У PinchukArtCentre відкрилася виставка номінантів загальнонаціональної премії. Проєкт включає нові роботи молодих художників та артколективів з усієї України.
відвідало виставку та дійшло висновку, що більшість робіт художників постмайданної генерації присвячено гострим соціальним питанням. Причому гострота висвітлюваних проблем різноманітна – від зміни клімату до порушень правил паркування. Ми виділили топ-5 робіт, які нам особливо сподобалися.
- Ярема Малащук, Роман Хімей, «Пряма трансляція»
Your browser doesn't support HTML5 video.
Ярема Малащук та Роман Хімей родом з Коломиї. Їх хвилюють питання радянського минулого. Відеоінсталяція авторів показує сцену репетиції військового ансамблю «червоноармійців». Їхня ідеологія застаріла і не відповідає реаліям сучасного життя. Перехожі з подивом дивляться на танцюючих людей. Радянська реальність за таких умов виглядає, як щось із далекого та міфічного минулого, що мало стосується сьогодення. Робота, власне, підкреслює остаточну загибель спадщини СРСР і всього, що з ним пов'язано.
- Андрій Рачинський та Данило Ревковський, «Бешкетники»
Фото: PinchukArtCentre
Робота харківських художників Андрія Рачинського та Данила Ревковського «Бешкетники» розповідає про банду «бігунів», яка наводила страх на мешканців Кривого Рогу у 80-90-х роках. Автори використовували прийом фейкової історичної реконструкції: перенесли дію та персонажів до Запоріжжя.
Фото: PinchukArtCentre
Зал розділили на дві зони. В одній розмістили штаб банди з купою підручної зброї та трофеїв. В іншій — символічне відділення міліції, яке бореться з малолітніми злочинцями. Мабуть, це найяскравіша робота виставки.
- Анна Щербина, «Диспозиція владного погляду на прикладі пейзажу військового часу»
Фото: PinchukArtCentre
Робота запорізької художниці Анни Щербини «Диспозиція владного погляду на прикладі пейзажу військового часу» піднімає тему війни. Автор переосмислює традиційну музейну діораму. Її пейзаж — не ідеологічний. Тут немає героїв. Це чорно-біла картинка невеликого населеного пункту «сірої зони» на сході України. За основу було узято збірний образ селищ Луганської області — Кримського, Трьохізбенки, Золотого, Станиці Луганської. Художниця відвідувала їх протягом 2016-2019 років разом з моніторинговою правозахисною місією організації «Схід SOS» і в рамках децентралізаційної художньої ініціативи «Музей відкрито на ремонт». Щербина пише в дусі передвижників. Із знакових деталей тут лише шлагбаум: тут контрольно-пропускний пункт — це те, що відокремлює війну від мирного життя.
- Ксенія Гнилицька, «Сон П'єра Мічелі або пам'ятник перемоги сапротрофів»
Фото: The Page
Ксенія Гнилицька – дочка відомого сучасного художника Олександра Гнилицького. У своїй роботі «Сон П'єра Мічелі або пам'ятник перемоги сапротрофів» вона демонструє постапокаліптичне майбутнє людства. Те, з якими темпами люди знищують себе і планету, може призвести до найгіршого. Зрештою, все зникне, залишаться лише найдавніші види життя — гриби та бактерії. У «Сні» вони заселяють залишки людської цивілізації (тут це символічні колони, зроблені з кераміки).
- Studio 12345678910, «Бетонний блок важчий за людину»
Фото: PinchukArtCentre
Група архітекторів з Дніпра Studio 12345678910 запропонувала роботу «Бетонний блок важчий за людину». Офіційно проєкт заявлено так: «послідовна робота зі стихійними формами, що характерні для міських ландшафтів сучасної України». Насправді йдеться про головну проблему містян — відсутність парковок. Мабуть, кожен, хто живе в багатоповерхівці та має автомобіль, не з чуток знає, що поставити його біля будинку неможливо. Водночас такий стан справ дратує сусідів без авто. Автори розглянули один з найбільш ходових способів вирішення питання. Це бетонні брили, каміння та інші саморобні конструкції, які перешкоджають проїзду автомобілів у двори та зелені зони. Нарешті Studio 12345678910 спорудила з бетонних блоків щаблі – тобто побудувала корисну конструкцію, яка допомагає людям. Загалом натяк на те, що проблеми потрібно вирішувати конструктивно.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
