Однією з важливих умов фінансування України в рамках нової програми з МВФ є розроблення Національної стратегії доходів (НСД). «Фактично йдеться про податкову реформу», – сказав голова фінансового та податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев під час дискусії, проведеної 3 травня Центром економічної стратегії. Її присвятили впливу програми з МВФ на вітчизняну податкову систему та доходи бюджету.
Які системні зміни пропонуються в податковій системі
За словами Гетманцева, Кабмін, Мінфін і профільний комітет ВР мають спільне бачення майбутнього фіскальної політики та податкової системи. Є розуміння, що резервами збільшення надходжень до держбюджету є митниця, ринки підакцизних товарів (паливо, тютюн, алкоголь), поліпшення адміністрування ПДВ.
Щодо адміністрування, то зараз його не можна покращити «на стороні платників податків», оскільки діє мораторій на перевірки, запроваджений на початку повномасштабної війни.
Короткострокові цілі в податковій сфері викладено в Меморандумі з МВФ. Насамперед це майже повне повернення до оподаткування, яке існувало до початку війни (законопроєкт № 8401 про повернення перевірок і штрафів у сфері РРО, скасування єдиного податку в розмірі 2% тощо).
Як програма МВФ вплине на бюджет і податки (відео)
Середньострокові цілі передбачають:
- удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, щоб «менше бізнесу охоплювалося блокувальними заходами»;
- створення системи управління ризиками в податковій сфері, що працюватиме. Про неї багато й давно говорять, але не більше. Система має бути автоматизованою й охоплювати всю податкову життєдіяльність платника з моменту його утворення. Профіль платника, оцінка його ризиковості мають стати основними чинниками, що визначають вид контролю.
Взаємодія платника з податківцями на всіх рівнях має бути здебільшого або винятково електронною. Зараз уже є передзаповнення податкової декларації фізособи, працює оновлений контакт-центр, створюються профілі платників, розміщено замовлення на розроблення програмного забезпечення для електронного аудиту. На другому читанні перебуває законопроєкт про електронну акцизну марку, постійно розширюється функціональність електронного кабінету платника податків.
«Цифровізація – наше магістральне завдання, перший напрямок реформи. У цій площині перебуває покращення податкових відносин. Ми не вважаємо, що податкова реформа – це про зменшення ставок податків», – наголосив Гетманцев.
Другий великий напрямок реформи – приведення вітчизняного податкового законодавства у відповідність до норм ЄС. «У переговорах із партнерами ми наполягатимемо на запровадженні перехідного періоду на умовах, які б зменшили біль нашого бізнесу від переходу на європейські норми», – запевнив голова комітету ВР.
Як мають змінитися фінансові органи в процесі реформи
Третій напрямок реформи – інституційне посилення трьох фінансових органів: Державної податкової служби (ДПС), Державної митної служби (ДМС) та Бюро економічної безпеки (БЕБ). «Ми бачимо в цьому великий потенціал, який можна конвертувати в зростання надходжень до бюджету. Корупційні прояви в цих органах є системними попри війну», – сказав Гетманцев.
Комітет ВР має свій варіант розв'язання цього завдання. «Тут може бути дискусія з Кабміном щодо строків і порядку реалізації». Суть пропозиції Гетманцева – провести перезавантаження цих трьох органів, що складається з трьох елементів:
- проведення відкритого конкурсу на посаду керівника;
- переатестація всіх співробітників;
- підвищення зарплат «для уникнення корупційних спокус».
Також Гетманцев вважає за важливе, щоб ці органи були гарантовані від політичного впливу. Їхні керівники мають розуміти, що в них є час для проведення реформ.
«Тимчасовість – системна хвороба нашого держапарату. Люди часто концентруються на тому, що дає результат зараз, а це не завжди правильне рішення в системному відношенні», – зазначив Гетманцев.
Він вважає, що реформа зробить Україну привабливішою для інвесторів не завдяки низьким ставкам податків, а завдяки верховенству права в податкових відносинах, прозорості, зручних і простих державних сервісів.
«Нікому не подобаються податки, і всі хотіли б зменшити ставки до нуля. Але в публічних фінансах не буває простих рішень. Будь-які пропозиції потрібно обґрунтовувати з опорою на витрати держбюджету», – резюмував Гетманцев.