Як Україна стає лідером у сфері відкритих даних і як у цьому допомагають державні органи

Автор

The Page Промо

партнерський матеріал

Відкриті дані вже давно не концепт для гіків та обмеженого кола громадян, вони стали реальністю для багатьох українців. Інформацією, що публікують у відкритому доступі державні органи, та сервісами на основі цих даних щомісяця користуються від 5,2 до 7 млн українців, а це 17 — 23% українських інтернет-користувачів. Цифри разючі, зважаючи на те, що сферу відкритих даних в Україні почали розвивати лише п’ять років тому.

Успіхи України підтверджують і міжнародні рейтинги. У 2020 році Україна посіла 17 місце у європейському рейтингу відкритих даних Open Data Maturity Report 2020, продемонструвавши результат вищий, ніж середній рівень по Європі, а також увійшла до переліку країн, що швидко розвиваються (Fast-trackers), разом із Німеччиною, Нідерландами, Італією, Швецією та іншими. Роком раніше Україну відзначили в регіоні як країну з найрозвиненішою екосистемою відкритих даних, де є державна підтримка, заохочене громадянське суспільство, створені регіональні мережі, залучені міжнародні партнери та донори.

У чому секрет успіху України у сфері відкритих даних і що інші сфери можуть запозичити для свого розвитку, — розповідаємо на конкретних прикладах.

Сильна політика відкритих даних

Ухвалення постанови КМУ №835 у 2015 році зобов’язало державні органи відкривати дані, до яких раніше доступ мало обмежене коло осіб. За п’ять років кількість наборів даних, обов’язкових до публікації, зросла з 300 до 1000. Сьогодні на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних більш ніж 38 тис. наборів даних від понад 4 тис. розпорядників у різних сферах — від екології до інфраструктури, від великих міністерств до маленьких міст. Ці дані — у вільному доступі. Постанову постійно оновлюють з огляду на пропозиції громадськості.

Не менш важливий розвиток політики відкритих даних на місцевому рівні. Львів, Вінниця, Запоріжжя, Маріуполь, Харків та низка інших українських міст створюють власну нормативно-правову базу та стратегії розвитку. На основі цих документів вони запускають місцеві портали відкритих даних. Тут варто згадати і про малі міста, як от Дрогобич чи Дубно, що також активно розвивають цю сферу. Завдяки цьому все більше людей мають доступ до інформації про те, що відбувається в їхніх містах, і за можливості можуть впливати на розв’язання проблем.

The Page

Міста, що мають власні портали відкритих даних

Львів — це приклад якісної політики відкритих даних. Він перший серед міст приєднався у 2017 році до Міжнародної хартії відкритих даних та запустив міський портал відкритих даних. Останній містить вже 1000 наборів даних, серед яких інформація про комунальне майно, архітектуру, урбаністику. Завдяки цьому в місті з’явилася низка корисних сервісів для мешканців. Наприклад, чатбот LvivCityHelper, створений для оперативного інформування та комунікації з мешканцями міста, має понад 10 тис. користувачів. Протягом 2018 — 2020 років, зокрема, завдяки ефективності чатбота, кількість запитів щодо публічної інформації до Львівської міської ради зменшилася на 25% — з 3670 до 2874.

Постійне вдосконалення: публікація нових якісних наборів даних

Щороку з'являється все більше якісних наборів відкритих даних. Вони зазвичай стають основою для аналітичних матеріалів, за їх допомогою створюють сервіси та застосунки для задоволення потреб суспільства.

Тільки за останні місяці 2021 року державні органи оприлюднили низку важливих наборів даних:

фінансова звітність компаній (Державна податкова служба);
митні декларації (Державна митна служба);
VIN-коди автомобілів (Міністерство внутрішніх справ);
дані про порушення перевізниками габаритно-вагових норм (Міністерство інфраструктури).

Завдяки активному темпу публікації попит на відкриті дані з кожним роком зростає. У першому півріччі 2021 року держпортал відкритих даних data.gov.ua відвідав 1 млн користувачів. Це вдвічі більше порівняно з минулим роком.

Після відкриття Державною податковою службою фінансової звітності компаній (а це дані понад 400 тис. суб'єктів господарювання — платників податку на прибуток) громадськість отримала доступ до даних про прибутки та збитки, обігові активи, фінансові результати, власний капітал, кредиторську та дебіторську заборгованість. Уже за декілька днів ці дані у свої системи інтегрували сервіси для перевірки контрагентів, зокрема OpenDataBot, YouControl, Clarity Project. Тепер, відкривши профіль юридичної особи, можна ознайомитися, наприклад, із реальним фінансовим станом компанії чи розмірами сплат податків у бюджет України та в такий спосіб убезпечитися від шахраїв чи недобросовісних контрагентів. Також можна проводити журналістські розслідування. Наприклад, одне з таких — про облгази, що задорого закуповують газ для власних потреб.

Створення продуктів на основі відкритих даних

Відкриття даних має антикорупційну, соціальну та економічну цінність, бо на їх основі створюють нові сервіси та продукти, які потім використовують громадяни. Завдання державних органів — не тільки публікувати дані, але й комунікувати з громадськістю щодо можливостей та ініціювати колаборації. В Україні поширене проведення хакатонів, челенджів та конкурсів, під час яких громадськість, використовуючи відкриті дані, пропонує рішення для розв’язання локальних і національних проблем. Ось кілька прикладів:

Завдяки співпраці місцевих органів влади та бізнесу в Тернополі, Луцьку, Запоріжжі та інших містах запрацював сітібот «Назар». Він через месенджери сповіщає про аварійні та планові ремонти, інформує про комунальні та соціальні служби, через нього можна повідомити про випадки корупції тощо.
Відкриття даних про порушення перевізниками габаритно-вагових норм дало змогу команді OpenDataBot створити карту та проаналізувати, на яких автошляхах України габаритно-вагові норми перевищують найчастіше. Інформація з карти може допомогти владі удосконалити контроль за перевізниками та спонукати останніх дотримуватися вимог.
На основі даних про забезпечення медичних послуг для онкохворих пацієнтів, які оприлюднює Національна служба здоров’я, створили чатбот «Лікуйся». Пацієнтів із діагнозом «рак молочної залози» бот зорієнтує, в якому медичному закладі які медичні послуги та у якому обсязі можна отримати безоплатно. Користувач обирає послугу, отримує покрокову інструкцію. Протягом двох місяців після запуску чатботом скористалося понад 2600 людей.

Інвестування в розвиток держслужбовців у сфері відкритих даних

Щоб забезпечити стійкий розвиток сфери та належний рівень відкриття даних, потрібно підвищувати обізнаність щодо них та навчати фахівців. Адже, щоб дані дійсно працювали та ними користувалися, їх треба якісно публікувати та покращувати реєстри, оновлювати закони та постанови Кабміну.

Одним із найперших таких заходів, що допоміг держслужбовцям підійти стратегічно до розвитку відкритих даних у своїх містах та установах, стала програма Open Data Leaders Network. Це міжнародний формат навчання для представників виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, розроблений Інститутом відкритих даних (ODI) у Великобританії.

В Україні проєкт стартував у 2017 році в межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» та за підтримки Міністерства цифрової трансформації. 64 держслужбовці взяли участь у цій програмі.

Наразі є такі можливості для розвитку у сфері відкритих даних:

Навчальні програми для чотирьох категорій користувачів на порталі «Дія.Вікриті дані». Охочі зможуть визначити свій рівень знань та скористатися запропонованим планом розвитку для підвищення рівня грамотності.
Онлайнкурс «Відкриті дані для державних службовців» на порталі «Дія. Цифрова освіта». 13 епізодів навчального серіалу розкажуть, як формувати політику відкритих даних в організації, як проводити аудит відкритих даних, які є інструменти комунікації та як залучати нових користувачів. Уже понад 34 тис. держслужбовців завершили навчання за цією програмою.

Коли всі зазначені складові працюють, суспільство отримує найбільший ефект. Сфера відритих даних в Україні, безумовно, має бути прикладом для інших сфер, бо тут уже є конкретні результати та міжнародне визнання. Спільнота Open data в Україні не збирається зупинятися на досягнутому. Міністерство цифрової трансформації поставило амбітну мету — за три роки увійти в трійку країн — лідерів у сфері відкритих даних.

Матеріал підготовлений за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», що реалізується фондом «Євразія», та за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.