Facebook Pixel

ЗаБЕБати бізнес: що дасть підприємцям Бюро економічної безпеки

Фото: RJA1988/Pixabay

Фото: RJA1988/Pixabay

Закон про створення Бюро економічної безпеки президент Володимир Зеленський підписав ще 22 березня. А постанову про його створення Кабмін ухвалив 12 травня. До повноцінного запуску Бюро поки що досить далеко, і The Page, користуючись паузою, аналізує, що представлятиме собою нова структура.

Що таке БЕБ?

Нова структура покликана боротися з фінансовими злочинами різноманітного ґатунку – від несплати податків до контрабанди. Вона отримає функціонал одразу кількох відомств – СБУ, Національної поліції та Податкової міліції. Завдання перерахованих інституцій в частині економічних відносин переходить тепер до Бюро економічної безпеки. На функціонування Бюро вже зараз виділено 587 млн грн.

І щодо статусу Бюро. В процесі ухвалення закону з ним відбулися значні зміни. Орган мав бути загальнонаціональним, але його творцям вчасно згадалася історія із НАБУ, а точніше, із НАБУ та Конституційним судом. КСУ визнав не відповідними Основному закону повноваження президента створювати НАБУ на підставі лише закону. Тому БЕБ передали під опіку Кабміну і назвали просто «державним».

Telegram Logo

А відтак уряд має право щороку заслуховувати звіти голови БЕБ і визнавати роботу Бюро незадовільною. Із, відповідно, наступною відставкою його очільника. Небезпека тут полягає в тому, що кожен новий прем’єр може захотіти міняти керівника БЕБ «під себе». Необов’язково, що саме так і станеться, але така можливість може вабити будь-якого голову уряду. Хоча формально очільник БЕБ і призначається на 5 років.

А якщо головного борця з економічною злочинністю щоразу ставитимуть в умови, коли свою лояльність прем’єр-міністру треба буде доводити «не словом, а ділом», далеко ми з таким БЕБом не заїдемо. Нова структура досить швидко перетвориться на розплідник нових «кумів» чи «любих друзів». Тож про розслідування економічних злочинів можна буде забути.

Звісно, це песимістичний сценарій. Фінансовий аналітик Олексій Кущ у коментарях The Page, наприклад, підкреслює, що Бюро економічної безпеки може стати справжнім проривом у частині взаємовідносин влади та бізнесу.

«Мене завжди дратувала показуха наших силовиків, які в стилі групи слідчих «Гдляна-Іванова» часів СРСР демонстрували відео з розкладеними на столах доларовими купюрами. Ну скільки доларів може поміститися на канцелярському столі? Пару сотень тисяч ... А корупція у нас капіталізована до десятків мільярдів».

Олексій Кущ

Олексій Кущ

Економіст та фінансовий аналітик

Під час перебування радником президента Асоціації українських банків Кущ як експерт брав участь в експертизі однієї схеми з векселями в держбанку, «які примудрилися обміняти на єврооблігації».

Quote«Вже тоді я був вражений, як можна швидко й ефективно розплутувати клубки фінансових злочинів, сидячи за монітором комп'ютера. Бюро економічної безпеки і повинно стати тим самим аналітичним центром, який би боровся з корупцією за допомогою фінансових та податкових алгоритмів, а не в звичному для нас стилі маски-шоу», — вважає він.

«Повинна змінитися і сама філософія відносин бізнесу і держави. Замість ігор у продрозверстку – відкритість і співробітництво на принципі взаємної вигоди. Як воно буде на практиці, побачимо найближчим часом. Створення Бюро економічної безпеки входить в пул обіцянок Зеленського, так само як і ліквідація «економічних підрозділів» у СБУ».

Олексій Кущ

Олексій Кущ

Економіст та фінансовий аналітик


Бойові загони Бюро

Щоправда, є один нюанс. Експерт бачить співробітників Бюро такими собі аналітиками-інтелектуалами, котрі, «сидячи за монітором комп’ютера», розкривають злочини. Реальність же є дещо іншою. Такою, яка може повернути нас в часи Леоніда Кучми, коли податкова поліція влаштовувала згадані Кущем «маски-шоу». Тоді за допомогою фіскалів влада чинила розправу з політичними опонентами. Наприклад, із опозиційними до Кучми ЗМІ, чию бухгалтерію у такий спосіб перевіряли.

Ті часи пішли у небуття. Але от що показово. У Бюро економічної безпеки буде значний людський ресурс. Кількість його «бойових одиниць» заплановано на рівні 4 тис. осіб (для порівняння: у Податковій міліції їх – 4,6 тис.). «БЕБівці» під час «спілкування» з підозрюваними зможуть використовувати і спецзасоби, і вогнепальну зброю. А людині зі зброєю в принципі не складно переконати свого співрозмовника у багатьох речах.

«Законопроєкт, який був проголосований, не відповідає очікуванням бізнесу. Бізнес хотів мати аналітичне бюро, яке б дійсно займалося розслідуванням економічних злочинів. Те, що ми бачимо на сьогодні, цей новий орган, тобто Бюро економічної безпеки, є достатньо воєнізованим».

Анна Дерев'янко

Анна Дерев'янко

виконавча директорка Європейської бізнес асоціації (ЄБА)

Хоча тональність роботи Бюро значною мірою залежатиме від того, хто стане на його чолі. Голову БЕБ призначатимуть за поданням прем’єра, який обиратиме з-поміж трьох найкращих кандидатур. А кандидатури ці запропонує конкурсна комісія з дев’яти осіб. А конкурсну комісію сформують своєю чергою РНБО, парламент та уряд.

Джерела The Page говорять про те, що очолити Бюро може голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Це буде досить жорсткий управлінець, орієнтований на «закручування гайок». Про такий його стиль свідчать деякі ідеї, проартикульовані ним останнім часом. Наприклад, Гетманцев періодично виступає з ініціативою розширити коло податків та зборів, а також збільшити ПДВ із нинішніх 20% до 22-24%. За що, буває, жорстко критикований як ФОПами, так і прихильниками податкової лібералізації.

Фактор грошей

Про те, що створення Бюро вже сьогодні «потягнуло» на більше ніж півмільярда гривень, було сказано вище. Але, ймовірно, що це лише початок. Посадові оклади чиновників із БЕБ іще не затверджені остаточно. Хоча й відомо, що ті працівники, які мають спецзвання, отримуватимуть гонорар у розмірі не менше як 20 прожиткових мінімумів. Сьогодні такий мінімум становить 2270 грн, і якщо помножити цю суму на 20, вийде 45 400 грн.

І тут можна погодитися з головою Мінфіну, котрий говорить, що не факт, нібито ще один антикорупційний орган, який необхідно утримувати на гроші платників податків, зможе більш ефективно вплинути на показники розкриття економічних злочинів і, відповідно, на наповнення бюджету.

Quote«Є великі ризики, що, створивши монстра у сфері економічної безпеки, ми не вирішуємо проблему, ми тільки її мультиплікуємо», – говорить Сергій Марченко. І це в принципі є справедливим.

«Ми маємо досвід створення нових структур правоохоронних органів, численних антикорупційних органів. Поки що результату від їхньої діяльності ніякого. Є небезпека, що і БЕБ буде формально існувати. Вести розслідування – так, але чи будуть вони мати логічне завершення?»

Андрій Новак

Андрій Новак

економіст

Зарахуємо це питання до риторичних. І зазначимо, що імітація роботи – ще пів біди. Головне, аби БЕБ не став реінкарнацією тих агресивних фіскалів початку «нульових», про яких йшлося вище. Адже недарма Європейська бізнес асоціація нагадує: 15% скарг, які у 2020 році надійшли від бізнесу, були на дії правоохоронних органів. З Бюро економічної безпеки подібна ситуація може повторитися, тим паче, що критерії економічних злочинів у законі виписані вкрай нечітко.

Але і це ще не кінець історії.

Сядуть усі

Те, про що йтиметься далі, немає прямого стосунку до діяльності Бюро. Але не згадати про ці речі не можна. Річ у тім, що зараз на розгляді Верховної Ради знаходиться законопроєкт №3959-1 під назвою «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

В законопроєкті є цікава пропозиція – зміни до статті 212 Кримінального кодексу – «Ухилення від сплати податків». Депутати хочуть збільшити штраф за цей злочин і ввести кримінальну відповідальність за нього до 7 років ув’язнення. Нині ж ця стаття не передбачає ув’язнення взагалі. Санкція по ній – штраф від 3 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Перспектива ув`язнювати підприємців до 7 років є тривожним сигналом того, що держава змінює свої пріоритети. Виходить, тепер вона не стільки хоче отримати свої податки, скільки мати можливість карати підприємців тюремним строком. Навіщо їй це? Поки що залишимо питання без відповіді і глянемо на іншу статтю.

А саме на ст. 222-2, яка, на хвилиночку, передбачає до 12 років в’язниці за незаконне відшкодування ПДВ або безпідставне подання заяви на відшкодування ПДВ. З чим її можна співвіднести? Зі ст. 191 чинного ККУ («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»), яка передбачає обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Ініціатива зробити покарання значно жорсткішим уже зараз викликає певний фідбек. Наприклад, Європейська бізнес асоціація назвала нововведення із ПДВ «неприпустимими» і закликала спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова та народних обранців відкликати проєкт закону.

Друга новела стосується контрабанди – розслідування цього злочину, як ми пам’ятаємо, також перебуватиме у віданні Бюро економічної безпеки. І тут варто згадати законопроєкт №1445-ІХ – зовсім свіжий та поданий президентом особисто. Цим документом пропонується ввести три нові статті:

  • 201-2 («Контрабанда товарів») – до 11 років ув’язнення;
  • 201-3 «Контрабанда підакцизних товарів» – до 12 років ув’язнення;
  • 201-4 «Недостовірне декларування товарів» – до 11 років ув’язнення за неточності в митній декларації.

Яке все це має відношення до БЕБ? Прямо – жодного. А непрямо підвищення важкості перелічених злочинів дає правоохоронцям дві основні можливості. Перша – це проведення негласних слідчих дій щодо фігурантів, наприклад, прослуховування. А друга – це можливість арешту та тримання людини під вартою з метою не так покарання, як примусу до хабаря. Тобто відкривається широке поле для шантажу та корупційних дій.

Політолог Кирило Сазонов висловлює ще одне побоювання, дотичне до вище сказаного. Він каже, що Бюро можуть створити, але й податкову поліцію залишити також. І підрозділ «К», існуючий при СБУ. І навіть контррозвідку не виводити з гри.

«Бізнес можна запідозрити в фінансуванні тероризму і вуаля! Контррозвідка знову в грі. Арешти майна, рахунків, виїмка документів та інші знайомі гри. Голодних ротів усе більше, місць всім не вистачає, а контролювати завжди по грошах цікавіше, ніж займатися бізнесом. Подивимося, до чого прийдуть».

Кирило Сазонов

Кирило Сазонов

політолог

Що ж, подивимось. Свою роботу Бюро економічної безпеки ще не розпочало.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини