енергія стає «головним суспільним інтересом», що виправдовує швидше отримання дозволів.
Постачання викопних видів палива з РФ до ЄС
Ставляться цілі з виробництва 10 млн тонн відновлюваного водню всередині ЄС та 10 млн тонн імпорту до 2030 року, щоб замінити природний газ, вугілля та нафту у важкодоступних для декарбонізації галузях промисловості та на транспорті.
План дій з біометану встановлює інструменти, включаючи нове промислове партнерство та фінансові стимули для збільшення виробництва цього газу до 35 млрд кубометрів до 2030 року.
ЄК також пропонує оновити мету ЄС щодо відновлюваних джерел енергії на 2030 рік з 40% до 45% усієї енергії, що виробляється в блоці, а до 2025 року зробити сонячні панелі обов'язковими у всіх нових громадських та комерційних будівлях та у житлових будинках – до 2029 року.
Зміна навичок споживання енергії європейцями
Енергетична незалежність від Росії вимагатиме більшого, ніж ЗПГ та сонячні батареї: велика мета також потребує «поведінкових змін» у тому, як європейці споживають енергію, зазначають у ЄК.
Серед пропозицій: більше користуватися громадським транспортом, знизити швидкість на трасах, вимкнути опалення та кондиціювання повітря, працювати з дому та вибирати побутову техніку, яка є більш ефективная.
«Економія енергії — це найдешевший, безпечний і чистий спосіб зменшити нашу залежність від імпорту викопного палива з Росії», — йдеться у REPowerEU.
Жодна з цих пропозицій не є юридичною. Але, за оцінками Брюсселя, вжиття цих заходів знизить попит на електроенергію та усуне потребу у 13 млрд кубометрів російського газу в короткостроковій перспективі.
«Оскільки цим пропозиціям не вистачає законодавчої сили, незрозуміло, скільки європейських домогосподарств і компаній, які мають справу із захмарними рахунками і інфляцією, що стрімко зростає, будуть готові зробити свій внесок за власним бажанням», — зазначає Euronews.
ЄК заявляє, що «має намір працювати з національними урядами та місцевою владою для розробки інформаційних кампаній, спрямованих на просування енергоефективних підходів».
Ціна енергетичної незалежності
Перетворення, передбачені REPowerEU, мають високу ціну. За оцінками ЄК, здобуття незалежності від російської енергії вимагатиме інвестицій у розмірі 210 млрд євро в період з 2022 по 2027 рік.
Не менше 110 млрд євро підуть на розгортання відновлюваних джерел енергії та водневих систем, а 10 млрд євро – на диверсифікацію постачання ЗПГ та трубопровідного газу.
Брюссель запропонував, щоб основна частина цих грошей надходила із невикористаних кредитів фонду відновлення після COVID-19. Там їх залишилося на 225 млрд євро.
Доходи, отримані від Системи торгівлі викидами, можуть дати ще 20 млрд євро у вигляді грантів.
Зазначимо, що оцінка витрат, яка наведена ЄК, включає виділення 2 млрд євро на модернізацію нафтової інфраструктури. Ця сума може переконати Угорщину зняти своє заперечення запровадженню нафтового ембарго у межах шостого пакету санкцій проти РФ.
***
У заяві ЄК йдеться: «В умовах агресії Росії ЄС підтримає Україну, Молдову, країни Західних Балкан та Східного партнерства, а також наших найбільш уразливих партнерів. Разом з Україною ми продовжимо спільну роботу із забезпечення безпеки постачання та функціонуючого енергетичного сектору, прокладаючи шлях для майбутньої торгівлі електроенергією та відновлюваним воднем, а також відновлюючи енергетичну систему в рамках ініціативи REPowerUkraine.»
ДОПОВНЕННЯ. Керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання BRDO Антон Зоркін в інтерв'ю 
сказав:
– Україна неодноразово заявляла про стратегічну необхідність підвищення енергонезалежності, особливо з огляду на надмірну енергетичну залежність від країн-агресорів РФ та Білорусі. У довгостроковій перспективі доцільним є впровадження заходів з енергоефективності, а також перехід на використання водневих, біоенергетичних технологій, вітроенергетичних та сонячних станцій.
З огляду на те, що енергетична інфраструктура зазнала руйнувань внаслідок російської агресії, план відновлення України має передбачати не лише короткострокові заходи, спрямовані на негайне відновлення роботи інфраструктури, а й довгострокові для переформатування української енергетичної системи на новий технологічний рівень. Також план відновлення, що зараз розробляється, має передбачати досягнення повної енергетичної незалежності. Для цього необхідно зокрема нарощувати виробництво нафтопродуктів та видобуток газу, щоб повністю забезпечувати власні потреби, а також почати створювати ринок біопалива.
Для реалізації змін у енергетичній галузі потрібно дочекатися кінця війни, чи можна щось робити й зараз?
– Уряд вже зараз має розпочати розробку бачення подальшого розвитку економіки країни, а отже, потреб економіки в енергетичних ресурсах на коротко-, середньо- та довгострокову перспективи. Вже зараз держава має розробляти стратегічні підходи до розвитку паливної та водневої галузі, плани реалізації Зеленого переходу, розвивати проекти енергоефективності не лише для населення, а й для промисловості. Усі ці заходи вимагають значних коштів у реалізацію, відповідно цього необхідно залучати значні інвестиції. Держава має готувати привабливі інвестиційні проекти, одночасно і нормативну базу, яка сприятиме не лише стимулюванню, а й захисту інвестицій. Вже зараз потрібно змінювати підходи до оподаткування, зокрема, податкові пільги для перспективних галузей економіки. Крім того, необхідно завершити імплементацію законодавства ЄС як одну з умов набуття членства в ЄС, чого прагне Україна.
Тому головне завдання сьогодні, яке має виконати держава, не чекаючи закінчення війни, це розробити та прийняти стратегічні та законодавчі документи.
Читайте також
