Європейський Союз дійшов згоди про спільні безпекові зобов’язання для України. Домовленості, які мають набути сили не пізніше початку липня 2024 року, мають гарантувати Києву політичну, військову та економічну підтримку до вступу України в ЄС чи НАТО, пише Die Welt 11 травня.
Представники 27 держав-членів ЄС погодили текст на 11 сторінках під грифом «конфіденційно», який наразі узгоджується між Європейською службою зовнішніх дій та Кабміном України.
«Європейський Союз та його держави-члени відіграють ключову роль у безпосередній і довгостроковій безпеці та стійкості України через військову, цивільну, гуманітарну, фінансову, торговельну та економічну підтримку, розміщення переміщених осіб, підтримку реформ, відновлення та реконструкцію, а також через обмежувальні заходи та дипломатичну підтримку», – йдеться в документі.
Які військові гарантії Євросоюз надасть Україні
ЄС гарантує, що у разі подальших атак протягом 24 годин Євросоюз проведе з Україною консультації щодо потреб України та її права на самооборону відповідно до ст. 51 Статуту ООН.
У документі не йдеться про безпосередню участь військових ЄС разом із українськими у бойових діях проти росії.
Однак Брюссель обіцяє Україні продовжити поставки летальної та нелетальної зброї, навчання військових, допомогу в реформуванні сектору безпеки, підтримку в розмінуванні країни та співпрацю в протидії гібридним загрозам і кібератакам.
ЄС гарантує допомогу з реконструкцією
Бюджет підтримки України на 2024 рік становить 5 млрд євро, з «подальшими порівняними щорічними збільшеннями» до 2027 року. Сума залежить від потреб української армії та додаткових двосторонніх внесків від країн ЄС.
ЄС також зобов'язується надати Києву масштабну фінансову підтримку у відбудові. Die Welt вважає, що йдеться про «сотні мільярдів євро».
У лютому 2023 року Світовий банк оцінював видатки на відновлення України в $411 млрд. Відтоді масштаби руйнувань значно зросли.
У Брюсселі очікують, що Єврокомісія невдовзі внесе пропозицію про випуск єврооблігацій для фінансування реконструкції України та сектору Газа – як раніше було сформовано фонд боротьби з наслідками епідемії коронавірусу.
Нові зобов’язання ЄС юридично дорівнюють двостороннім угодам
ЄС хоче взяти на себе безпекові зобов'язання насамперед під тиском київського уряду. Однак, вказують в Die Welt, ці зобов'язання матимуть не більшу юридичну силу, ніж двосторонні угоди про гарантії безпеки. За внутрішньою інформацією ЄС, лише 7 країн-членів надали такі гарантії: Німеччина, Данія, Франція, Італія, Фінляндія, Нідерланди та Латвія.
Ще 7 країн ЄС відмовляються укладати двосторонні угоди з Україною щодо зобов'язань у сфері безпеки: Словаччина, Угорщина, Хорватія, Болгарія, Кіпр та нейтральні держави Ірландія, Австрія та Мальта. Швейцарія і Туреччина, які не входять до ЄС, також не хочуть брати на себе безпекові зобов’язання пере Києвом.
У червні 2023 року на саміті ЄС всі 27 держав-членів погодилися взяти на себе «майбутні зобов’язання щодо безпеки» перед Україною. Протягом останніх місяців три нейтральні держави наполягали, що ЄС, на відміну від окремих держав-членів, не повинен надавати гарантії безпеки, а лише брати на себе зобов’язання щодо безпеки. З точки зору цих країн, зобов'язання є менш обов'язковими, ніж гарантії.
