Низка українських незалежних аналітичних центрів проаналізувала урядовий законопроєкт №11416 про внесення змін до системи оподаткування у період дії воєнного стану. У спільній заяві вони зазначили, що проєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значних збитків економіці.
1. Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – вкрай негативна пропозиція, призведе до подальшої тінізації заробітних плат та пригнічення економічної активності. Розрахунок Мінфіну завищений – він є механічним і не враховує наслідків тінізації
2. Встановлення обов'язку сплати військового збору юрособами у розмірі 1,0% доходу від будь-якої діяльності – найнегативніша з усіх пропозиція. Фактично йдеться про запровадження податку з обороту, який є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників.
3. Встановлення обов'язку сплати військового збору – 15% – у разі придбання легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні. Пропонується запровадити таке оподаткування лише дорогих автомобілів від певної митної вартості.
4. Встановлення обов'язку сплати військового збору – 5% – фізичними особами під час продажу нерухомості. Аналітики вважають, що за нинішньої якості адміністрування операцій з нерухомістю запровадження цього податку посилить тінізацію та заниження бази оподаткування, отже ефект для бюджету буде нижчим за очікуваний.
5. Впровадження акцизного податку на продукцію за кодом «води, включаючи мінеральні та газовані, з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин» за ставкою 0,1 євро за 1 літр. По суті акцизного податку, він має бути пропорційний громадським збиткам від споживання продукту. Отже, якщо шкідливим вважається цукор, податок доцільно встановлювати із диференціацією за вмістом цукру.
На думку експертів, надзвичайно обтяжливою для держави та бізнесу є пропозиція Мінфіну пошуку додаткових надходжень за рахунок запровадження нових податків, які передбачають додаткові форми звітності, запровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обігу). Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів, руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизації бізнес-процесів і тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків.
Також важливим рішенням було би скорочення другорядних видатків державного бюджету.
Можливим раціональним рішенням для пошуку додаткових надходжень могло бути підвищення ставки ПДВ на 4-5 процентних пунктів.
Довідка. Заяву підписали: Інститут податкових реформ, Інститут Гроуфорда, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії, Інститут соціально-економічної трансформації, Advanter Group, Офіс шеф-економіста коаліції за модернізацію України, Інститут фінансів і права, Палата податкових консультантів, Економічна експертна платформа, CASE Україна, Центр громадської експертизи, Мережа захисту національних інтересів «АНТС».