У Європі будуються нові вітрові електростанції
Євросоюз хоче прискорити будівництво джерел поновлюваної енергії через енергетичну кризу, спричинену скороченням постачання газу з РФ і зростанням його ціни. Вісім країн Балтії: Польща, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Естонія, Латвія, Литва та Данія мають намір до 2030 року в сім разів збільшити потужність морських вітряних електростанцій (ВЕС) у регіоні. Нині потужність морських ВЕС у регіоні становить 2,8 ГВт, новий рубіж – 20 ГВт. Вартість проєкту зараз оцінюється в $35 млрд за морського виконання та в $17 млрд – сухопутного.
Угоду про будівництво нових ВЕС було підписано 30 серпня, повідомила газета «Комерсант» із посиланням на інформацію данської Politiken.
Фахівці говорять, що за потужності морської вітротурбіни 8,5 МВт доведеться збудувати приблизно 2 тис. вітряків. Хоча європейські компанії Vestas і Siemens Gamesa вже мають прототипи машин на 14 – 15 МВт, а китайські компанії вже випускають турбіни на 16 МВт.
Реалізація проєкту вимагатиме великих площ для встановлення вітряків. За сухопутного варіанта – приблизно 6 тис. квадратних кілометрів, за морського – 10 тис. квадратних кілометрів.
За даними IRENA, коефіцієнт використання встановленої потужності (показник завантаження) офшорних (морських) ВЕС у Нідерландах, Великій Британії та Данії у 2021 році становив 46 – 50%. За такої ефективності вітропарки на 20 ГВт можуть видавати 65 – 85 ТВт•год на рік. Це приблизно половина електроспоживання Швеції.
Будівництво таких великих вітропарків вимагатиме суттєвого розширення електромережевої інфраструктури, а також створення великих накопичувачів енергії.
Контекст. Зараз у Європі висунуто багато ініціатив щодо прискорення розвитку ВДЕ. Так, у травні глави Данії, Бельгії, Німеччини та Нідерландів домовилися, що доведуть потужності морської вітроенергетики в Північному морі до 65 ГВт до 2030 року, а до 2050-го — до 150 ГВт.
Загалом сьогодні у ЄС вже майже 15 ГВт морських ВЕС, що працюють, ще понад 12 ГВт – у Великій Британії.
Європейський портфель проєктів, що перебувають на різних стадіях опрацювання, перевищує 100 ГВт. Лише у Швеції приблизно 15 ГВт проєктів морських ВЕС перебувають у черзі на отримання дозволів.
ЄС планує до 2050 року збільшити потужності офшорної вітроенергетики до 300 ГВт, наземної – до 1 000 ГВт. Наприкінці 2021 року у ЄС було приблизно 190 ГВт ВЕС.