Facebook Pixel

Куди інвестори спрямовують кошти в кризу

Фото: Tumisu/Pixabay

Фото: Tumisu/Pixabay

Поштово-кур’єрським службам, морським транспортникам, виробникам побутової апаратури, хлібопродуктів та фармацевтичних препаратів, будівельникам доріг вдається швидко нарощувати інвестиції.

Основні реципієнти інвестицій у 2020 році – переробна та добувна промисловості, будівництво, сільське господарство та внутрішня торгівля. П’ятірка цих важковаговиків за підсумками трьох кварталів минулого року отримала на свій розвиток 57% усіх капітальних інвестицій країни.

В кожну з цих галузей було спрямовано від 48 млрд грн до 21 млрд грн. Найбільшою «губкою» стала переробна промисловість, з часткою у 18%. Найпривабливішими з переробників виявились виробники харчових продуктів – вони залучили, за підрахунками Держстату, 12 млрд грн.

Telegram Logo

Всупереч масовому скороченню капітальних інвестиції в усі провідні галузі української економіки впродовж кризового 2020 року на третину та в умовах практично повного ігнорування України іноземними інвесторами, знайшлися й окремі острівці особливої фінансової принадливості.

The Page разом із експертами віднайшло ці «магніти» і розібралося в мотивах нетипових дій інвесторів.


Серед галузей із мільярдними інвестиціями ми виявили лише п’ять аномальних – з позитивною динамікою залучення коштів до основних фондів. Це виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво фармацевтичних препаратів, будівництво доріг, виготовлення виробів з деревини та телекомунікації.

Причому перші три галузі продемонстрували дуже високі темпи залучення інвестицій. Фінансові потоки тут зросли за 9 місяців поточного року на 46-66%.

Рекорди з покращення привабливості в 2020 році встановили вантажний морський транспорт та поштово-кур’єрська діяльність. За січень-вересень у ці види діяльності було залучено в 10,6 та в 8,3 рази більше коштів, ніж за аналогічний період минулого року.

Хоча слід зауважити, що обсяги залучень поки що помірні – всього 134 та 354 млн грн відповідно. Високі темпи зростання зумовлені низькою порівняльною базою, продовженням розбудови морських терміналів та підвищеним попитом на кур’єрські послуги в умовах пандемії.

Разом з тим є чимало галузей, які залучили поки що небагато інвестицій, але роблять це вони, незважаючи на кризу, досить енергійно і теж мають гарну позитивну динаміку.

Зокрема, це:

  • виробництво побутової електронної апаратури (приріст капінвестицій – 166%);
  • деякі сфери фінансових послуг (135%);
  • діяльність з працевлаштування (137%);
  • початкова освіта, виготовлення трикотажного та в’язаного одягу (51%);
  • видавництво (38%);
  • ринкові та соціологічні дослідження (38%);
  • виробництво електронних компонентів (26%) тощо.

Непогано тримаються в кризу такі «мільярдники», як виробництво м’яса та м’ясопродуктів, а також роздрібна торгівля. Вони практично втрималися на рівні інвестицій 2019 року. Недобір тут – всього 2-4% (проти 35% загалом в економіці).

Антирекорди з фінансування свого розвитку, на жаль, встановили металургія, оптова торгівля, газодобування та чимало інших, критично важливих галузей української економіки. Вони «втратили» близько половини ресурсів минулого року.

В структурі джерел фінансування основними залишаються, як і раніше, власні кошти підприємств. Але зараз збільшується частка бюджетної сфери. Саме вона і сформувала позитивний внесок у динаміку освоєних інвестицій, наголошують у Мінекономіки.

Щодо іноземних інвестицій, то вони з настанням кризи впали катастрофічно. За перші 10 місяців минулого року чистий приплив прямих іноземних інвестицій в українську економіку склав лише $221 млн, а безпосередньо в жовтні вони практично зникли – всього $9 млн, з сумом повідомляє НБУ. Серед щасливчиків 2020 року – чимало виробників харчових продуктів та торгових компаній, які найактивніше нарощували свій капітал за рахунок закордонних партнерів.

Знімок екрана 2021-01-13 о 14.24.13-r0.png
Микола Березовський
Микола Березовський
президент Національної асоціації дорожників України

Раціональна мережа автомобільних доріг загального користування України складає близько 170 тис. км.

Станом на початок 2018 року близько 90% цієї мережі знаходилися у незадовільному стані. Головна з причин – фінансування. Рівень фінансування дорожнього господарства, наприклад, державою протягом багатьох років стосовно ВВП коливався у межах 0,9-1%.

У 2020 році державні інвестиції склали близько 10% від річного бюджету країни. На відновлення доріг державного значення з бюджету «Укравтодором» було залучено 85,8 млрд грн.

На місцеву мережу виділено 22 млрд грн. Планувалося за 2020 рік реконструювати та відремонтувати 4000 км доріг державного значення та 2200 км – місцевого.

Вперше за роки незалежності галузь отримала такі кошти для відновлення майже зруйнованої дорожньої мережі. Окрім цього, «Укравтодор» під держгарантії отримав додатково 19,3 млрд грн у кредит для ремонтів та реконструкції доріг держзначення.

У 2020 році вперше найбільшим за обсягом, реальним та ефективним інвестором у дорожню галузь стала держава.

Минулого року компанії – члени Національної асоціації дорожників України виконали обсяги ремонтно-будівельних робіт більше ніж на 53 млрд грн.

Обсяги виросли порівняно з 2019 роком більше ніж утричі. Частка обсягів ремонтно-будівельних робіт компаній – членів НАДУ у загальних планах по «Укравтодору» на 2020 рік складає більше 65%. Відремонтовано понад 2600 км доріг.

Загальна чисельність працівників по асоціації збільшилася від 10 тис. осіб на початку сезону до майже 16 тис. Минулого року компанії – члени НАДУ інвестували у розвиток свого виробництва майже 5 млрд грн.

Збудовано та введено в експлуатацію 15 нових асфальто- та цементобетонних заводів. Поповнився автотранспортний парк новими сучасними асфальтоукладачами, самоскидами, катками дорожніми.

Кількість основних дорожніх машин та механізмів збільшилася майже на 1 тис. одиниць і на кінець року перевищила 6 тис.

На вдосконалення системи контролю якості та облаштування лабораторій новітнім обладнанням компанії–члени асоціації витратили близько 150 млн грн.

Судячи з показників, які зафіксовані у проєкті держбюджету-2021, рівень фінансування дорожньої галузі передбачений на рівні 150 млрд грн. Це новий рекорд. Пріоритетні напрямки використання цих коштів будуть визначені Кабміном та «Укравтодором».

У 2020 році «Укравтодор» оприлюднив своє бачення щодо будівництва цементобетонних доріг, розвитку мостового господарства. Напевно, ці напрямки будуть враховані та посилені у формуванні виробничої програми «Укравтодору».

Щодо компаній – членів НАДУ, то, незважаючи на величезні обсяги ремонтно-будівельних робіт, їхні потужності у 2020 році були задіяні лише на 60-65%.

Компанії готові у 2021 році перевершити існуючі показники тим потенціалом, який на сьогодні сформований, а у разі необхідності — додатково інвестувати кошти у розвиток свого виробництва.

2020 рік був роком випробувань як для «Укравтодору», так і для підрядних компаній. Вітчизняні дорожньо-будівельні компанії гідно конкурували з іноземними та показали гарні результати. Впевнений, що у нашій державі сформувався сучасний потужний дорожньо-будівельний комплекс.

The Page
Коментар The Page

У 2020 році «дорожні» держінвестиції у дорожнє господарство склали близько 10% від річного бюджету країни.

Петро Михайлишин
Петро Михайлишин
генеральний директор компанії «Епіцентр К»

Під час криз намагаємося ще більше нарощувати інвестиції, щоб підтримати економіку України. Адже це нові робочі місця, податки до бюджетів різних рівнів, збільшення ВВП.

Наша група компаній об’єднана в унікальну екосистему: торговельні центри, аграрний бізнес, виробництво керамічної плитки, деревообробка, потужні логістичні та соціальні інфраструктурні об’єкти по всій Україні.

Пріоритет минулого року – посилення власної логістики, IT-напряму й онлайну. Ми зосередилися на розробці технологічних рішень та клієнтських сервісів.

Зараз на центральному логістичному центрі в Калинівці будуємо новий фулфілмент-центр площею 73 тис. м2 з найсучаснішою сортувальною системою складування. Протягом двох років плануємо збудувати ще два великих об'єкти на 100 тис. м2, тобто фактично подвоїти діючі логістичні потужності.

Щоб збільшити ефективність нашого агробізнесу, зокрема, у рослинництві, цього року продовжували інвестувати у придбання потужної сільгосптехніки, яка пришвидшує польові роботи та дозволяє заощаджувати ресурси, а також у будівництво елеваторів, які допомагають забезпечити якісну доробку та зберігання зерна протягом сезону.

Інвестували й в розширення земельного банку. Ще на початку 2020 року завершили угоду про придбання частки аграрних активів одного з агрохолдингів на Хмельниччині, збільшивши в результаті обсяг оброблюваних нами земель на 45% – до 160 тис. га.

Ці активи були придбані за недорогі кредитні кошти міжнародного банку – Чорноморського банку торгівлі і розвитку. Це означає, що великі, надійні агрохолдинги України цікаві європейським фінансовим інституціям.

The Page
Коментар The Page

Великі, надійні агрохолдинги України цікаві європейським фінансовим інституціям.

Анна Лаєвська
Анна Лаєвська
комерційна директорка «Інтергал-Буд»

2020 рік був складним для будівельної галузі України.

По-перше, спад економіки внаслідок коронавірусної епідемії та падіння реальних доходів населення протягом перших трьох кварталів. Коронакриза дуже швидко позначилася на попиті на житло. Навесні платоспроможний покупець пішов з ринку, відклавши думки про квартиру на хвилі невизначеності та неможливості прогнозувати подальший розвиток подій.

Попит на житло впав на 80-90%, чимало девелоперів були змушені пригальмувати або скоротити обсяги робіт на майданчиках через брак обігових коштів для продовження будівництва, адже працювали за моделлю перехресного фінансування.

Ми ухвалили для себе рішення мобілізуватися та сконцентруватися на виконанні вже взятих на себе зобов’язань: роботи на наших майданчиках продовжувались чітко за графіком і повним обсягом.

У теплий період наші будівельники зводили 3-4 поверхи моноліту в місяць. Фінансова модель компанії побудована таким чином, що навіть у кризові часи ми маємо ресурси для завершення початих комплексів. У кожного проєкту — свій статутний капітал, який складається на 60% і більше з грошей компанії.

Завдяки високій динаміці на будмайданчиках, ліквідним та якісним житловим форматам у популярних наразі категоріях комфорт+ і бізнес-класу нам удалося вже до кінця літа-початку осені відновити обсяги продажів, вийшовши на докризовий рівень.

Однак ми, як і інші системні гравці, відклали старти нових проєктів до кращих часів. У нас підготовлені 11 нових проєктів, деякі з яких мали б вийти на ринок минулого року, проте не склалося через об’єктивні обставини. Сподіваюсь, що 2021 рік буде вдалішим для будівельного сектору.

За нашими підрахунками, минулого року ми продали на 12% житла менше, ніж позаминулого. Відверто кажучи, ми розраховували на гірші результати, тож цілком задоволені. Наразі в портфелі компанії — 1 млн м2 житла в процесі будівництва.

Другою головною причиною проблем будівельного сектору та зниження інвестицій з боку гравців ринку стала системна криза в органах контролю, а саме – в реформованій структурі ДАБІ.

З початку перетворень органу у березні 2020 року – понад 97% відмов у видачі дозвільної документації та сертифікатів про введення в експлуатацію. Статистика невтішна: площа прийнятого в експлуатацію житла (254 тис. м2) у січні-червні порівняно з аналогічним періодом 2019 року зменшилась на 41%, водночас за три квартали «зависли у повітрі» понад 200 тис. м2 збудованого житла. Процедура прийняття будинків — незрозуміла.

Складається враження, що представники держорганів навмисне розтягують режим перевірки чи ставлять її на паузу, знаходячи кожного разу усе нові й нові абсурдні причини для відмови.

Водночас весь ринок уже знає, що є можливість отримати сертифікат без проблем і поза чергою, скориставшись послугами окремих, дотичних до органів контролю, людей.

Причому цінник за їхню «добру волю» зріс у 2-3 рази: проти $5/м2 девелоперам пропонують $10-15 за метр, залежно від класу, площі, якісних характеристик проєкту.

Проблема з корупцією в ДАБІ насправді може обернутись ще серйознішим випробуванням для ринку нерухомості. Адже, якщо хаос з наданням дозволів не припиниться, у найближчі півтора-два роки на нас чекає скорочення обсягів будівництва мінімум на 30%, зростання середньої вартості квадратного метра (в яких будуть закладені витрати на відкати), а також зниження довіри покупців до забудовників.

Це призведе до скорочення інвестицій. Як наслідок – зменшення податкових надходжень в бюджет країни та інвестицій в сектор, а разом із ним – в ще 40 суміжних галузей економіки, залучених до будівництва житла.

The Page
Коментар The Page

Якщо хаос із наданням дозволів та корупцією в ДАБІ не припиниться, на нас чекає скорочення обсягів будівництва мінімум на 30%.

Галина Мартиненко
Галина Мартиненко
менеджерка з корпоративних комунікацій інвестиційно-девелоперської компанії City One Development

У безпрецедентному 2020 році інвестиції в первинну житлову нерухомість у проєктах нашої компанії збереглись на рівні 2019 року.

З введенням локдауну в країні на початку року всі угоди з придбання житла перейшли у статус відкладених, а після виходу з карантину активність покупців почала оживати. І вже восени 2020 року ми надолужили планові показники продажів.

Цікавість інвесторів до якісної первинної нерухомості не зменшилась, а навпаки, збільшилась – через відсутність нових проєктів минулого року (жодна компанія-забудовник не розпочала нові проєкти) та через позитивну динаміку будівництва вже існуючих.

Наша компанія не зупиняла будівництво на майданчиках навесні. Ми так побудували графік та логістику працівників на будмайданчиках, що це нам дало змогу вчасно розвивати проєкти й притримуватися графіку.

Наразі ми розвиваємо їх у трьох класах: комфорт, бізнес та преміум. Це житлові проєкти з розгалуженою інфраструктурою та продуманою концепцією. В них також передбачені комерційні приміщення та приміщення/будівлі соціального призначення.

2020 рік показав, що такий клас житлової нерухомості, як економ, є найбільш чутливим до кризових періодів та турбулентних часів. Ми не розвиваємо проєкти в економ-класі, тому що вважаємо таке житло менш затребуваним та менш ліквідним, як актив, у довгостроковій перспективі для покупця.

Ще у 2014 році на ринку було представлено 75 об'єктів економ-класу, і це був домінуючий сегмент, але в 2019-му – вже лише 46 об’єктів , а в 2020-му – всього 30.

Порівняно з позаминулим роком, кількість економ-проєктів скоротилася на ринку на 50%, а за 7 років – в 2,5 рази.

У 2020 році на ринку не з’явилося жодного об'єкта, який позиціонувався б в економ-класі. Його витісняє житло класу комфорт, яке займає вже 42% – найбільшу частку ринку.

Основні надії стосовно 2021 року в усього світі на те, що пандемія піде на спад й ситуація стабілізується. Будуть застосовані ефективні вакцини, й новий, 2021 рік, стане роком відновлення й оновлення світової економіки.

Реалізується відкладений попит на нове житло, купівельні очікування додадуть оптимізму й рішучості інвестувати в будівництво якісної нерухомості в столиці, яка з часом тільки додає у вартості, а компанії-забудовники продовжать підвищувати концептуальність своїх проєктів.

На ринок вийдуть нові проєкти, які компанії притримали у 2020 році. До кінця 2021 року також прогнозується підвищення середньої ціни за 1 м2 на 10-20%, як це було в 2018-2019 роках.

The Page
Коментар The Page

Житло класу комфорт займає вже 42% – найбільшу частку ринку.


Коментарі

Всі новини