Країни Європейського союзу не змогли домовитися про спільну відповідь щодо зростання цін на енергоносії на екстреній зустрічі міністрів енергетики, яка відбулася 26 жовтня.
Думки висловлювалися такі:
- Іспанія, Франція, Чехія та Греція вважають, що нинішнє зростання цін на газ є підставою для серйозних змін у роботі енергетичних ринків ЄС;
- дев'ять країн, зокрема й Німеччина, вважають, що зростання цін не говорить про необхідність реформи енергоринку ЄС.
Зазначимо, що Україна підтримує нинішню конфігурацію європейського енергоринку, національне законодавство та інфраструктура ринку приведені у відповідність до норм ЄС. Наша країна виступає за те, щоб європейці самі суворо дотримувалися своїх законів, особливо щодо російського «Газпрому» та його проєктів.
Зміни ж на європейському газовому ринку посилюють ризики та створюють нові можливості для України (про це ми детальніше розповімо нижче).
Реакція ЄС на енергетичну кризу
Зустріч міністрів ЄС відбулася за тиждень до Міжнародного саміту зі зміни клімату. Попереду – переговори про нову політику боротьби зі зміною клімату, зокрема й вищі податкові ставки на паливо, що забруднює довкілля.
Поки немає спільного рішення на рівні ЄС, багато країн союзу вжили екстрених заходів, таких як обмеження цін та введення субсидій, щоб скоротити рахунки споживачів за електроенергію.
Європейська комісія аналізує структуру європейського ринку електроенергії та збирає докази маніпулювання ринком із боку постачальників газу.
Практично єдиною такою маніпуляцією є небажання «Газпрому» збільшувати постачання газу до Європи, якщо не буде запущено в комерційну експлуатацію газопровід «Північний потік — 2».
Тиск «Газпрому» на Молдову є прикладом використання газу як зброї. Як і у випадку з Україною, «Газпром» пропонує Кишиневу дешевий газ в обмін на відмову від євроінтеграції та реформи енергоринку.
На тлі різкого зростання цін на газ у Європі норвезька компанія Equinor з 1 жовтня збільшила на 2 млрд. кубометрів експорт природного газу до країн континенту. Ця компанія є другим найбільшим постачальником газу до Європи після «Газпрому».
Норвезький експорт газу трубопроводами до Європи
Енергетична стратегія ЄС не змінюватиметься
Комісарка ЄС із питань енергетики Кадрі Сімсон заявила, що Брюссель і надалі вважає перехід Євросоюзу на поновлювані джерела енергії вирішенням усіх своїх енергетичних проблем. Водночас вона визнала, що ЄС також потребуватиме атомної енергетики, а також використовуватиме природний газ як перехідне паливо.
Водночас ЄС має намір поетапно відмовлятися від використання природного газу, поступово переходячи на водень, та переорієнтує газотранспортну інфраструктуру ЄС під використання водню.
Єврокомісія має намір на саміті Євросоюзу у грудні представити стратегію переходу від споживання природного газу до водню.
Структура імпорту трубопровідного газу до Європи у 2020 році
Вплив нового газопроводу Baltic Pipe на ринок Європи
Очікується, що найближчим часом газ із Норвегії почне надходити до Польщі газопроводом Baltic Pipe («Балтійська труба»). Інвесторами проєкту є Польща та Данія, але поляки є головними його ініціаторами.
Ідея будівництва Baltic Pipe вписується в польську концепцію будівництва газових «Північних воріт». Відповідно до неї, Польща має стати повністю незалежною від постачання російського газу завдяки будівництву термінала зрідженого природного газу (ЗПГ) у Свіноуйську (він працює), Baltic Pipe та терміналу ЗПГ у Гданській затоці (планується).
Польща отримуватиме новим газопроводом 10 млрд кубометрів газу на рік – стільки ж вона отримувала від «Газпрому» за контрактом, що закінчився. Це покриє половину потреб країни в газі. Зазначимо, що газ у Норвегії частково видобувається польською компанією PGNiG.
Baltic Pipe є частиною масштабного проєкту — так званого коридору «Північ — Південь». Він передбачає створення міжнародних з'єднань та трубопроводів, завдяки яким відбуватиметься вільний потік газу на територіях від Балтійського моря до узбережжя Хорватії, де було запущено термінал ЗПГ.
В основі цієї концепції лежить прагнення зламати російську монополію на постачання газу до Центральної Європи та дати можливість Польщі, Словаччині та Україні диверсифікувати постачання.
Ризики та можливості для України
Запуск «Північного потоку – 2» може призвести до того, що «Газпром» після закінчення чинного контракту 2024 року припинить транзит газу до Європи через Україну. У зв'язку з цим постає питання, що робити з газотранспортною системою (ГТС) України.
«Розрізати на брухт» її не доведеться, запевнив голова компанії «Оператор ГТС України» Сергій Макогон.
Чому українська ГТС збережеться:
- вона використовуватиметься для того, щоб постачати газ українським споживачам (близько 10 млрд. кубометрів на рік);
- розширюватимуться можливості щодо постачання газу з Польщі;
- вивчається питання постачання водню українською ГТС до Європи. Німеччина зацікавлена у таких постачаннях та готова взяти участь у фінансуванні проєкту.
Крім того, зберігається можливість укладання нового транзитного контракту з «Газпромом». Публічно в Кремлі кажуть, що питання лише за ціною, яку Україна запросить за транзит.
