Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) категорично проти президентського законопроєкту № 3963 з поправками до держбюджету-2020 про підвищення з 1 вересня мінімальної зарплати до 5 000 грн з 4 723 грн.
«Асоціація наполягає на неприйнятності законопроєкту, якщо не буде знижено максимальну величину бази нарахування ЄСВ для недопущення зростання навантаження на сумлінних платників», — йдеться у повідомленні ЄБА.
Запропонована схема призведе до збільшення фіскального тиску на фонд оплати праці та спричинить ланцюгову реакцію негативних наслідків.
Саме сумлінні платники відчуватимуть посилений тиск з боку державних органів, які прагнутимуть компенсувати податкові втрати, викликані зростанням тіньового сектора.
ЄБА нагадує, що наприкінці липня, коли зі ЗМІ вперше стало відомо про цю ініціативу, вона відразу висловила незгоду з планами щодо збільшення податкового навантаження на оплату праці та попереджала про можливі наслідки.
Асоціація пропонувала розпочати конструктивну дискусію щодо термінів і конкретних механізмів зниження податкового навантаження на оплату праці, які були б націлені як на стимулювання платників сумлінно платити податки й обов'язкові платежі, так і на перешкоджання схемам ухилення від сплати їх.
Однак реакцією стало не обговорення ініціативи, а реєстрація законопроєкту, який передбачає збільшення фіскального тиску.
«Поки що неясно, що стало причиною ігнорування аргументованої позиції бізнес-спільноти: нерозуміння тяжкості наслідків прийняття такого законопроєкту чи цинічна надія, що сумлінний бізнес витримає черговий фіскальний удар», — йдеться у повідомленні.
Контекст. Законопроєкт №3963 вносить зміни до закону про держбюджет-2020 року, що спрямовані на те, щоб збільшити з 1 вересня мінімальну зарплату на 5,86% — до 5 000 грн. Президент визначив цей проєкт як невідкладний.
Водночас підвищується розмір посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду. Його розмір складе 2 225 грн (підвищення на ті самі 5,86%).
Додаткові витрати на оплату праці у зв'язку з підвищенням розмірів мінімальної зарплати та посадового окладу хочуть забезпечити завдяки економії витрат за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу». Ця сума складе 3,5 млрд грн. Вона з'явилася через відхилення фактичного курсу гривні проти прогнозного.
Крім того, зважаючи на підвищення мінімальної зарплати, пропонується збільшити планові податкові надходження на 541,3 млн грн, а саме: з податку та збору на доходи фізичних осіб — на 461,3 млн грн, з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів — на 80 млн грн.
Читайте також
