Facebook Pixel

В Україні більше не добувають коксівне вугілля: до чого це призведе

Лінія бойового зіткнення доповзла до міста Покровськ Донецької області. Група «Метінвест» 14 січня повідомила про зупинення роботи своєї Покровської вугільної групи «у зв'язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням ситуації безпеки». Головним активом цієї групи є шахта, яка залишалася єдиним видобувачем в Україні коксівного вугілля, найважливішої сировини для металургійної промисловості.

Шахта у Покровську дуже велика. Вона має три виходи на поверхню, розташованих на відстані кількох кілометрів від міста. Стовбур одного з таких виходів висадили в повітря ще 20 грудня, коли виникла загроза прориву в цей район військ агресора.

The Page розповідає, як закриття шахти позначиться на роботі Групи та виробництві металу.

Як «Метінвест» діє після закриття шахти у Покровську

Компанія сприяла евакуації співробітників Покровської вугільної групи та їх сімей. Усім співробітникам, які не залучені до процесів припинення роботи, Група надає можливість пройти оплачуване перенавчання та працевлаштуватися на підприємства «Метінвесту» у Запоріжжі, Кам'янському та Кривому Розі. Евакуйованим співробітникам надають фінансову допомогу (підйомні, компенсація оренди житла), безкоштовне розміщення у гуртожитках, а також допомогу для дітей (влаштування до дитячих садків та шкіл).

Шахтоуправління «Покровське». Фото: «Метінвест»

Шахтоуправління «Покровське». Фото: «Метінвест»

Для постачання необхідної сировини (вугілля, коксу) для виробництва сталі на металургійних активах Групи («Каметсталь» та спільне підприємство «Запоріжсталь») розробили комплекс заходів, що включає:

  • постачання коксівного вугілля з американської United Coal Company (входить до «Метінвесту»);
  • використання зроблених заздалегідь запасів вугілля;
  • постачання вугілля та коксу від сторонніх постачальників.

«Ми готові відновити роботу Покровської вугільної групи і сам Покровськ після відбиття російської навали», – сказав генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков.

Ситуація на ринку коксівного вугілля перед закриттям шахти у Покровську

Андрій Акулич, гендиректор «Метінвест Покровськвугілля», наводить такі дані: у 2023 та 2024 роках видобуток вугілля в Покровському скоротився в 1,5 раза порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення – до 2022 року видобуток досяг близько 7 млн тонн. За таких темпів видобутку шахтоуправління могло б працювати десятки років, оскільки покладів вугілля залишилося близько 170 млн тонн.

Зупинка шахти в Покровську означає, що фактично Україна більше не має власного коксівного вугілля, вважає президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков. «До 2014 року було багато шахт із коксівним вугіллям, видобутку повністю вистачало для власних потреб. Але майже всі вони опинилися на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях. Єдиною шахтою з коксівним вугіллям залишалося шахтоуправління «Покровське». Хоча воно не покривало всі потреби галузі», – каже він.

В Україні частка вітчизняного вугілля під час виробництва коксу за 11 місяців 2024 року склала 72,5% . До повномасштабного вторгнення ситуація була кардинально іншою – імпорт становив до 80%, йдеться у дослідженні GMK Center. Перехід на внутрішні постачання відбувся внаслідок війни, оскільки обсяги виробництва чавуну зменшилися, а імпорт ускладнився.

До чого призведе зупинка видобутку коксівного вугілля в Україні

Для підтримки рівня виробництва 6,5 млн тонн сталі конвертерним і мартенівським способом і 1,3 млн тонн товарного чавуну Україні потрібно 3,2 млн тонн коксу на рік. Для цього використовують близько 3,8 млн тонн вугільного концентрату.

Для імпорту такої кількості вугілля необхідні великі гроші, а також логістична можливість ввезення такого обсягу в Україну.

У дослідженні GMK Center сказано, що імпорт вугілля в Україну до повномасштабного вторгнення становив 11,5 млн тонн, з них 2,4 млн тонн – морським шляхом. Таким чином, можна говорити про фізичну можливість імпорту коксівного вугілля з таких напрямів, як Австралія, США або Канада в обсягах 2-3 млн тонн в умовах безпечної роботи морських портів України та адекватної ціни на світових ринках.

Аналітики вважають, що є можливість фізично забезпечити роботу сектору ГМК за рахунок імпортного вугілля, проте постає питання економічної доцільності імпортної сировини.

Працівники шахтоуправління «Покровське». Фото: «Метінвест»

Працівники шахтоуправління «Покровське». Фото: «Метінвест»

«Вугілля з Австралії коштуватиме орієнтовно на $50 дорожче за вітчизняне, що може додати 11% до витрат на виробництво тонни сталі. Маржі, яка може покрити такі додаткові витрати, металурги на сьогодні не мають. Тому може постати питання щодо обмеження експорту української сталевої продукції до певних регіонів, доставка у які пов'язана з великими транспортними витратами та, в результаті, про скорочення обсягів виробництва», – йдеться у дослідженні.

Як використовують коксівне вугілля

Вугілля, що коксується, використовують головним чином в металургійній промисловості. Воне є сировиною для виготовлення коксу, який є паливом для виробництва продукції із залізняку. Понад 90% металургії України працює на коксі. Винятком є завод «Інтерпайп», який виготовляє сталь із металобрухту за допомогою електродугових печей.

До основних областей застосування коксу можна віднести:

  • виплавка чавуну (доменний кокс) – як високоякісне бездимне паливо, відновник залізної руди при виробництві чавуну, розпушувач шихтових матеріалів;
  • ливарне виробництво (ливарний кокс) – як вагранне паливо при виробництві сталі з чавуну. Головна відмінність ливарного коксу від доменного – малий вміст сірки, який не повинен перевищувати 1% (у доменному коксі до 2%);
  • хімічна та феросплавна промисловість (спеціальні види коксу);
  • побутові цілі (побутовий кокс), наприклад, опалення.
Подякувати 🎉