Кінооглядач Дмитро Слівний про фільми, які не можна пропустити
- «1917»
Що ми знаємо про Першу світову? Думаю, дуже мало. Сюжети першої великої війни поховані під віковим шаром історичного пилу. Про неї мало знімали. У десятки разів менше, ніж про Другу світову.
Британський режисер Сем Мендес виправив статистику. Відійшовши фізично і видихнувши морально після зйомок «Бондіани», Мендес зняв дійсно велику картину про події, що відбулися сто років тому.
Що означає «дійсно велика картина»? Це коли ви дивитесь фільм «1917» і в якийсь момент знаходите себе в окопах. Усе так реалістично і водночас художньо, що після перегляду пісок рипить на зубах, а в ухах свистить від вибуху гранати. Завдяки ілюзії зйомки одним безперервним дублем глядач занурюється у двогодинну подорож по реальності тієї війни.
Сюжет майже банально простий. Дія фільму розгортається 6 квітня 1917 року. Саме того дня у Першу світову війну на боці Антанти виступили США. За місяць до цього в Росії почалася зміна влади і революція.
Героям — двом молодим британським солдатам Скофілду та Блейку — треба дістатися з точки А в точку Б за короткий проміжок часу, аби встигнути доставити повідомлення про скасування наступу. І тим самим врятувати 1600 солдатів, серед яких і старший брат Блейка.
Сценарій «1917» з'явився завдяки спогадам Мендеса про діда — Альфреда Мендеса. Він воював під час Першої світової. А в мирному житті іноді, аби розважити онуків, згадував ті дні. З дідових розповідей режисер добре запам'ятав один випадок, який і став ідеєю сценарію.
6 квітня 1917 року стався наступ німецьких військ. Англійці воювали під зливою. За таких погодних умов видимість для пересування солдатів була поганою. У підсумку з батальйону Альфреда, що налічував 458 чоловік, 158 було вбито. Інші поранені або зникли безвісти. Командир вирішив знайти добровольця, який зможе відшукати зниклих. На його думку, вони могли залишитися у кратерах, наповнених водою. І тоді Альфред Мендес зголосився стати добровольцем та відправився на пошуки тих, хто, можливо, вижив. За мужність і хоробрість він був нагороджений медаллю.
Візуалізувати історію Мендес запросив «золоте око» Голлівуду — оператора Роджера Дікінса. На його рахунку два «Оскари» за кращу операторську роботу у фільмах «Втеча з Шоушенка» і «Той, хто біжить по лезу 2049». За тиждень до офіційного нагородження Американської кіноакадемії роблю ставки: за «1917» містер Роджер отримає свою третю статуетку.
Разом із Мендесом їм вдалося зібрати антивоєнну картину з точною візуалізацією безлічі деталей: виття вмираючих, бруд, смерть, гнилі трупи тварин і людей на полі бою. Усе це занурює глядача в ту саму окопну війну, яка є огидною і суворою своєю неуособленою жорстокістю. Разом з тим дивовижні пейзажі, що потрапили в об'єктив Дікінса, прикрашають навіть саму смерть.
Кіно водночас напружене й таке, що його цікаво споглядати. Камера відповідає за створення у глядача максимального ефекту присутності в кадрі. Тут є час видихнути і здивуватися. Тому щиро раджу не заощаджувати на квитках в IMAX.
Режисер: Сем Мендес
Тривалість: 119 хвилин
- «Джентльмени»
«Кримінальних справ майстер», «Британський Тарантіно» (це я про Гая Річі) 12 років не повертався до свого улюбленого жанру — кримінальної комедії. І ось на арену великого прокату виходить новий фільм «Джентльмени».
Режисер написав, на мою думку, блискучий сценарій і запросив на головні ролі акторів першого ешелону, які можуть сміятися та іронізувати над собою (Меттью Макконегі, Колін Фаррелл, Чарлі Ханнем, Г'ю Грант). Чого тільки коштує Г'ю Грант, який перетворився для «Джентльменів» зі свого старого гламурного образу красеня на огидного старіючого пияка, гомосексуала і журналіста-розслідувача.
А тепер про сюжет. Місце дії — стара добра Англія. З маєтками лордів, зеленими газонами і великим сюрпризом під цими газонами. Володіє сюрпризами і маскує їх на землях місцевих лордів британський професор Моріарті «конопляного бізнесу» — Міккі Флетчер (Меттью Макконагі).
«Ботанік» вирішує відійти від справ та вигідно продати свою підпільну «зелену імперію». Тим більше, що покупці з вигідними пропозиціями самі заходять на чай. Але заздрість, як відомо, погане почуття. Проте воно не утримує потенційного покупця Метью від великої помилки — розгромити одну з плантацій і забрати весь урожай. І таким чином штучно збити ціну за великий куш.
Такий вчинок лише розпалює праведний вогонь справедливості в душі Міккі Флетчера та його помічників. Тож увесь фільм вони мають наводити лад у головах тих, хто хоче «кинути» їхнього господаря. І робити це дуже майстерно, гідно і в добре пошитих костюмах.
До речі, про стиль. У «Джентльменах» домінує напрямок «британський гопник» з нальотом високої моди. А за ними спокій і надійність бандитів, які пізнали дзен-буддизм. Так само, як у стилістиці кадру: «Ягуар» — виключно у кольорі Rasing Green. Бейсболка або спортивки — Фред Перрі. Але головне — неймовірне задоволення від фільму, який закінчується. А ти цього не хочеш.
Режисер: Гай Річі
Тривалість: 113 хвилини