Торік мережу сколихнув короткометражний мультфільм Save Ralph. Його головним героєм був скалічений кролик Ральф, який «працює» тестувальником косметики. Тоді за лічені дні ролик став вірусним, а поширювали його не лише активні зоозахисники, а й ті, хто себе такими не вважає.
Style розібралося, для чого взагалі тестувати косметику на тваринах, чи існують альтернативи та як розрізнити cruelty-free бренди.
Чому косметику тестують на тваринах?
Випробовування косметики необхідне, аби компанії могли довести, що нові продукти та їх компоненти безпечні для споживачів. У Медичній школі Стенфордського університету пояснюють: тварин обирають для біологічних досліджень через те, що вони біологічно досить схожі на людей. До того ж вони схильні до багатьох «людських» проблем зі здоров'ям, наприклад, до раку, діабету чи хвороб серця.
При цьому тварини мають коротший життєвий цикл, ніж люди. Як наслідок, їхній організм можна вивчати впродовж усього їхнього життя чи навіть декількох поколінь. Це допомагає науковцям моніторити реакції різних організмів на різні речовини й робити висновки стосовно протипоказань до застосування косметичних засобів.
Як саме відбуваються тестування на тваринах?
За даними організації The Humane Society of the US, одними з найпоширеніших у косметичній індустрії є тести на подразнення шкіри й очей. Спершу тварин знерухомлюють, далі – в поголену шкіру втирають хімічні речовини або ж капають їх в очі. Усе це відбувається без знеболення.
Існують також тести на харчові реакції, під час яких тварин примусово годують хімічними речовинами. Такі дослідження можуть тривати декілька тижнів або й місяців.
Та найбільш обурливим деякі зоозахисники називають тест на «смертельну дозу»: тварин примушують ковтати хімікати, щоб визначити ту кількість, яка спричиняє смерть.
Зазвичай для досліджень використовують кроликів, мишей, морських свинок і щурів, але цей список не є остаточним. Наприкінці окремих випробувань їх можуть убивати, як правило, через удушення, перелом шиї або обезголовлення.
Чи існують альтернативи?
Відповідь: так. Сьогодні доступно близько 50 видів тестів без використання тварин, багато інших перебувають у розробці. Їх активно застосовують у країнах Європейського Союзу, де з 2013 року діє цілковита заборона на продаж косметичних засобів, випробовуваних на тваринах.
Зокрема до таких методів належить:
- тести in vitro (тест у пробірці) на моделі людської шкіри;
- комп'ютерне моделювання;
- випробування на добровольцях;
- тести з використанням білкової мембрани.
У Humane Society зазначають, що подібні альтернативні дослідження можуть більш точно імітувати реакцію людей на косметичні продукти та інгредієнти. Крім того, вони часто є ефективнішими та рентабельнішими, ніж випробування на лабораторних кроликах.
Як розрізнити cruelty-free косметику?
Насамперед треба запам'ятати, що веганська та cruelty-free косметика – це не одне й те саме. Перша цілком може випробовуватися на тваринах, однак не міститиме жодних компонентів тваринного походження. З другою – усе навпаки.
Іноді щоб дізнатися, чи тестували засоби на тваринах, досить просто поглянути на пакування: на ньому має бути спеціальний логотип з кроликом. Їх існує одразу кілька: від PETA (Beauty Without Bunnies), Leaping Bunny, а також Choose Cruelty Free. Остання організація влітку 2021 року стала частиною Cruelty Free International і Leaping Bunny. Тож поступово всі бренди, які раніше схвалила CCF, зможуть отримати сертифікат LB.
Інші логотипи не є офіційними, тому й гарантувати етичність продукції не можуть.
Як купити косметику, що не тестується на тваринах. Фото: Ethical Elephant
Недолік такого способу перевірки полягає у тому, що не завжди відсутність зображення кролика може свідчити про неетичність виробника. Річ у тім, що розміщення логотипу CFI+CCF не безкоштовне, а тому місцеві марки часом ігнорують його, хоча й мають на руках сертифікат.
У такому разі шукати інформацію потрібно в інтернеті. Крім зазначених організацій, за переліком cruelty-free брендів слідкують також Cruelty-Free Kitty, Ethical Elephant, Logical Harmony та інші. Тут є ще один камінь спотикання: українські бренди в переліках цих ресурсів не представлені, а закордонні марки часом не продаються в Україні.
Якщо знайти підтвердження етичного статусу косметики у відкритому доступі не вдається, спробуйте написати виробникові й попросіть його надати вам відповідну сертифікацію. Чекати, ймовірно, доведеться довше, ніж хотілося б, але так ви напевне знатимете відповідь на своє запитання.
Зображення на обкладинці: Pexels
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
