Під час повномасштабного вторгнення росії місто Нікополь Дніпропетровської області постійно потерпає від російських обстрілів. Ворог завдає ударів по місту «Градами», важкою артилерією, дронами-камікадзе тощо. Проте в Нікополі продовжує працювати одне з найбільших у Європі підприємств з виробництва безшовних нержавіючих труб — компанія «Сентравіс». Її продукцію використовують такі компанії, як Samsung, ExxonMobil, BMW, Volkswagen та ін. Географія експорту налічує біля 70 країн.
В рамках спецпроєкту «Експорт під обстрілами» Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс», розповідає , як компанії вдається утримувати позиції одного з провідних постачальників безшовних труб попри виклики великої війни.
Як змінилася експортна логістика в умовах війни
В медіа багато уваги приділяють агроекспортерам і їх специфічним проблемам. А з якими ускладненнями та викликами під час повномасштабного вторгнення зіткнулися експортери металургійної продукції, зокрема — труб?
Після початку повномасштабної війни ми змушені були швидко адаптуватися і частково змінити свою логістику. Однак ці зміни не були надто значними. Бо до 24 лютого 2022 року більшу частину замовлень нашим клієнтам ми відправляли автомобільним наземним транспортом. Хоча з цим видом транспорту в перші дні війни теж були проблеми. Спочатку не було вантажних автомобілів, потім ціни стрімко підскочили вгору. Але з часом все більш-менш стабілізувалося.
У контексті логістики більший виклик для нас – транспортування сировини. Частину трубної заготовки зараз ми купуємо за кордоном. В основному, в Азії. Вона йде морем, потім перевантажується на автомобілі та їде в Україну. А це все час та гроші.

Юрій Атаносов, генеральний директор “Сентравіс”. Фото: «Сентравіс»
Скільки додатково часу та грошей ви витрачаєте на імпортування сировини?
По-різному. За часом – це додатково від тижня до півтора місяця. За вартістю – плюс 200-300 євро на тонні.
А як на логістику вплинула ситуація з українськими морськими портами? Чи вдалося знайти їм альтернативу?
Якщо до повномасштабної війни планові замовлення клієнтам поза межами Європи ми відправляли через Одесу та інші причорноморські порти, то після 24 лютого 2022 року цей канал експорту було втрачено. Натепер ці поставки йдуть через інші європейські порти у Польщі, Румунії, Нідерландах, Німеччині.
Як під впливом цих обставин після початку війни змінилися обсяги виробництва та експорту?
Фактично все, що ми виробляємо, йде за кордон. Нині це приблизно 65-70% від довоєнного рівня. Водночас ми й надалі входимо у топ-50 експортерів України.

Виробництво «Сентравіс». Фото: «Сентравіс»
Що дають експортерам дунайські порти та чого їм не вистачає
А як ви оцінюєте потенціал дунайських портів для вашої галузі та української економіки в цілому?
Для України дуже важливо розблокувати [морські] порти. Якщо говорити конкретно про дунайські порти, то тут важливо також вирішити питання, як дістатися Дунаю. Єдиний шлях повз Одесу через Бессарабію виглядає дуже слабким та вразливим. Цього недостатньо. Потрібно будувати інші транспортні коридори. Зокрема, через Молдову. Знаю, що один такий проєкт вже є, і це справді дуже потрібна справа для українського експорту.
Ви розглядатиме можливість експорту через дунайські порти у разі появи таких транспортних коридорів?
Звісно, але у нас не такі великі об’єми поставок у тоннажі, як у агроекспортерів або компаній, які транспортують звичайні труби. Тут я передусім говорю про всю Україну, для якої доступ до річкового та морського сполучення вкрай необхідний.

Продукція «Сентравіс». Фото: «Сентравіс»
Які ускладнення виникають у експортерів і якої допомоги від держави вони чекають
Чи виникають у вас якісь складнощі з експортом наземними шляхами?
Основна перешкода – черги та бюрократія на кордонах. Як я казав, час відіграє велику роль. Не лише з точки зору швидкої доставки до клієнтів, але й тому, що це наші гроші. Коли продукція швидко обертається, немає проблем з оборотним капіталом. А коли вантажівка стоїть по 5 днів на кордоні, це вже збиває ритм.
Як змінилася собівартість експорту для вашої компанії під час повномасштабного вторгнення росії?
Минулого року після початку повномасштабної війни вартість експорту зросла суттєво – в півтора-два рази. Одна з причин – великий попит на транспортні послуги на тлі недостатньої пропозиції. Додається і зростання цін на пальне. Але з часом ситуація стабілізувалася — зараз вартість логістики приблизно на 30% вища у порівнянні з довоєнним періодом.

Виробництво «Сентравіс». Фото: «Сентравіс»
Як збереження всіх наявних проблем для експортерів протягом наступного року впливатиме на бізнес і українську економіку?
Зараз інколи важко відокремити проблеми, пов’язані з логістикою, від кон’юнктури на наші товари на світовому ринку. Потрібно дивитися на весь наш експорт та нашу конкурентоспроможність в комплексі. В умовах, коли повномасштабна війна триває другий рік і поки не видно варіантів її швидкого завершення, ми маємо перейти на інший рівень нашої діяльності.
Якщо перший час стояли питання як вижити, як втриматися, як зберегти та підтримати команду, то тепер треба уважно дивитися, що відбувається на світових ринках і як нам, з усіма нашими ризиками, бути на них конкурентними. Перша емоція, пов’язана з війною в Україні, вже пройшла. Світ живе і працює далі. З’являються нові виклики, і не лише воєнні в Україні чи на Близькому Сході. Нам треба це зрозуміти, адаптуватися і навчитися працювати та завойовувати нові позиції.

Виробництво «Сентравіс». Фото: «Сентравіс»
Яких кроків ви очікуєте від держави в напрямку підтримки українських експортерів?
Насамперед, це вирішення питання ритмічного, прозорого і незаангажованого відшкодування ПДВ. Це виклик номер один. На жаль, досі залишається простір для спекуляцій на тему, чи достатньо камеральної перевірки чи треба робити додаткову документальну перевірку. Зазвичай це вирішує бюрократ на своєму рівні. А для нас це додаткових 60 днів затримки в отриманні відшкодування ПДВ. Нагадаю, мова йде майже про 20% нашого revenue [доходу].
Ще одна проблема – сплата ПДВ за імпорт сировини. Майже рік війни ми мали можливість сплачувати його протягом 30 днів з моменту поставки. У лютому 2023 року цю норму скасували, і тепер ми мусимо сплачувати одразу, коли проходимо митні процедури. А це додаткове навантаження на нашу ліквідність.
Також інколи виникають питання до роботи органів експортного контролю. Інколи незрозуміло, як вони ухвалюють рішення щодо тих чи інших товарних груп з точки зору їх можливого подвійного призначення. Хотілося б бачити у виконанні цього органу влади більш професійний та зважений підхід з урахуванням кращих світових практик.
Тому питання до держави є, але ми звикли передусім покладатися на себе і постійно вдосконалюватися, щоб бути серед кращих на світовому ринку. На щастя, нам це вдається. Насамперед завдяки нашій команді, нашим працівникам, які продовжують жити та працювати тут, у Нікополі, пори всі жахливі умови прифронтової зони.