Верховна Рада 8 листопада ухвалила у повторному другому читанні законопроєкт №10037. Документ серед іншого встановлює нові принципи розподілу надходжень від ПДФО, що сплачується з грошового забезпечення військовослужбовців («військовий ПДФО»).
Наразі надходження від усього ПДФО поділяються між місцевим бюджетом та держбюджетом у співвідношенні 64:36.
Після набуття чинності нового закону, «військовий ПДФО» повністю спрямовуватиметься до державного бюджету. Там він розподілятиметься так:
- надходження з 1 жовтня до 31 грудня 2023 року — у пропорції 50% на 50%: Держслужбі захисту інформації (ДСЗІ) на дрони (орієнтовно 13 млрд грн) та Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн);
- з 1 січня до 31 грудня року, в якому скасовано воєнний стан: 45% — ДСЗІ на дрони (прогноз не менше 43 млрд грн), 45% — Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (не менше 43 млрд грн); 10% буде розподілено між військовими частинами пропорційно сплаченому ними ПДФО (близько 10 млрд грн).
Гарячу дискусію на тему «військового ПДФО», яка тривала кілька місяців, на цьому можна вважати фактично закритою. Але 
вирішило розібратися, чому держава вирішила забрати собі ці надходження і якої шкоди така «конфіскація» завдасть місцевим бюджетам.
Чому державі зараз потрібні гроші «військового ПДФО»
Коли дискусія лише розпочиналася, одним із головних аргументів проти ініціативи було те, що вона суперечить основам реформи децентралізації, успіхами якої пишалися політичні керівники України. Представники влади публічно неодноразово заявляли, що це розуміють, але ситуація з бюджетними доходами в країні натепер така, що доводиться обирати між поганим і дуже поганим рішеннями.
Востаннє про це чітко сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час дискусії, організованої 7 листопада Центром економічної стратегії (ЦЕС). Він зазначив, що, судячи з активності деяких місцевих властей, в Україні вже розпочався період післявоєнного відновлення. Але «хтось зараз займається банальним питанням виживання на середньострокову перспективу — за відсутності ясних та зрозумілих перспектив щодо того, яким чином ми утримуватимемо військову машину та всю військову кампанію».
Марченко вважає, що у тій ситуації, в якій зараз перебуває Україна, важко знаходити компроміси. Він закликав усіх згадати про березень-квітень 2022 року, коли «не було політики, політизованості цих питань». «Я не знаю, що змінилося. По-моєму, ситуація стала гіршою. З погляду наших перспектив, вона точно не краща», — вважає глава Мінфіну.
Міністр фінансів Сергій Марченко – про військовий ПДФО (відео)
Він зазначив, що уряд не лише забирає «військовий ПДФО». У держбюджеті-2024 запропоновано ліквідувати Дорожній фонд на 95 млрд грн і прибрати всі капітальні витрати, які є у центральної влади, щоб зосередитись на фінансуванні військової кампанії. Хоча міністр розуміє, що це ускладнить проблему економічного виживання.
«Але зараз не про це. Нам зараз потрібно створити умови, щоб переламати хід військової кампанії. Якщо це незрозуміло комусь, я не бачу сенсу ще раз про це розповідати та шукати додаткові аргументи», — заявив Марченко.
За його словами, щодня військова кампанія потребує 5 млрд грн із держбюджету.
Проєкт держбюджету-2024 передбачає надходження в Україну $41 млрд зовнішнього фінансування, але поки що немає підтвердження надходження $29 млрд.
Марченко підкреслив, що поки що немає відповіді на питання, як покривати всі необхідні запити з боку Міноборони та ЗСУ наступного року. «У частині оподаткування ми дійшли до межі, у частині внутрішніх запозичень ми також близькі до межі. Тому пошук внутрішніх ресурсів — це зараз найнагальніше питання», — заявив він.
Мінфін очікує, що перенаправлення «військового ПДФО» принесе 122 млрд грн, зокрема 25,8 млрд грн — цього року.
«Думаю, це не останнє непопулярне рішення для 2024 року», — спрогнозував Марченко.
Як позначиться на місцевих бюджетах вилучення надходжень від «військового ПДФО»
Нагадаємо, дискусії про «військовий ПДФО» почалися після того, як у ЗМІ та соцмережах почали обурюватися тим, що місцева влада в умовах війни «перекладає бруківку», замість того, щоб допомагати Силам оборони.
У відповідь представники місцевої влади розповідали, скільки грошей вони витрачають на допомогу ЗСУ, реабілітацію поранених тощо. Говорили, що в умовах війни багато їхніх доходів скоротилися, а витрати — зросли. Пояснювали, що від видатків місцевих бюджетів виграють зокрема й сім'ї військовослужбовців, податками з доходів яких ці витрати фінансуються. Наголошували, що не може бути єдиного підходу, оскільки громади по-різному постраждали від війни, тому вони мають різні потреби в грошах не для «післявоєнного відновлення», а для забезпечення умов життя на території громад.
Але, як сказав Сергій Марченко, ситуація в країні не сприяє пошуку компромісу, тому вирішили забрати весь «військовий ПДФО» у всіх, хто його отримував.
Проте держава запропонувала громадам у проєкті держбюджету-2024 часткову компенсацію. За словами голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева, міжбюджетні відносини у 2024 році будуватимуть, зважаючи на передачу «військового ПДФО» до державного бюджету. Водночас ресурс місцевих бюджетів збільшать на 23,2 млрд грн (забере ж держава у них у новому році близько 96 млрд грн):
- доходи місцевих бюджетів збільшено на 22,9 млрд грн (за рахунок передачі 4% «невійськового» ПДФО з держбюджету до місцевих);
- трансферти з держбюджету до місцевих бюджетів збільшено на 300,3 млн грн.
При визначенні обсягу трансфертів врахували:
- запровадження нової субвенції на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров'я – 1,0 млрд грн;
- збільшення освітньої субвенції на 275,3 млн грн;
- збільшення додаткової дотації на утримання соціальної інфраструктури Славутича на 25 млн грн.
Реверсна дотація (фінанси, які місцеві бюджети передають до державного для вирівнювання податкової спроможності громад. – ) у 2024 році обсягом 14,1 млрд грн до держбюджету не перераховуватиметься. Це заощадить гроші «багатим» бюджетам, але позбавить частини надходжень дотаційні громади.
Читайте також
