З моменту запуску державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» пройшло пів року. За цей час уряд тричі її видозмінював. Ба більше, у зв'язку з кризою, викликаною COVID-19, переорієнтував її на порятунок українського бізнесу.
Як саме змінилася програма, що зараз вона пропонує бізнесменам, якими є її результати за шість місяців роботи та наскільки ефективною вона є — у матеріалі 
.
Результати роботи програми «Доступні кредити 5-7-9%» і як вона змінювалася
За шість місяців роботи українські банки видали підприємцям понад 1,7 тис. кредитів на загальну суму майже 3,4 млрд грн. Однак від самого початку результати роботи програми не вражали. У пресслужбі Міністерства фінансів розповіли про статистику за місяцями:
- у перший місяць, а саме в лютому, було видано лише 107 кредитів на загальну суму 75,7 млн грн;
- у березні вже видали майже 300 кредитів на 188 млн грн;
- у квітні — 434 кредити на 270 млн грн;
- у травні — 554 кредити на 348 млн грн;
- у червні — майже 900 кредитів на 810 млн грн;
- у липні українські банки видали підприємцям 856 кредитів на суму 2,5 млрд грн. Цей місяць поки є рекордним.
Такі результати за липень, ймовірно, пов'язані з тим, що на вимогу президента Володимира Зеленського уряд спростив умови видачі кредитів під 5-9%. Так, з 1 липня програма запрацювала без обмеження максимальної суми за кредитами, з пом'якшеними вимогами щодо обов'язкової прибутковості бізнесу, який претендує на отримання кредиту за програмою, без обмеження напрямків використання виданих коштів, а також з формулою розрахунку базової процентної ставки, яка тепер відповідає рівню операційних витрат фінустанов.
Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко, Кабмін значно пом'якшив умови участі в програмі та ввів нові антикризові продукти, як-от рефінансування раніше отриманих кредитів і видача нових на поповнення оборотних коштів на дуже привабливих умовах.
«За час роботи програми ми тричі її змінювали, намагаючись розв'язати проблеми, з якими стикалися українські підприємці на шляху до доступних кредитів. На рівні Кабінету міністрів програму максимально спростили, і всі ключові рішення щодо видачі кредиту клієнту ухвалюють банки відповідно до своїх процедур. Зараз ми змінили фокус програми для порятунку українського бізнесу в умовах пандемії».
Сергій Марченко
міністр фінансів України
Які банки видають позики за програмою «Доступні кредити 5-7-9%»
Найбільшу кількість договорів підприємці уклали з Приватбанком (478), Укргазбанком (431) і Ощадбанком (336). Ці три фінустанови, а також Укрексімбанк першими почали видавати кредити за програмою.
Зараз у ній беруть участь уже 18 банків, а саме: Приватбанк, Укргазбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, «Банк Львів», ПУМБ, «Банк Альянс», «Кредобанк», «Банк Восток», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрексімбанк» та інші. Ба більше, за словами заступниці глави Офісу президента Юлії Ковалів, ще 10 фінансових установ хочуть приєднатися до програми.
«Доступні кредити 5-7-9%» в цифрах. Інфографіка: Міністерство фінансів
В яких регіонах України частіше беруть позики за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» і на які цілі?
Найактивнішими учасниками програми є підприємці Харківської, Київської та Сумської областей. Трохи поступилися лідерам вінницькі бізнесмени (7% усіх угод). Найменше договорів уклали в Івано-Франківській, Закарпатській, Миколаївській, Донецькій та Херсонській областях (по 1% угод).
Водночас найбільшим попитом у бізнесу продовжують користуватися кредити на рефінансування раніше отриманих позик. За даними на кінець липня, кредитний портфель рефінансованих кредитів досяг 1,6 млрд грн і продовжує зростати, розповіли у Мінфіні. Великий попит у рамках програми також на інвестиційні кредити. Станом на 27 липня сума заявок на отримання позик у рамках цього продукту склала понад 5,1 млрд грн, однак банки поки видали всього 757 млн грн. Це дозволило оновити основні фонди підприємців на суму близько 1 млрд грн.
Наскільки ефективною є програма «Доступні кредити 5-7-9%» і що про неї думають
На момент запуску програми «Доступні кредити 5-7-9%» в уряді стверджували, що вона повинна посилити самодостатність бізнесу через доступність фінансових ресурсів.
Утім, виконавча директорка «Незалежної асоціації банків» Олена Коробкова стверджує, що спочатку програма готувалася з прицілом на залучення до роботи з банками малого та мікробізнесу, який раніше взагалі не мав доступу до банківського фінансування.
«Ця область банкінгу вимагає терпіння, і оцінювати її успішність за валовими обсягами виданих кредитів у перші місяці роботи програми не можна, особливо з урахуванням пандемії коронавірусу, що розпочалася, та просідання економіки», — зазначає Коробкова.
За її словами, програма ще набирає обертів, але варто зазначити, що завдяки їй підприємці навіть у нинішніх умовах змогли зробити таке:
- профінансувати свої інвестиційні проєкти;
- багато позичальників банків змогли рефінансувати свої старі кредити під нульову ставку і тепер не накопичують процентну заборгованість в умовах повного або часткового простою бізнесу;
- банки зі свого боку отримали можливість у рамках програми зменшити ризики за кредитами й водночас напрацьовувати експертизу в роботі з малим бізнесом, зокрема щодо фінансування інвестпроєктів.
«Можливо, обсяги кредитів, виданих за програмою, поки не дуже вражають, але саме її існування відкриває важливі можливості для банків і підприємців», — резюмувала Коробкова.
Однак глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звертає увагу на іншу перевагу програми. В інтерв'ю він зазначив, що кредити під 5-7-9% за новими умовами, які запрацювали з 1 липня, сприяють зменшенню ставок за кредитами в Україні.
«Якщо рік тому ми з вами мали кредити на скажених умовах — під 22- 23%, які ніхто, крім торговців наркотиками, не міг виплачувати, то сьогодні ми наближаємося ще не до прийнятної ставки, однак до більш-менш адекватної. Цьому процесу сприяє програма уряду «5-7-9» на нових умовах. Спочатку вона не працювала, але почала після 1 липня. Коштів, отриманих навіть минулого місяця, поки недостатньо, але очевидно, що програма запрацює».
Данило Гетманцев
голова комітету Верховної Ради з питань податкової, митної та фінансової політики
Читайте також
