Як змінився портрет середнього українця в Польщі через війну

Автор

Анастасія Ковальова

Масовий наплив біженців до Польщі, а також повернення частини українських чоловіків для оборони України змінили портрет українських громадян, які проживали в Польщі. Водночас стабільно високим є показник професійної активізації – майже 80% громадян України, які прибули до вторгнення, а також біженців з України працевлаштовано. Про це свідчать результати 4-го видання дослідження «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи», проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL і Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Експерти дослідили портрет, настрої та наміри українців, які перебували в Польщі до повномасштабного вторгнення, а також тих українців, які вимушено приїхали до Польщі через російську агресію після 24 лютого 2022 року. І порівняли відповіді респондентів із результатами свого останнього дослідження планів і намірів українців у 2021 році перед повномасштабною війною.

Значна перевага жінок

Як порівняти з 2021 роком, змінилася гендерна структура респондентів – майже вдвічі зменшився відсоток чоловіків з України (з 57% до 31%). Дослідження показало, що 67% громадян України, які нині проживають у Польщі, — жінки. Причина – через повномасштабне вторгнення 92% біженців, що приїхали до Польщі, становлять жінки.

«Потік біженців з України після 24 лютого 2022 року, безумовно, домінував у міграційній ситуації в нашій країні, змінивши портрет громадянина України, який проживає в Польщі. Зараз більшість українців у Польщі – це жінки з дітьми, які часто виконують роботу нижче своєї кваліфікації. Погане знання польської мови й труднощі з адаптацією до нових умов життя та роботи є викликом для багатьох мігрантів-біженців у Польщі, а також для польських роботодавців», — вважає Анджей Коркус, голова правління Міграційної платформи EWL.

Дані дослідження свідчать, що за півтора року змінився віковий склад дорослих українців у Польщі. Це переважно молоді люди, майже половина з яких (49%) віком молодше за 36 років. Зросла кількість українців віком 18–25 років (23% у 2023 році проти 16% у 2021 році), а старших за 45 років — зменшилася (12% у 2023 році проти 23% у 2021 році).

Експерти EWL наголошують, що це важливі дані для української економіки, для якої ключову роль відіграє відтік молодих людей — мобільних і готових працевлаштуватися, які зараз мають можливість реалізувати себе в Польщі.

Згідно з результатами дослідження, найбільше українських громадян приїхало до Польщі з північної України — регіону, де було відбито напад російських окупантів і де було завдано чималих збитків. Проти 2021 року відсоток уродженців цих територій зріс на 8 відсоткових пунктів (35% проти 27%).

Високий рівень професійної активізації

Переважна більшість — 78% громадян України, що проживають у Польщі, — працевлаштувалися. З огляду на значну частку біженців у цій групі, показник вартр вважати надзвичайно високим.

Відсоток зайнятості на 12 відсоткових пунктів вищий з-поміж людей, які приїхали до Польщі до початку повномасштабної війни (83% проти 71% біженців). Це пов’язано з набутим раніше досвідом роботи в Польщі та міцнішою позицією довоєнних мігрантів на польському ринку праці. Однак загалом високий рівень зайнятості громадян України свідчить про їхню інтеграцію з польським ринком праці, на що значною мірою вплинув так званий «спеціальний закон» (діє з березня 2022 року), який дав змогу громадянам України перебувати й працювати в Польщі на вигідніших умовах – за спрощеною системою працевлаштування без отримання спеціальних дозволів на роботу.

«Польща як країна з багаторічним досвідом створення сприятливих умов для працевлаштування мігрантів з України впоралася з професійною активізацією біженців. З-поміж інших стали можливими швидкі та ефективні дії завдяки децентралізації допомоги, а також реалізації державних програм фінансової підтримки організацій і компаній. Такий високий відсоток працевлаштування також значною мірою пов’язаний із бажанням самих українців працювати», — наголошує директор департаменту міжнародної рекрутизації Міграційної платформи EWL Марцін Колодзейчик.

Гірше знання польської мови та освіта

Згідно з дослідженням, з-поміж біженців більше громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою (69%), ніж з-поміж довоєнних мігрантів (46%). Причиною є, зокрема, передвоєнний попит польської економіки на працівників із професійно-технічною освітою та зовсім інший тип міграції, зумовлений війною в Україні. Варто зазначити, що від грудня 2021 року частка громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою, які проживають у Польщі, зменшилася на 1/5, а з професійно-технічною освітою — зросла на 1/3.

З 46% до 35% знизився відсоток громадян України, які добре та дуже добре знають польську мову. Причиною є переважно погане володіння польською мовою з-поміж біженців (лише 14% заявляють, що володіють польською мовою принаймні на доброму рівні). З іншого боку, з-поміж довоєнних мігрантів рівень тих, хто знає польську, усе ще високий (49%), а як порівняти з 2021 роком — навіть вищий.

Опитування громадян України, які проживають у Польщі, проводилося 4 — 13 березня 2023 року методом прямого F2F-інтерв’ю. Опитування проводилося українською мовою на вибірці N=500 повнолітніх громадян України — як довоєнних мігрантів, так і біженців з України. Анкету було розроблено Міграційною платформою EWL і Центром східноєвропейських студій Варшавського університету з урахуванням деяких питань від Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, Управління у справах іноземців і Бюро національної безпеки Польщі.