Очільниця Мінфіна Оксана Маркарова та керівник Мінцифри Михайло Федоров на чолі з прем'єром Олексієм Гончаруком взялися за розбудову інноваційної екосистеми для стартапів.
Програму фінансування від Українського фонду стартапів, який створили влітку 2019-го, презентували на брифінгу у Кабміні 2 грудня. Відтепер підприємці можуть подавати заявки з бізнес-ідеями, на які держава виділила загалом 440 млн грн. Експерти підтримують ініціативу, але їх непокоїть, чи не стане це новим «розпилом» бюджету.
Створити стартап-інфраструктуру планують за рахунок фінансової підтримки Українським фондом стартапів тих бізнес-проєктів, які знаходяться на стадії pre-seed and seed (початкові стартапи). Перші 40 млн грн (або $1,7 млн), яких вистачить на 22 стартапи, виділять підприємцям, що подадуть заявки на гранти у грудні та пройдуть відбір. У 2020-му на підтримку стартапів витратять 240 млн грн.
Безповоротну допомогу виділятимуть траншами. Тобто $25 тис. проєкт отримуватиме на стадії pre-seed та $50 тис. – на seed. «Щасливий квиток» у бізнес можуть отримати команди, які розвивають штучний інтелект, доповнену реальність, Big Data, блокчейн, Fin Tech та інші технології. Під бан Фонду потраплять лише галузі азартних ігор, алкогольний та тютюновий бізнес, а також ядерні технології.
За словами Гончарука, такі «підйомні ресурси підприємцям необхідні для досліджень, виготовлення промислових зразків, тестування технологій та іншого».
Отримати фінансування компанії зможуть за згодою конкурсної комісії, яка оцінюватиме бізнес-план, кошторис, фінансові прогнозовані показники та резюме або технічне обладнання претендента на грант. Засновник і керуючий партнер венчурного фонду AVentures Capital Андрій Колодюк вважає, що Фонду, відбираючи стартап, необхідно також оцінювати і його привабливість перед приватним інвестором.
Хоча держава й відмовилася від частки у стартапі та пообіцяла не втручатися у його роботу, контролювати обіг грантових коштів уряд уповноважив Наглядову раду. Тобто стартапи зобов'язали звітувати за кожну витрачену гривню – інакше їм доведеться повернути надані кошти.
Подібні програми державної підтримки існують у багатьох державах, тому саме на ранній стадії українські стартапи їдуть до Польщі та Прибалтики, розповідає Колодюк.
«Потрібно не просто дати гроші стартапам, а дати гроші всім фондам, які підтримують ці стартапи. Дати їм можливість залучити іноземного інвестора», — вважає він.
Про відсутність сприятливої екосистеми говорить і засновник та СЕО Creative States Ілля Кенигштейн. Однак бізнесмен припускає, що ініціатива уряду може обернутися черговим розпилом бюджету.
«Вся екосистема наша створена для того, щоб у ній "тирити" гроші". З 440 млн грн більша частина піде до кишень чиновників, а стартапам залишиться мало що», — припускає він та додає, що тепер стартапи обирають не лише гроші, а й країну з хорошою екосистемою.
Наразі Фонду на підтримку стартапів виділено 440 млн грн. Це значно менше за ті інвестиції, які, згідно з даними Української асоціації венчурного капіталу, вдалося підприємцям залучити лише у 2018 році, — $337 млн.
Втім, зараз важлива не кількість грошей, а визначення відповідного механізму, який покаже, які стартапи найбільш перспективні, говорить Кенигштейн.
«Держава має надавати стартапам небагато коштів, щоб у це повірили приватні інвестори», — додає Колодюк.
У подальшому бюджет Українського фонду стартапів розраховують наповнювати грошима інвесторів, зазначила під час брифінгу у коментарі очільниця Мінфіну Оксана Маркарова.
«Після прийняття перших заявок від стартапів і реалізації бізнес-кейсів Наглядова рада Фонду почне роботу з потенційними партнерами», — додала вона.
Власне, й сам Гончарук розраховує, що для підтримки стартапів залучатимуться інвестиції з-за кордону.
Зараз отримати кошти від інвесторів важко, бо нові інветиції майже не заходять в країну.
«Є ситуації, коли Фонди витратили всі інвестиції і не змогли залучити нових, бо останні п'ять років іноземні інвестори майже не інвестують в український венчурний фонд», — підсумував Колодюк.