Як ЗСУ захищають артилерію від дронів
Найбільшу небезпеку для артилерії становлять саме російські дрони-камікадзе «Ланцет». Цей безпілотник має дальність польоту 40-50 км, що дозволяє йому атакувати цілі глибоко за лінією фронту.
«Оператор «Ланцета» зазвичай перебуває за 30 км від передової, тому вся артилерія, яка працює на передньому краї, потрапляє в його зону ураження», — пояснює експерт.
Щоб мінімізувати ризики, українські військові застосовують одразу кілька рівнів захисту, про які розповів засновник «Реактивної пошти», благодійної організації з ремонту та покращення української артилерії, та військовий експерт Павло Нарожний в інтерв'ю The Page. Він розказав, як його благодійна організація рятує українську артилерію дерев'яними макетами.
Як захищають артилерію від російських дронів
Маскування та укриття
На відміну від початку повномасштабного вторгнення, коли гармати часто розташовували на відкритих позиціях, нині вся артилерія ховається за природними укриттями або спеціально облаштованими позиціями.
«Ніхто вже не ставить гармати просто посеред поля. Всі вони накриті сіткою «Рабіца», маскувальними сітками, розміщені в окопах або серед дерев. В умовах сучасної війни можна працювати тільки з вкопаної позиції, з капоніра», — зазначає Нарожний.
Біля кожної артилерійської позиції облаштовані бліндажі: окремі укриття для розрахунку та для боєприпасів. Це дає змогу військовим ховатися під час ворожих атак і мінімізувати втрати.
Протиповітряна оборона та радіоелектронна боротьба
Поруч з артилерійськими позиціями завжди знаходяться ППО або бійці, озброєні крупнокаліберними кулеметами. Найчастіше це ПКМ або «Браунінги», які дозволяють збивати «Ланцети» під час заходу на ціль.
«Хоч «Ланцет» летить на швидкості 200 км, але не дуже маневрений, тому тренований, гарний боець збиває його відносно легко», — каже Нарожний.
Також кожна артилерійська бригада оснащена засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), які глушать сигнали управління ворожих дронів і ускладнюють їхнє наведення.
Що потрібно знати про артилерію на війні (відео)
Дерев'яні макети гармат від «Реактивної пошти»
Ще один ефективний спосіб обманути противника — використання макетів артилерійських систем.
«Ми ставимо макети, які зовні нічим не відрізняються від справжніх гармат. Копаємо біля них окопи, розкладаємо стріляні гільзи, щоб все виглядало максимально реалістично», — розповідає експерт.
Це змушує росіян витрачати «Ланцети» на фальшиві цілі. За словами Нарожного, одного разу такий макет витримав 13 атак, перш ніж ворог зрозумів, що це підробка.
«Ланцет коштує $40-45 тис., а наш макет — всього $1000. В результаті ми змушуємо росіян витрачати мільйони доларів на знищення фанерних гармат», — додає він.
Мережеві дрони на оптоволокні
Росія також почала застосовувати новий тип дронів — ті, що керуються через оптоволоконний кабель. Вони мають свої переваги, адже не залежать від радіосигналів і не піддаються впливу засобів РЕБ.
Втім, у таких дронів є серйозні недоліки:
«Через кабель управління вони не можуть набрати високу швидкість. Чим ближче до цілі, тим більше їх «хитає» через розмотування кабелю. А головна проблема для них — сітка «Рабіца», крізь яку вони не можуть пробитися», — пояснює Нарожний.
Артилеристи 55-ї бригади встановлюють захисну сітку над позицією гаубиці М777. Грудень 2022. Україна, Бахмутський напрямок. Фото: Кром Пьер
Саме тому українські військові активно обмотують гармати цією сіткою, що значно знижує ефективність атак дронів.
Збір на макетну бригаду, яка рятуватиме українську артилерію, від «Реактивої пошти» тут.