Як український бізнес працює над недопущенням корупції і встановлює стандарти доброчесності: інтерв'ю з Тетяною Сахарук, генеральною директоркою Глобального договору ООН в Україні та головою Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії
Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні та голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії
Корупція залишається однією з найбільших перепон для залучення іноземного капіталу в Україну. Для створення сприятливого інвестиційного клімату бізнеси з амбітними цілями зацікавлені боротися із цією проблемою. Тому відповідальні українські підприємці декларують принципи прозорого бізнесу у своїх стратегіях та залучають працівників до освітніх програм з антикорупції.
Чому антикорупція стає для українських бізнесів пріоритетом та як підготуватися до майбутнього приєднання України до ЄС — про це 
поговорив з Тетяною Сахарук, генеральною директоркою Глобального договору ООН в Україні та головою Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії.
Які цілі Глобального договору ООН
Розкажіть про цілі вашої роботи.
Глобальний договір ООН був створений у 2000 році як особлива ініціатива Генерального секретаря ООН, коли стало зрозуміло, що без активної участі бізнесу неможливо вирішити глобальні виклики.
Натепер організація об’єднує 24 тисячі компаній зі 167 країн, які прагнуть досягти Цілей сталого розвитку та будувати свою діяльність на основі 10 Принципів у сфері прав людини, трудових відносин, захисту довкілля і боротьби з корупцією.
Українська мережа Глобального договору ООН є провідною командою експертів у сфері ESG, яка підтримує український бізнес на шляху до сталого розвитку та євроінтеграції. Як ключова платформа для діалогу та навчання, ГД ООН в Україні допомагає компаніям впроваджувати ESG-принципи, реалізовувати їхній потенціал і залучати інвестиції, щоб стати конкурентоспроможними відповідно до міжнародних стандартів.
Олексій Батурін, головний редактор The Page та Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні та голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії.
Запис інтерв'ю у студії The Page.
Серед учасників Глобального договору ООН в Україні представлені провідні українські компанії, такі як SoftServe, «Укренерго», «Нова пошта», EPAM, ДТЕК, «Аврора», Biosphere Corporation, Uklon, «Епіцентр» тощо.
Важливою складовою нашої роботи є представлення українських бізнесів на міжнародній арені. Ми прагнемо, щоб Україна була відома не лише в контексті війни, а й завдяки досягненням нашого бізнесу та суспільства.
ESG-принципи базуються на концепції сталого розвитку і мають три ключові складові: довкілля (E — Environment), соціальна сфера (S — Social) та корпоративне управління (G — Governance).
Це три вимірювані чинники, за якими можна оцінити вплив бізнесу на:
- Екологію (E)
Як компанія впливає на довкілля і чи вживає заходів для мінімізації свого негативного впливу на екологію? Основне в цій категорії — вимірювання показників компанії щодо клімату, викидів парникових газів та вуглецевого сліду на шляху до переходу до «чистого нуля».
- Суспільство (S)
Як компанія ставиться до людей, з якими вона працює: співробітників, партнерів, клієнтів та громад? Ця складова відповідає за ведення бізнесу таким чином, щоб приносити користь суспільству та захищати права людей.
- Управління компанією (G)
Яку структуру має організація та яким чином ведеться бізнес? Сюди входять практики і правила, які визначають якісне управління організацією на основі принципів прозорості, доброчесності, підзвітності тощо.
Це лише короткий опис ESG-принципів, які є невід’ємною частиною сучасного бізнесу. Все більше компаній розуміють, що сталий розвиток — це не просто тренд, а необхідність для побудови стійкого та успішного бізнесу.
Що кажуть представники компаній, які приєдналися до ініціативи, про те, як змінюється їх бізнес?
Раніше було складно залучити директорів компаній або топ-менеджмент до співпраці. Сьогодні ж майже на всіх наших великих заходах виступають саме представники керівної ланки компаній, які усвідомлюють, що без інтеграції сталого розвитку в стратегію та операційну діяльність, а також без навчання співробітників принципам сталого розвитку вони не зможуть позиціонувати себе як відповідальні компанії — ні на українському, ні на міжнародному ринку.
В сучасному світі відповідальний бізнес є основою, а не винятком. Європейське законодавство змінюється: нові директиви ЄС (CSRD, CSDDD) накладають на компанії обов'язок звітувати про нефінансову діяльність, що набуде чинності вже з 2025 року. Це означає, що жодна компанія не зможе вийти на європейський ринок, якщо не відповідатиме цим вимогам.
Компанії-учасниці Глобального договору ООН усвідомлюють, що подальше відкладання підготовки звітності зі сталого розвитку є неприпустимим. В іншому разі Україна ризикує втратити свою привабливість для інвесторів, а українські підприємства можуть зіткнутися з труднощами при укладанні та продовженні контрактів з європейськими партнерами.
Фото надане партнером.
Здається, що ваша діяльність більше про етику. Чи бачите ви, що український бізнес змінюється, що саме ціннісні речі виходять на перший план, а не гроші за будь-яких умов?
Так, і з кожним роком бізнес робить все більше свідомих кроків у цьому напрямі. Раніше компанії входили в цю систему заради можливості познайомитися з інвесторами. Сьогодні ж ми зустрічаємося з провідними бізнесами України, які кажуть: ми не хочемо бути відповідальними тільки на папері, для нас важливо, щоб сталий розвиток став частиною культури нашої компанії, де кожен співробітник працює заради чогось більшого, ніж просто гроші. Тож у сучасному світі відповідальність для бізнесу є фундаментальною вимогою, а не винятковою практикою.
Як ви пояснюєте такі показники?
Сьогодні ринок відчуває дефіцит кадрів. Бізнеси стикаються з необхідністю не лише утримувати співробітників, а й залучати нових. Для того, щоб працівники залишалися в компанії, їм вже недостатньо лише фінансової мотивації. Люди прагнуть працювати в організаціях, які демонструють прихильність європейським цінностям і соціально-відповідальну позицію, поважають своїх співробітників і партнерів, а також успішно реалізують політики доброчесності та рівності на практиці.
Зокрема цю тему ми обговорювали з українськими бізнесами в межах наших спільних воркшопів з UNDP в Україні, які були присвячені розробці та імплементації політики безбар'єрного бізнесу та дотримання прав людини на робочому місці.
Тож компаніям важливо створювати середовище, в якому кожен співробітник відчуватиме, що його внесок у роботу компанії та розбудову кращого бізнес-середовища України важливий тут і зараз.
Як влада в Україні співпрацює з Глобальним договором ООН
А як щодо іншої сторони: чи готова змінюватися влада?
Я дуже ціную співпрацю з бізнесом, оскільки він швидко реагує на виклики та готовий до змін. Коли ми реалізуємо проєкти у партнерстві із компаніями, зазвичай досягаємо швидких і якісних результатів. Ми також розуміємо, що і бізнес, і державні структури стикаються з труднощами у своїй діяльності. Постійні зміни в кадровому складі можуть ускладнювати процес, але ми віримо, що саме через партнерство можна подолати ці виклики та досягти спільних цілей. Співпраця є ключем до успіху, і тільки разом ми зможемо досягти потужних результатів.
Деякі ваші проєкти створюються у співпраці з органами державної влади. Ось, наприклад, Ukraine Business Compact. Яка мета цього проєкту?
Минулого року на Ukraine Recovery Conference ми об’єднали зусилля з Міністерством економіки України та Міністерством закордонних справ Великої Британії, створивши Ukraine Business Compact (UBC). UBC — це платформа, що об'єднує міжнародні компанії, готові підтримувати сталий економічний розвиток України.
Ukraine Recovery Conference 2023
Ukraine Recovery Conference 2023
Ukraine Recovery Conference 2023
Ukraine Recovery Conference 2023
Основна мета проєкту — залучити якомога більше іноземних інвестицій і компаній в Україну. Для цього ми оголосили відкритий конкурс для компаній з усього світу, запрошуючи їх до підписання Декларації про підтримку відновлення України та її прагнення модернізуватися, побудувати стійку і гнучку економіку. Сьогодні ми маємо 750 підписантів з 52 країн з загальною капіталізацією 5,2 трильйона доларів, які вже заявили про намір розглянути Україну як потенційного партнера.
UBC – це платформа, що об'єднує міжнародні компанії, які готові підтримувати сталий економічний розвиток України.
Наше завдання в межах проєкту — налагодити діалог між українським урядом, приватним сектором і міжнародним бізнесом, щоб потенційні партнери не втрачали інтересу і знали, куди в Україні можна інвестувати вже сьогодні.
Які головні проблеми ви бачите на шляху стимулювання залучення іноземних інвестицій в Україну?
Інвестори вкладають кошти у проєкти та компанії, які надають певні гарантії. Ці гарантії можуть бути надані або страховими компаніями, або державою. На цьому етапі ми часто стикаємося з бюрократичними перепонами, які ускладнюють процес отримання допомоги для багатьох компаній.
Ще однією проблемою є те, що міжнародні інвестори недостатньо розуміють український ринок і мають негативне уявлення про Україну як про корумповану державу. Тут може бути корисною політика м’якої сили для зміни такого сприйняття.
Відеокурс «Антикорупція»: про що і для кого
У вас був антикорупційний проєкт, в межах якого ви зробили відеокурс «Антикорупція». Розкажіть, навіщо ви це зробили, на кого він орієнтований і де його можна подивитися?
У 2020 році Глобальний офіс запросив Глобальний договір ООН в Україні приєднатися до міжнародної програми Anti-Corruption Collective Action, яка сприяє співпраці між державними та приватними секторами у боротьбі з корупцією. Мета програми полягає не лише в протидії хабарництву, вимаганням та іншим формам корупції, а й у викоріненні цих явищ по всьому ланцюгу постачання.
Ми усвідомлювали, що ця складна тема потребує нових підходів для залучення бізнесу. Тому вирішили розробити інтерактивний формат — віртуальний гід у стилі Netflix для малого та середнього бізнесу, який допомагає працівникам розпізнавати та протидіяти корупції.
Кадр з освітнього серіалу «Антикорупція».
Кадр з освітнього серіалу «Антикорупція».
Кадр з освітнього серіалу «Антикорупція».
Кадр з освітнього серіалу «Антикорупція».
Ми сформували робочу групу, до якої увійшли понад п'ятдесят представників бізнесу, державних установ та неурядових організацій. На зустрічах вони ділилися своїм досвідом, проблемами та викликами, з якими стикалися. Різноманітність учасників, від агробізнесу до енергетики, стала основою курсу «Антикорупція», який ґрунтується на реальних кейсах українського бізнесу. Також курс спирається на Типову антикорупційну програму юридичної особи від НАЗК, рекомендації Посібника з колективних дій проти корупції від Глобального договору ООН та міжнародні норми.
Інформаційну підтримку надали Офіс з розвитку підприємництва та експорту і Міністерство цифрової трансформації України. Завдяки цій співпраці відеокурс доступний на платформі «Дія. Освіта» та порталі «Дія. Бізнес».
Великі українські компанії, такі як Kernel, DTEK, Caparol та «Датагруп», які також брали участь у робочій групі, вже використовують відеокурс для навчання своїх співробітників на внутрішніх платформах. Ми закликаємо українські бізнеси впроваджувати цей курс у свої системи навчання, оскільки зміни в країні починаються з кожного з нас.
Що саме люди виносять для себе з цього курсу?
Дії кожного працівника безпосередньо впливають на результати компанії, її репутацію, а також відображають місію та принципи бізнесу. Тому всі мають розуміти, як розпізнавати та протидіяти корупції у своїй щоденній роботі.
Серед численних операційних завдань ми часто не помічаємо, як виконуємо ті чи інші дії. Наш курс допомагає поглянути на свою роботу з іншого боку та усвідомити, що можна вдосконалити або змінити у своїх підходах.
Як антикорупційні заходи впливають на конкурентну спроможність компаній? Що вони отримують?
Прозорість у роботі є безсумнівною конкурентною перевагою, адже вона зміцнює довіру споживачів та захищає репутацію компанії.
Якщо бізнес дійсно прагне здобути довіру клієнтів та партнерів, він повинен послідовно працювати над викоріненням усіх форм корупції. Дослідження Grant Thornton UK підтверджує тісний зв’язок між довірою споживачів і прозорістю бізнесу: люди готові стати клієнтами компаній, яким вони довіряють, а 73% опитаних зазначають, що готові платити більше за продукт, якщо він гарантує повну прозорість.
Чесність та відкритість також сприяють зміцненню довіри інвесторів, оскільки це допомагає потенційним партнерам краще оцінити ризики та можливості, пов’язані з їхніми інвестиціями. Корупція підриває довіру інвесторів, створює серйозні ризики для бізнесу та негативно впливає на привабливість України для іноземних інвестицій. Скандали та недієвість у боротьбі з нею знижують конкурентоспроможність компаній, ускладнюючи їхню роботу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Свобода України від зовнішнього ворога здобувається ціною життів наших захисників і захисниць. Корупція — це внутрішній ворог, а боротьба з нею є обов’язком усієї цивільної частини суспільства, зокрема й бізнес-сектору.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
