У декількох областях України, зокрема Харківській, Чернівецькій, Полтавській, містах Миколаїв та Кривий Ріг, пройшли акції протесту проти підвищення тарифів на газ, світло та тепло.
розбиралося, чи буде «тарифний Майдан» і чи можна врегулювати ситуацію.
На скільки підвищилися тарифи з 1 січня 2021 року
З 1 січня 2021 року ціни на світло та тепло підвищилися до 50%, на газ на 14%.
Кабінет міністрів на засіданні 28 грудня 2020 року підвищив тариф на е/е і зокрема скасував пільгову ціну в 90 копійок за КВт/год за перші 100 кВт/год. Новий тариф на електроенергію для споживачів складе 1,68 грн за кВт /год для всіх.
Разом з цим уряд зберіг коефіцієнти для споживачів, у яких встановлені двозонні або тризонні лічильники електроенергії. Перші платитимуть 0,5 тарифу в нічний час і повний тариф з 7:00 до 23:00. Власники тризонних лічильників платитимуть 1,5 тарифу в години максимального навантаження: з 8:00 до 11:00 і з 20:00 до 22:00; повний тариф з 7:00 до 8:00, з 11:00 до 20:00, і з 22:00 до 23:00; 0,4 тарифу з 23:00 до 7:00.
За словами в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, підвищення тарифу на електроенергію є першим за три роки і завдяки збереженню механізму ПСО тариф для населення залишається значно нижче ринкових цін.
Мінімальна ціна на газ складе 6,99 грн/куб. м, максимальна — 10,8 грн/куб. м.
Тарифи на тепло зросли від 5,5% до майже 50%, ціна залежить від регіону України. Найменше підвищили тариф для Дніпровської ТЕЦ (5,5%), найбільше для «Євро-реконструкції» (49,7%).
Як повідомив у коментарі для генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, йдеться не про підвищення тарифів на газ, оскільки тарифи на газ на сьогодні в Україні відсутні. Газ – це товар, який продається та купується громадянами. Є різні ціни та пропозиції від компаній.
Йдеться про підвищення тарифів на транспортування газу.
«Тут і є державна регуляція. Саме тут НКРЕКП підвищила тариф. Підвищила дійсно дуже нарізно, у різних регіонах. Як це відбувається: компанії, які є транспортувальними, – облгази, кожна компанія у кожній області подає заявку, як бачить те, якими мають бути тарифи. Скільки грошей потрібно для зарплат, для ремонту мереж, на інші потреби. І відстоює цей тариф перед комісією. Через різні витрати у різних регіонах цей тариф є різним. У кожній області різна протяжність мереж, різний стан», – повідомив він.
Що відбувається у містах України
За інформацією відділу комунікації поліції Чернівецької області, 11 січня 2021 року біля Чернівецької міської ради та поблизу стаціонарного посту в селі Атаки Хотинського району, а також на центральній вулиці села Мамаївці Кіцманського району зібралося близько 170 буковинців. Люди вимагають скасування підвищених тарифів на поставку та споживання газу.
Протести також проходять у Херсоні біля АТ «Херсонгаз». За інформацією 112-Україна, на акцію протесту прийшли близько 100 осіб, проте народ ще продовжує збиратися.
Протестуючі перекривають дороги. Фото: пресслужба Національної поліції
Днем раніше, 10 січня 2021 року у Харківській області близько 50 осіб перекрили дорогу в смт. Високий Харківського району. Потім протестувальники вийшли до будівлі Харківської міськради. Аналогічні акції протесту відбулися в Миколаєві та Кривому Розі.
9 січня 2021 року акція протесту проходила на площі перед Полтавською ОДА та біля міськради Полтави.
«Нас це також не влаштовує, тому в грудні Миколаївська ОДА направила звернення в НКРЕКП щодо проведення додаткового аналізу та перевірки встановлених тарифів із наданням відповідних роз'яснень про їхній економічно обгрунтований рівень», – написав голова Миколаївської ОДА Віталій Кім.
Зворотний бік протестів
За словами голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, протести можна вважати штучною політичною акцією.
«Проблема дійсно є. Але питання: а чи надійшли платіжки? Ні. А чи бачимо ми протести по всій країні? Теж ні. Ми бачимо протести в окремих регіонах, і дивним чином, це схід і трошки південь. Вони якось виглядають схожими за стилістикою та зовнішніми ознаками. Це дає підстави вважати, що ці протести – це певною мірою штучна політична акція. Я б сказав, це репетиція перед тим, що політтехнологи називають "тарифним Майданом», – повідомив він.
За словами Володимира Фесенка, за деякими чутками, на кінець січня-початок лютого 2021 року, коли Верховна Рада працюватиме у пленарному режимі, планують організувати «тарифний Майдан» у Києві. Але для розігріву, насамперед інформаційного, потрібна картинка організації хвилі. Ці протести і є такою хвилею. Зазвичай реальні протести виникають не одночасно день у день у деяких регіонах. Як правило: прийшли платіжки і може виникнути обурення.
В Україні поширються протести. Фото: пресслужба Національної поліції
Він додає, що тарифна проблема дійсно є і вона серйозна. І ще вона впливає на політичні рейтинги.
«Протести організовуються цілеспрямовано і, як правило, певними політичними організаціями. Нині це, безумовно, роблять опозиційні сили. У російськомовних регіонах, думаю, що причетні ОПЗЖ, ще по тарифній проблемі раніше активно працювала «Батьківщина», партія Олега Ляшка. Можливо і зараз вони теж є організаторами таких актів. Поки що це прелюдія, але проблема дійсно існує і вона може мати негативні наслідки. Тому у президента Володимира Зеленського вже відбулась нарада з цього питання. Думаю, що уряд ухвалюватиме рішення, можливо, тарифи трошки скоригують у бік зниження», – додав він.
Володимир Фесенко повідомив, що в.о. міністра енергетики Юрію Вітренку поставлено завдання відрегулювати ці проблеми.
«Від цього залежатимуть його перспективи: якщо він зможе зняти напругу та стабілізувати ситуацію, може його призначать міністром. А якщо ні – то далі в.о. він не піде», – повідомив він.
Як можна врегулювати ситуацію
За словами Олександра Харченка, якщо компанія виконує свої обов’язки нормально, переводить покупців газу від одного постачальника газу до іншого без проблем, то у неї все добре.
«Якщо вона надає нормальну якість сервісу, таких невдоволень нема. Це видно по Україні. Це великий урок для наших бізнесменів, які намагаються нечесно вести бізнес, неправильно стосовно користувачів. А коли компанія є монополістом, а безумовно, облгаз є монополістом: це єдина компанія в області й більше ні до кого з питань газу звернутися не можна. Саме люди дають гроші компанії, щоб вона мала змогу обслуговувати покупців її послуг», – додав він.
Олександр Харченко підкреслив, що транспортування газу потребує безпеки і великих грошей. Відповідно, не можна доводити мережі до поганого стану. Ще дуже важливо, щоб компанії, які піклуються про мережі, постійно відчували контроль як з боку держави, так і від громадян, які мають скаржитися, якщо відчувають, що їх ображають. Це обов’язок двох сторін.
«Є такі самі компанії в енергетиці обленерго. Довгий час люди жартують, що обленерго в Україні існують, щоб підтримувати футбол. Бо їх значна частина у братів Суркісів у власності та Ріната Ахметова. Це поганий жарт, оскільки обленерго мають підтримувати розвиток мереж, вкладати їх у те, щоб люди отримували якісний сервіс, а не виводити гроші. За умови, що якість послуг зростає, витрати компанії стають більш оптимальними. Коли все працює, тоді менше грошей витрачається», – додав він.
Читайте також
