В Україні під час вторгнення Росії й досі працюють 17 тисяч компаній, з-поміж власників, засновників або кінцевих бенефіціарів яких є хоча б один громадянин або резидент Російської Федерації чи Республіки Білорусь.
У переліку таких компаній є досить популярні компанії з оборотом на мільярди гривень, повідомила Opendatabot — платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру.
Примітки щодо наявності російського/білоруського власника вже з’явилися в картці компанії на сайті, а також в АРI для банків і фінансових установ. У Єдиному держреєстрі юросіб на 24 лютого таких активних компаній нараховувалося 16 896.
З-поміж топ-20 компаній із найбільшим виторгом і прибутком (за 2020 рік) можна побачити три юрособи зі сфери ритейлу, національного фармацевтичного дистриб'ютора України, вагонобудівний завод і кілька відомих компаній харчової промисловості.
З огляду на те, що 3 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Росії та її резидентів», ці активи можуть стати предметом примусового вилучення.
Перелік конкретних об’єктів, що буде націоналізовано, стане відомим лише після оприлюднення відповідного указу президента України.
Компанії з російським слідом
Магазини парфумерії Brocard ТОВ «Брокард-Україна», за даними Opendatabot, на 100% належать Indenon Holdings Limited (Кіпр), а кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Брокард-Україна» є громадянка росії Тетяна Володіна. У росії вона керує мережею магазинів «Л’Этуаль» (ООО «Алькор и Ко») – другого в країні за товарообігом ритейлера в сегменті «косметика та drogerie», розповіли в Асоціації ритейлерів України.
На Facebook-сторінці Brocard Ukraine зазначається, що оператор парфумерно-косметичного ринку України в сегменті luxury має 99 магазинів у 26 містах України під брендами BROCARD, Kiehl’s і М.А.С, інтернет-магазин, 1,7 тис. співробітників і понад 1,6 млн постійних клієнтів.
Контрольний пакет у «Брокард-Україна» росіяни отримали 2010-го, коли викупили контрольну частку в ТОВ «Егзагон» (дистриб'ютор парфумерії). Ця компанія також є в переліку Opendatabot. Засновник – кіпрська Nevioco Holdings Limited, кінцевим власником якої є та сама Тетяна Володіна.
Фірмові магазини «М’ясна гільдія & Gremio de la carne» ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат», засновником якого є група компаній «Альянс», також належать громадянину росії Армену Мелікяну. Директором ГК «Альянс» є його син Давид, якому належать 0,4% частки в ТОВ. У другій половині 2000-х компанія створила власну мережу магазинів «М’ясна гільдія». За 2005 — 2010 роки в Житомирі та Києві відкрито понад 60 торгових точок.
АЗС «Татнафта» ТОВ «Татнафта-АЗС-Україна» — один із підрозділів бізнесу російської компанії «Татнефть им. В. Д. Шашкина» в Україні. 36% акцій + 1 «золота» акція належать владі Республіки Татарстан.
Торік «Татнефть» вирішила акцентувати на якісному складнику мережі АЗС, через те планувала зменшення кількості об’єктів. На продаж збиралися виставити 31 АЗС і сім нафтобаз у Харківській і Полтавській областях, які не увійшли до матриці розвитку компанії в Україні. На той момент «Татнефти» в Україні належали 91 АЗС, дев’ять нафтобаз і одна ГНС у Харківській і Полтавській областях.
ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» також на 25% належить росіянам. Згідно з документами, його кінцевим бенефіціаром є Станіслав Гамзалов, зареєстрований у Москві, який з'явився з-поміж власників наприкінці 2021 року.
КВБЗ — одне з найбільших і найстаріших машинобудівних підприємств в Україні, що спеціалізується на виробництві транспортних засобів, насамперед залізничного рухомого складу. Розміщений у Крюківському районі міста Кременчука Полтавської області. Дохід підприємства за 2020 рік — 3,3 млрд грн.
Компанія ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» із російськими власниками отримала найбільший дохід за 2020 рік з-поміж усіх російських компаній — понад 13 млрд грн. Профільна діяльність — оптова торгівля фармацевтичними товарами. Компанія має представництва та склади в багатьох регіонах і називає себе національним фармацевтичним дистриб'ютором України.
Що буде далі з російськими компаніями?
Згідно із законом, російські компанії не зможуть працювати на території України, якщо вони не доведуть, що їхні бенефіціари перебувають тут на законних підставах. Російську власність буде повністю заблоковано, наголосив у коментарі 
юрист, СЕО проєкту Monitor. Estate Володимир Копоть.
«Якщо бенефіціари-росіяни перебувають на території України на законних підставах, тоді ок, вони можуть працювати — мораторій не застосовується. Якщо це підприємства і громадяни РФ, які перебувають далеко, такі компанії буде ізольовано. Вони не зможуть відправляти чи приймати гроші», — наголосив юрист.
Керуюча партнерка компанії Olsten partners Олеся Романенко в коментарі наголосила, що заборона діяльності юридичної особи або примусова ліквідація здійснюється в судовому порядку, а також через включення її до санкційних списків із зазначенням обмежень.
Включення до санкційних списків здійснюється за такою процедурою:
1. СБУ вносить до Ради нацбезпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
2. РНБОУ ухвалює рішення, яким вводить у дію запропоновані санкції.
3. Кабінет міністрів, Служба безпеки та Нацбанк України забезпечують реалізацію санкцій.
Компанія може потрапити до санкційного списку та/або стати предметом примусового вилучення майна. Цю процедуру запровадила Верховна Рада 3 березня 2022 року, ухваливши Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Цей закон регламентує примусове вилучення рухомого та/або нерухомого майна, яке належить РФ або її резидентам.
Під двю закону підпадають такі юридичні особи:
1. Учасником, засновником або бенефіціарним власником яких є громадянин РФ або особа, яка постійно проживає в РФ або займається там основною діяльністю, або сама РФ.
2. Юрособа, яка не зупинила чи не припинила здійснення економічної діяльності на території РФ.
3. Юрособа, яка публічно заперечує та/або підтримує збройну агресію РФ проти України.
Яке майно вилучають?
Предметом вилучення, згідно із законом, може бути:
- рухоме та нерухоме майно;
- кошти;
- вклади в банках;
- цінні папери;
- корпоративні права;
- інші активи, що перебувають або зареєстровані на території України.
Кабінет міністрів України вносить пропозиції до РНБОУ, яка ухвалює рішення про примусове вилучення майна. Рішення вводиться в дію указом президента України.
Законом визначається порядок вилучення майна, що належить РФ або її резидентам. Щодо Республіки Білорусь або її резидентів нормативно-правові акти про примусове вилучення майна поки що не ухвалювалися.
