У законі про бомбосховища головним акцентом є не укриття, а лобіювання типового будівництва у відбудові повоєнної України.
Про це в колонці для написала заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій.
За словами експертки, з тексту закону про бомбосховища не випливає, що укриття обов'язково мають з'явитися в кожній новобудові.
«Якщо пошукати в тексті закону слова «бомбосховище», «сховище», «обов’язково», «новобудова», ви знайдете бомбосховище — 0 разів, сховище — 0 разів, новобудова — 0 разів, обов’язково — 2 рази. До речі, слово «укриття» зустрічається в тексті 6 разів. І всі 6 разів йдеться про наявні укриття, а не нові», — зауважила Анна Кирій.
У документі передбачено лише обов’язкове розроблення розділу проєктної документації: «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту, цивільної оборони» для об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 — це ті, на яких перебувають понад 50 людей.
Але, по-перше, ця норма і так є чинною, згідно з ДБН. По-друге, наявність цього розділу не передбачає обов’язкове проєктування, а будівництво бомбосховищ, сховищ і укриттів і поготів.
«Виходить, що закон було розроблено для того, щоб прописати процедуру проєктів повторного використання — типових проєктів. Коли робиться один проєкт, майнові права передаються замовнику чи забудовнику, який далі може цей типовий проєкт без обмежень штампувати по всіх регіонах України. Пошукайте, скільки разів зустрічається в тексті цього закону словосполучення «повторного використання» — 11 разів!» — пояснила експертка.
Тобто в законі «про обов'язкові укриття» головним акцентом є не бомбосховища, а лобіювання типового будівництва у відбудові повоєнної України.
«Такі закони я вважаю свідомим введенням в оману президента України, Офісу президента України та всього українського суспільства. Хочете ухвалити закон про хрущовки — так і скажіть», — наголосила експертка.
Коли після Другої світової війни відбудовувалася Європа, ніхто не йшов шляхом типових проєктів. Натомість цей шлях обрав СРСР та інші тоталітарні держави.
«Зробили одну хрущовку і тиражували по всьому СРСР. Звісно, стіни могли бути із цегли або з панельки. Але сам проєкт був типовим. Як типовими були школи, кінотеатри. Типові хрущовки, типові школи, типові садочки, типові магазини ефективно створювали середовище для формування типових людей, якими легше керувати», — пояснила Кирій.
Заступниця глави Архітектурної палати зауважила, що незалежна Україна давно відмовилася від практики типових проєктів. Зараз же Україні пропонують тягнути в наше майбутнє радянщину та пишуть під неї законодавчу базу.
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page.
Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
Головна подія ресторанного бізнесу цієї весни – PRORESTO’25 в Одесі 28 квітня!