Водохреща — історія свята, традиції, прикмети
Водохреще – одне з найбільших християнських свят. Воно відзначається 6 січня, а за старим стилем – 19. Цей день завершує цикл зимових свят та вшановує хрещення Ісуса Христа пророком Іоаном Предтечею.
Про історію свята, традиції та прикмети розповідає 
.
Історія Водохреща
В Біблії написано, що Ісус охрестився в річці Йордан у 30-річному віці. Його хрестив пророк Іоан, який передвіщав прихід на Землю Спасителя в земній подобі. Коли Ісус вийшов на берег, то із небес пролунав голос Бога-Отця, який назвав його своїм Сином, і на Ісуса зійшов Святий Дух в образі голуба.
Через демонстрацію усіх трьох християнських іпостасей Бога це свято ще називають Богоявленням. Віряни вважають, що саме Хрещення Господнє засвідчує таїнство Святої Трійці, оскільки саме в цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба.
Хрещення Ісуса в річці Йордан
Свято з'явилося у II столітті нашої ери в Коптській церкві ранніх християн. Спершу воно вшановувало як народження Ісуса Христа, так і прихід Трьох Царів і хрещення Ісуса. Проте вже в IV столітті Різдво в Єрусалимі почали святкувати окремо від хрещення.
Традиції на Водохреще
Другий Святий вечір
Напередодні Водохреща, а саме 5 січня (18 за старим стилем), уся сім’я збиралась за столом. Упродовж дня віряни намагалися дотримуватися строгого посту, а Святу вечерю перед Водохрещем називають ще Голодною кутею.
Цього дня всі страви готують пісні, як на святвечір перед Різдвом. Однак їх не обов’язково має бути 12. Традиційно до столу подають рибу, вареники з капустою, узвар тощо. Також обов'язково має бути присутня кутя, яку цього дня готують тільки з зерна та меду.
Освячення води
Вранці у церквах проводять богослужіння, після чого освячують воду, яка є головним символом свята. Християни вірять, що освячена вода у цей день має цілющі властивості і нею можна вилікуватись від недуг. Тому її зберігають увесь рік і вона не псується.
Освячення води на Водохреща. Фото: УНІАН
Також перед Водохрещем віряни вирізали з льоду великий хрест і ставили його біля ополонки, в котру потім пірнали. Люди вважають, що таким чином очищуються від гріхів та заряджаються здоров’ям на увесь рік.
Однак Православна церква України неодноразово стверджувала, що купання в ополонці на Водохреще не є давньою українською традицією та не змиває гріхи.
«Абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи. Яким чином їх можна «змити»? Хіба сам фізичний акт занурення в освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає», – зазначають в ПЦУ.
ПЦУ також наголошує, що ані етнографи, ані історики ще до середини XX століття не фіксували масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього.
Купання в ополонці на Водохреща. Фото: 24tv.ua
За словами церкви, немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку.
Прикмети на Водохреще
Українці вірили, що від погоди на Водохреще залежить весь наступний рік, відтак:
- Якщо у цей день ясна, однак морозна погода, літо буде спекотним та сухим.
- Снігопад обіцяє щедрий врожай на цілий рік.
- На Водохреще заметіль – у квітні буде хуртовина.
- На дереві ви побачили іній, а на небі хмари – то до родючого року.
- Теплий день обіцяє багато хліба.
- Якщо день був сонячним та теплим, така погода протримається ще кілька тижнів.
Також наші пращури вірили, що цього дня не можна:
- прати,
- проводити будь-які ворожіння,
- займатись фізичною працею,
- сваритися,
- лаятися,
- плакати.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
