Останнім часом у ЗМІ та соцмережах багато та жорстко говорять про відношення правоохоронців до українського бізнесу. Приводом для цього стали недавні звинувачення. Але є компанії, які вже давно «спілкуються» з різними силовими структурами, намагаючись мовою цифр та законів довести свою правоту. Одна з них – група Ferrexpo plc. Нік Байєс, керівник напрямку відносин з інвесторами та корпоративних комунікацій групи, розповів 
про те, як на компанії позначається стійка асоціація з опальним олігархом Костянтином Жеваго та справа керівника Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Віктора Лотоуса.
Нік Байєс, Ferrexpo plc
Ви призначені на посаду в Ferrexpo близько восьми місяців тому. Які основні завдання вам поставило правління компанії?
– Головне завдання – інформаційна взаємодія з акціонерами компанії на Лондонській фондовій біржі. Також я співпрацюю з усіма ключовими підрозділами Групи як на корпоративному рівні, так і на операційному. Іншими словами, я та моя команда в Україні працюємо як комунікатори між компанією та всіма її зовнішніми стейкхолдерами.
Кого ви відокремлюєте серед цих зацікавлених осіб?
– Коли я говорю про стейкхолдерів, я говорю про інвесторів, партнерів, співробітників, державні органи, аналітичні та експертні центри, медіа та інше. Ми передаємо інформацію, надаючи її у вигляді, адаптованому для кожного споживача. Наше завдання полягає в тому, щоби стейкхолдери та компанія найкраще розуміли один одного, оскільки від цього залежить успіх бізнесу Ferrexpo.
Те, що ви сказали – це спільні завдання керівників на посадах, подібних до вашої. А чи є у вас у завданнях щось особливе?
– В Україні зараз ми стикаємося зі значною кількістю викликів у юридичній сфері. Тому мені доводиться активно роз'яснювати нашим інвесторам, що відбувається із компанією в Україні. Вони одержують інформацію зі ЗМІ, але вона не завжди достовірна та повна. Нерозуміння ж ситуації дуже їх турбує, а це позначається на курсі акцій компанії. Також особливістю сьогоднішньої роботи мене та моєї української команди є співпраця із різними асоціаціями, урядовими організаціями, дипломатичними представництвами для донесення позиції компанії з тих чи інших питань.
Яку роль у Ferrexpo відіграє Костянтин Жеваго
Влада в Україні та окремі медіа часто ставлять знак рівності між бізнесменом Костянтином Жеваго та Ferrexpo. Чому компанія вважає це неправильним?
– У Ferrexpo велика кількість різноманітних акціонерів, і сімʼя Костянтина Жеваго одні з таких. Вони вже не є мажоритарними акціонерами компанії, тобто їхня частка менша за 50%. Костянтин Жеваго не займає посад у Ferrexpo, не впливає на менеджмент компанії та її операційну діяльність. Фактично, він – один з акціонерів. Так, великий. Але один із. Саме тому я вважаю, що юридичні претензії до Костянтина Жеваго, які стосуються інших його бізнесів, не мають відношення до Ferrexpo. А вираз «Ferrexpo Костянтина Жеваго», який ще досі часто можна чути в Україні, я вважаю некоректним.
Звісно, хочу зазначити, що пан Жеваго зробив багато для цієї компанії. Він заснував її, вивів на Лондонську фондову біржу, налагодив відносини з інституційними інвесторами. Завдяки його внеску, зокрема, Ferrexpo – це міжнародна компанія, яка перетворилася на сучасну ефективну гірничодобувну групу.
За вашою оцінкою, як інвестори Ferrexpo реагують на звинувачення, які в Україні висувають Костянтину Жеваго?
– У нас є дві категорії інвесторів: приватні (фізособи) та інституційні (фонди). Другі володіють великими пакетами акцій. Перед придбанням вони глибоко вивчають справжній стан справ у компанії. Вони переконалися, що пан Жеваго насправді відокремлений від компанії. Така ситуація дуже комфортна для них, тому вони зберігають свої інвестиції. Не лише зберігають, але й нарощують їх протягом останніх місяців.
Приватні інвестори емоційніші. Вони здебільшого приймають рішення на основі того, що читають у ЗМІ та звітах. Іноді інформація у медіа може бути негативною. Тому спілкування з ними – чи не індивідуальне – дуже важливе. Це одне з моїх завдань. На мою думку, більшість із них розуміє, що Костянтин Жеваго для Ferrexpo зараз один з акціонерів. Вони купують акції Ferrexpo, а не «компанії Костянтина Жеваго».
Як у Ferrexpo оцінюють звинувачення на адресу голови Полтавського ГЗК Віктора Лотоуса
Минулого року влада України висунула серйозні звинувачення одному з топменеджерів групи Ferrexpo Віктору Лотоусу. Чому компанія не згодна з ними?
– Віктор Лотоус – талановитий досвідчений керівник. За 37 років він пройшов шлях від робітника до топменеджера великого підприємства, компанія його цінує. Нинішня ситуація навколо нього, на мою думку, це приклад того, як певні державні структури хочуть вплинути на Костянтина Жеваго у спосіб, що не відповідає законодавству. А саме – через тиск на Ferrexpo та її співробітників.
Історія з Віктором Лотоусом розвивається за принципом каскаду. У ній є кілька різних справ: адміністративних і кримінальних. Вони ведуться паралельно, одна справа перетікає до іншої, класифікація штучно обтяжується, шукаються безпідставні зачіпки для відкриття нових проваджень.
Наприклад, у двох справах Віктор Лотоус є підозрюваним у незаконному видобутку корисних копалин. Важливо зазначити, що Полтавський ГЗК видобуває залізну руду вже понад 50 років і сам процес видобутку не зазнав значних змін. Проте правоохоронні органи стверджують, що підприємство без ліцензії видобувало та реалізовувало нефракційний відсів (слідство називає це щебеневою сировиною. – ). Проте ми його не видобуваємо окремо – ми видобували залізорудну сировину. Вже потім у процесі виробництва утворювався побічний продукт – відсів. Наскільки мені відомо, згідно з законодавством України, виробництво та збут відсіву не потребують спеціальних дозволів. Акти перевірок відповідних держорганів також свідчать про відсутність порушень протягом 60 років, які ми працювали таким чином.
Це справа, що стосується 157 млрд грн збитків?
– Так, це одна із цих справ. І, якщо заглибитись у процес розрахунку збитків, враховуючи, що збитки держави можуть бути у вигляді несплачених податкових платежів, логіка слідчих Національної поліції полягає в тому, що підприємство повинно було реалізувати всі відходи виробництва за ефективною ціною десь $700 за тонну. Як таке може бути, якщо ціни на залізну руду в кращі часи не перевищують $120-130?
Шокуючими є і застави, які обираються українськими судами. По цій справі Віктору Лотоусу Печерський суд Києва визначив як запобіжний захід арешт з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 999 млн грн – це друга за величиною сума застави в Україні. Прокуратура взагалі просила про застосування застави у розмірі 157 млрд грн, що є 1/10 українського бюджету. В апеляції суму застави зменшили до 400 млн грн. ЇЇ внесла компанія – це найбільша застава, внесена в Україні.
Що ви скажете щодо звинувачень Бюро економічної безпеки у недоплаті рентних платежів за користування надрами?
– Ми вважаємо, що сплачували ренту відповідно до законодавства та судової практики. Важливим є те, що справа перебуває на етапі слідства вже понад рік і не принесла жодних відчутних результатів. У судовому процесі слідство попросило вдруге змінити заявлену суму збитків, зменшивши її ще на мільярд гривень: із 2,2 млрд грн до 1,2 млрд. Спочатку слідчі Бюро економічної безпеки оцінювали так звані збитки у 7,5 млрд грн. А в актах податкових перевірок фігурують суми взагалі менше мільярда.
Консультуючись із юристами, ми вважаємо це кримінальне переслідування абсолютно безпідставним та безперспективним. І, знову ж таки, наших інвесторів шокують розміри застав. По цій справі зараз триває апеляційний розгляд розміру застави, але Шевченківський суд Києва визначив її у розмірі 800 млн грн.
На вашу думку, які ризики для України пов'язані зі «справами Лотоуса»?
– Вплив цієї історії може бути значним у двох аспектах: короткостроковому та довгостроковому.
Перший пов'язаний з тим, що у Ferrexpo працюють близько 8 тис. осіб, вони мають сім'ї. Наші підприємства формують економічну основу населених пунктів, де вони розташовані. Тому нестабільність у роботі компанії неминуче позначиться на житті великої кількості людей. Якщо через дії правоохоронців страждатимуть наші співробітники та виробництво, бюджет недоотримає податки, навіть збільшить видатки – для підтримки малозабезпечених та безробітних, соціальної інфраструктури.
Довгострокові наслідки пов'язані з тим, що Ferrexpo виробляє сучасний продукт, який дуже затребуваний в Європі в умовах переходу до «зеленої» металургії. Ferrexpo може наростити обсяги виробництва окатків з нинішніх 4 млн тонн на рік і довоєнних 12 млн тонн до 24 млн тонн, і фондовий ринок може дати нам необхідні інвестиції.
Але за наявності таких переслідувань міжнародні інвестори навряд чи захочуть інвестувати в Україну та таким чином ризикувати.
Як штучний інтелект вплинув на корпоративні комунікації
У медіа та серед фахівців із комунікацій зараз одна з найбільш обговорюваних тем – ризики, пов'язані з розвитком штучного інтелекту (ШІ). Ви маєте особисте ставлення до цієї проблеми?
– Загалом, із ризиками часто пов'язані й великі можливості. Ми вже бачимо багато прикладів, коли використання ШІ приносить у суспільні відносини багато негативу. Політики можуть призначати ШІ відповідальним за свої промахи. Один із претендентів на посаду президента США нещодавно заявив, що багато його колишніх невдалих заяв у соцмережах були не написані ним самим, а згенеровані ШІ.
У Ferrexpo підхід до формування смислів зберігається традиційним. Ми віддаємо перевагу якісному спілкуванню з людьми, у процесі якого можна оцінювати живу реакцію співрозмовника, одразу ставити питання-уточнення тощо. Керівники нашої компанії дають інтерв'ю медіа, пояснюють нашу позицію, говорять про причини того, що відбувається. І це набагато ефективніше для вирішення завдань компанії, ніж генерувати великий обсяг повідомлень за допомогою ШІ та заповнювати ними соцмережі.
На жаль, в Україні ми відзначаємо, що Ferrexpo часто стає об'єктом інформаційних атак із застосуванням ШІ. Це можна побачити з того, наприклад, як одні й ті самі патерни повторюються в повідомленнях на різних платформах. Реагувати в аналогічний спосіб ми не хочемо, тому що віддаємо перевагу – повторю – якісному спілкуванню.
При цьому ШІ використовується в компанії для вирішення різних технічних завдань, наприклад, озвучення відео англійською мовою. Ми також використовуємо його у виробництві. Але робота зі змістом, я вважаю, це – прерогатива людини.
Читайте також
