Мудріше вина людина нічого не придумала, — власник виноробні «Колоніст» Іван Плачков

Автор

Наталія Каплан

Вино «Колоніст» стало одним з флагманів українського виноробства. Його подають у посольствах, воно присутнє на міжнародних майданчиках і ресторанах. Як вдалося зайняти цю нішу, розповідає власник виноробні, в минулому міністр енергетики Іван Плачков.

Вино і Україна — з чого почалася виноробня Івана Плачкова

Чому ви вирішили зайнятися саме вином?

Згадаємо 90-ті роки, Україна незалежна. Моя батьківщина — Придунайська Бессарабія, південь Одеської області. Тоді, як і в радянські часи, той регіон був найбільш депресивним в Україні. Промисловості немає, порт ізмаїльський зупинився, сільське господарство зникло, не всі райони газифіковані.

Я в той час займав керівні посади у Києві, був генеральним директором «Київенерго», потім міністром. Я приїжджав додому до мами, до брата і бачив той жах. Не заперечую, я зловживав службовим становищем і допомагав як міг. Ми відновили поліклініку, дім для людей похилого віку, школу. Потім виникла ідея у моєї першої супруги Світлани побудувати виноробню. Ми хотіли зробити сучасне виробництво, щоб показати потенціал краю і людей.

Історія краю якось пов’язана з виноробством?

Так, цей край входив до складу Стародавньої Греції, тут була Фракія, яка славилася вином. У нас тут унікальні кліматичні умови. Потім ця земля входила в Римську імперію, а далі — Візантія. І тільки під час панування Османської імперії виноробство не розвивалося. Потім болгари повернулися на свою землю, щоб зберегти чистоту нації, культури, традицій. Дуже багато переселенців створювали так звані колонії. Десь у 1960-х почало розвиватися виноробство, але то було індустріальне виноробство. Висаджували величезні виноградники, будували масштабні заводи. Але якості не було, і вино не відповідало тому теруару, який є.

Теруар — це комплекс природно-географічним умов, які дозволяють робити вино. Цей теруар на 45-й паралелі, де Бордо, Пьємонт і наше село Криничне. Але робити там виноробню з нуля все одно було божевіллям.

Яким був шлях вина Колоніст від ідеї до першої пляшки

З чого ви почали свою справу?

В 2003 році посадили першій виноградник, спочатку у нас було 3 гектари, потім 7, далі більше. Не можна відразу посадити 100 га винограднику і виробляти якісне вино. Це буде індустріальне вино. А ми вирішили зробити творіння рук, але з використанням найсучасніших технології та техніки. Зареєструвалися ми у 2005 році, отримали ліцензію. У 2009-му у нас був перший успіх. Ми презентували наше вино в Британії і почали туди постачати.

^{Історія вина «Колоніст». Джерело: виноробня «Колоніст»}

Чому обрана така назва?

Торгова марка «Колоніст» названа на честь моїх предків — болгар, які прийшли на ту землю і створили колонію. Раніше тут був тільки степ, а вони зробили такий сад. А на етикетці портрет мого прадіда.

Ви перший винороб у родині, чи ваші предки також робили вино?

Для виноробства насамперед необхідний теруар. Але я до цього ще б додав генетичну пам’ять людей, які займаються виноградниками. Я болгарин, а у болгар бринза, хліб і вино повинні бути завжди. Всі мої предки виробляли вино. Але в ті часи не могли виробляти якісне, бо наша технологія відстала від французької, іспанської та інших на 50-60 років.

Україна більш відома кримськими винами. Як ви до цього ставитеся?

Такого бренду, як українське вино, не було. Чому саме Крим? Туди приїжджали на відпочинок царі, генеральні секретарі, космонавти та інші відомі люди. А в Придунайську Бессарбію ніхто не приїжджав, цей край був забутий, звідки за таких умов візьметься слава? Але класичних сухих вин у Криму не було і немає. Там кліматичні умови для десертних вин. До речі, «Новий світ» брали матеріал з Болградського району, з нашего села, але вони не позначали, звідки цей виноматеріал.

^{Вино «Колоніст» виробляється з двох сортів винограду. Джерело: виноробня «Колоніст»}

Ви робите вино виключно з українських сортів?

Є два сорти винограду, які виведені в інституті Таїрова [Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова в Одеській області], — це одеський чорний і сухолиманський. На той момент ніхто не робив із них сортове вино. Ми відроджували ці два сорти. З цих двох сортів утворився бренд «українське вино», і його визнали. Натепер десь 20-30 виробників працюють із цими сортами.

Як вино Колоніст стало дипломатичною візитівкою України

Вино «Колоніст» вважається візитівкою дипломатії України. Як вам вдалося зайняти цю нішу?

Прийшов час. Раніше на прийомах на столах була горілка з перцем. Але для французьких, італійських, іспанських та інших дипломатів це було не дуже гарно. Ми почали постачати наше вино у посольства, у мене постійно замовляли то 10, то 20 ящиків. Так поступово «Колоніст» став дипломатичною візитівкою.

Вам якось допоміг досвід держслужбовця?

У чому була проблема в той час. Наше законодавство вважало, що якщо ти будуєш виноробню і хочеш продавати вино, ти повинен платити податок 500 тис. грн. на рік, на той час це було $60-70 тис. за право на оптову торгівлю. Тому існували тільки індустріальні компанії, для них це було легко. Тому не з’являлись маленькі виноробні за європейськими стандартами, як у Франції або Італії.

^{Іван Плачков — засновник виноробні. Джерело: виробня «Колоніст»}

Ми поставили собі амбітне завдання — скасувати цей закон. У мене вже був досвід державного діяча, ми написали законопроєкт. Було дуже важко проштовхнути закон, який зменшує податки. Але нам вдалося, і після цього виноробство в Україні вибухнуло. Якщо раніше було десь 30 ліцензій, а невеликих виноробів тільки три, то зараз в країні близько 120 виноробень.

З якими труднощами ви зіткнулися після повномасштабної війни?

Труднощі почалися ще з часів пандемії. Всі заклади позакривали і продаж значно зменшився. А виноградник потребує фінансування, його треба обробляти цілорічно. Але пандемію ми ще якось пережили. А ось навесні 2022 року все зупинилося. У нас 60 га винограднику, і треба було вирішувати, можливо, що 20 обробляти, а 40 залишити. Але працівники казали, що не будуть нічого залишати, бо кожна лоза для них як дитина. Я вже не керую «Колоністом», керують вони, я тільки допомагаю.

Ви більше орієнтуєтеся на зовнішній чи на внутрішній ринок?

Зараз ми експортуємо десь 5-10%, і ми не хочемо більше. У нас багато українських споживачів, які є поціновувачами вина «Колоніст». Західна Україна споживає 60% нашого вина. Експорт для нас тільки для престижу, щоб вихвалятися.

Якою є філософія вина Колоніст

Як ви вважаєте, істина у вині?

Вино розвиває цивілізацію. Не було за всю історію людства цивілізаційно розвинутих країн без високої культури споживання вина. Мудріше вина людина нічого не придумала. Вино і хліб. Тому у христіян вино — кров христова, хліб — тіло христове. Виноградна лоза — це вершина еволюції серед рослин. І в Україні культура споживання вина росте в геометричній прогресії. Зараз вже не модно пити горілку.

Часто про вино згадують не тільки як алкоголь. Для вас це також більше, ніж просто напій?

У нас є 5 наступних філософій.

Перша філософія: ми створюємо традиції. Бо можна продовжувати традиції, можна підтримувати, але хтось має їх створити.
Друга філософія: ми виробляємо чесне вино. У нас немає на думці, щось додавати, або прибирати з цього вина. Як нам всевишній дав цей виноград, і ми не обманюємо, виконуємо всі норми. Від хвороб ми обробляємо препаратами тільки з позначкою «еко». Ми робимо чесне вино, інакше мені буде соромно, бо його споживають мої друзі, родичі.
Третя філософія: ми виробляємо вино для всіх, як для себе. Ми не робимо вино окремо для себе, а окремо на продаж. Я купую вино «Колоніст» в звичайних магазинах.
Четверта філософія: наше вино повинно бути бажаним. Тому ми не вкладаємо в рекламу, маркетинг тощо, не платимо магазинам за краще місце на полиці.
П’ята філософія: ми хочемо, щоб наше вино стало частиною долі його шанувальників.

^{Істина в вині. Джерело: виноробня «Колоніст»}

Що б ви порадили тим, хто також хоче розпочати цей бізнес?

Для того, щоб зробити вино, бажано мати власний виноград. Вино потребує виноградника. У тебе має бути своя плантація і на першому етапі можна десь купувати виноград, але потім треба мати власний виноградник.

Треба починати з невеликих обсягів, це творіння рук. Це як картини малювати, відразу не намалюєш шедевр, треба вчитися. Треба виробляти вино, використовуючи сучасні технології. Абсолютно недопустимо виробляти вино, як діди, прадіди. Треба вкласти душу, руки і робити вино за сучасними технологіями.