21 березня 2025 07:45

Новини

Економіка

Політика

Мільйонери в законі: що декларують судді та їхні родичі — дослідження

Автор

Марія Бабенко

Українські судді, як і всі інші посадовці, зобов’язані подавати щорічні декларації. Відкритий доступ до цих даних має стати дієвим запобіжником корупції. Тому з допомогою аналітиків компанії YouControl проаналізував декларації українських суддів і з’ясував, хто має найбільші активи, звідки походять їхні статки та чи є серед найзаможніших фігуранти скандалів.

Які судді в Україні декларують найбільші статки

Аналітики YouControl підсумували вартість усіх активів, які судді внесли в декларацію за 2023 рік, а визначив топ-10 найзаможніших представників судової влади.

Першу сходинку посідає Ірина Тарасова, суддя Східного апеляційного господарського суду в Харкові, яка у свою електронну декларацію внесла майна сукупною вартістю майже $4,3 млн.

Значна частина активів судді Тарасової належить її чоловіку Василю Синчуку, відомому українському правознавцю, якій обіймав посади прокурора Харківської області у 2004–2010 роках та у 2014-му і був прокурором Автономної Республіки Крим у 2014–2016 роках (на материковій Україні).

Зокрема, відповідно до декларації Тарасової, Синчук є власником 21 транспортного засобу, 23 об’єктів нерухомості, кількох ділянок землі тощо. Проте головний актив подружжя — грошові кошти в еквіваленті $3,911 млн. Найцікавіший рядок у декларації — позика $3 млн Олександру Фельдману, відомому харківському бізнесмену, чинному народному депутату України.

Марина Барсук, суддя Північного апеляційного господарського суду, внесла у свою декларацію майно сукупною вартістю $3,936 млн. Разом із родиною вона декларує кілька об’єктів нерухомості вартістю 13,242 млн грн, землю на 16,2 млн грн, автомобілі на 9,2 млн грн, готівку в еквіваленті понад 60 млн грн тощо. Зокрема, у 2023 році Марина Барсук стала власницею будинку і земельної ділянки в Києві, які, відповідно до останньої оцінки, коштують 9,1 млн грн та 10,9 млн грн.

Важливе доповнення: більшість зазначеного в декларації майна, зокрема автомобілі, нерухомість та грошові кошти — належать чоловікові судді, Віктору Барсуку, який декларував свої активи з 2005 року як фізична особа-підприємець, а з 2007 року — як член сім’ї народного депутата Анжеліки Лабунської. Зокрема, згадані вище земельну ділянку та будинок Марина Барсук отримала у 2023 році за договором дарування від чоловіка.

Суддя Барсук, яка до 2021 року носила прізвище Дідиченко, у 2024 році фігурувала в низці публікацій ЗМІ, де її звинувачували начебто у співпраці з олігархами. Через це суддя повідомила Вищу Раду Правосуддя (ВРП) про втручання в її професійну діяльність і зазначила, що поява таких однотипних публікацій свідчить про їх замовний характер.

Марина Барсук уточнює, що згадані статті публікувалися у форматі масового інформаційного вкиду — упродовж короткого періоду часу одночасно з’являлося до 50 публікацій на день на взаємопов’язаних сайтах із позначкою «Реклама». Це свідчить про організовану інформаційну компанію з метою завдання репутаційної шкоди в період зміни керівництва в суді, де працює Барсук. За цими фактами було відкрито кримінальне провадження, а суддю Барсук визнано потерпілою особою.

Суддя Марина Барсук. Фото: сайт Північного апеляційного господарського суду

Ірина Верещиська, суддя Солом'янського районного суду міста Києва, за 2023 рік, відповідно до підрахунків YouControl, задекларувала майно вартістю $2,06 млн.

Власником значної частки задекларованого майна є чоловік Верещинської — Станіслав Долід, бізнесмен, депутат Білоцерківської міської ради від партії «Слуга народу». Отже, основним задекларованим активом є його корпоративні права на низку фірм, що займаються вирощуванням зернових культур, тваринництвом тощо. Одне з цих підприємств, а саме — фермерське господарство «Гермес», відповідно до декларації, надає в оренду судді Верещинській в оренду Lexus.

У 2018 році Ірина Верещинська була фігуранткою розслідування Bihus.Info про статки суддів Солом’янського суду, проте в корупційних скандалах не згадувалася.

Олександр Нечай, суддя Господарського суду міста Києва, задекларував разом з родиною майна на $1,743 млн. У 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело повну перевірку його декларації, виявивши неточності в оцінці задекларованих активів. Однак публічні відомості про причетність судді Нечая до корупційних скандалів або розслідувань щодо недекларування майна відсутні.

Значна частина активів, які згадуються у декларації Олександра Нечая, належить його дружині адвокатці, партнерці юридичної фірми Анні Нечай. Саме вона володіє борговими облігаціями низки іноземних підприємств сумарною номінальною вартістю понад 11 млн грн.

Олександр Джабурія, голова П'ятого апеляційного адміністративного суду в Одесі, за підрахунками YouControl, спільно з родиною задекларував майна на $1,673 млн. Переважно йдеться про грошові активи в еквіваленті $1,111 млн сумарно.

Значна частина родинного майна, відповідно до декларації, належить дружині судді, адвокатці з Одеси Олені Джабурія. Зокрема, вона володіє дачним будинком в Одесі площею 650 кв. м за 5,4 млн грн.

Олександр Джабурія. Фото: сайт П'ятого апеляційного адміністративного суду в Одесі

Ігор Курдельчук, суддя Господарського суду міста Києва, вносить в декларацію статки близько $1,545 млн. Зокрема, Курдельчук відомий тим, що завдяки його рішенню об'єкт культурної спадщини, а саме — частину приміщень Садиби Терещенків у Києві, вдалося повернути до комунальної власності.

Мільйонні статки судді пояснюються отриманим у спадщину правом вимоги за договором позики на суму $1,306 млн. Це означає, що декларант отримав у спадок не гроші, а право вимагати їх повернення від боржника за раніше укладеним договором позики. Звісно, не факт, що він ці кошти колись отримає.

Олена Гутій, що обіймає посаду судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, декларує майно на суму $1,468 млн. В декларації також згадане й майно чоловіка судді — депутата Мукачівської міськради Владислава Поповича. Зокрема, йому належить авто Mercedes-Benz S-Class вартістю 3,757 млн грн. Вочевидь, в наступній декларації майна у родини побільшає. Адже у 2024 році суддя Гутій набула право власності на будинок в Мукачево вартістю 3,506 млн грн.

Мирослава Білак, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України, за підрахунками YouControl, декларує спільно з родиною $1,442 млн активів. Суддя Білак була відзначена за принципову позицію щодо захисту викривачів корупції й доступу громадськості до інформації про недоброчесних суддів. Крім того, вона виступила доповідачкою у справі, де було відхилено позов заступника голови Окружного адмінсуду Києва Євгенія Аблова щодо збільшення розміру його суддівської винагороди.

Суддя Мирослава Білак. Фото: сайт ВСУ

Найбільш коштовні активи в декларації судді належать її чоловікові — Даніелю Ендрю Білаку, громадянину Канади, відомому юристу та інвестору. Йдеться про нерухомість у Канаді, акції тощо. В Україні він очолював «Офіс із залучення і підтримки інвестицій». А у 2023 році за свою активну позицію Білак отримав медаль «За сприяння Збройним Силам України».

Вікторія Джарти, суддя Господарського суду міста Києва, яка у 2011–2014 роках обіймала посаду заступника голови цього суду, декларує $1,416 млн активів. Старт кар'єри судді Джарти в ЗМІ часто пов’язують з політичним впливом її батька, Василя Джарти, який входив у Партію регіонів і, зокрема, очолював Раду Міністрів АР Крим у 2010-2011 роках, допоки не помер від важкої хвороби.

Проте і після смерті батька кар’єра Вікторії Джарти продовжилася. В декларації за 2023 рік суддя Джарти згадує 10,851 млн грн готівкових коштів і 12,964 млн на рахунках у банках. Спільно з чоловіком вона з 2009 року володіє квартирою в Києві площею 386 кв. м вартістю 4,675 млн грн в елітному житловому комплексі на Печерську, а з 2010-го ще й будинком під Києвом в 612 кв. м за 2,256 млн грн.

Чоловік судді Джарти Валерій Омельченко — також пов’язаний з Партією регіонів. Зокрема, як депутат від цієї політсили він голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.

Суддя Вікторія Джарти. Фото: Фейсбук

Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду України, декларує майно сумарною вартістю $1,257 млн. До призначення на цю посаду у 2017 році він працював партнером та засновником юридичної фірми. Відомий як суддя-спікер, що коментує практики Верховного Суду та виступає з лекціями.

Під час повномасштабної війни вступив у Добровольче формування територіальних громад (ДФТГ) і весною 2023 року розповів ЗМІ, як боронить столицю від атак «шахедів».

Юрій Чумак у складі ДФТГ. Скриншот відео

В декларації Чумака згадана нерухомість сукупною вартістю 3,163 млн грн, кілька земельних ділянок за 1,117 млн і 32,163 млн грн готівки. Цими активами він володіє спільно з дружиною.

Скільки доларових мільйонерів серед суддів

Відповідно до декларацій за 2023 рік, серед 4,8 тис. українських суддів тільки 21 мають сумарні статки понад $1 млн. Тобто,частка доларових мільйонерів серед суддівства становить менш як 0,5%.

Наприклад, за підрахунками YouControl, Сергій Чванкін, голова Київського районного суду Одеси, разом з родиною задекларував статки понад $1,2 млн. Зокрема, спільно з дружиною він сумарно вклав 10,253 млн грн в цінні папери, а саме Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП) Міністерства фінансів, а задекларовані грошові активи родини складають 14,626 млн грн.

У 2024 році Чванкін став фігурантом публікації «Слідство.Інфо». Автори матеріалу стверджували, що компанія дружини судді придбала за $310 тис. апартаменти в Маямі в престижному будинку за кількасот метрів від океанського узбережжя. Розслідувачі доводили, що заробітки судді та його дружини не дозволяють таких видатків. Проте керівництво Київського районного суду Одеси через пресслужбу спростувало оприлюднену журналістами інформацію, уточнивши, що це майно придбане за кредитним договором на 30 років.

Едуард Іванов, суддя Одеського окружного адміністративного суду, задекларував $1,23 млн. ЗМІ розповідали, що в листопаді 2024 року невідома жінка намагалася передати йому пакет із доларами та алкоголем. Але пильний суддя розцінив це як спробу втручання в правосуддя, негайно повідомив про інцидент до НАБУ та поліції та заявив самовідвід у справі.

Фото: Depositphotos

У кого з суддів найбільше готівки

В ході проєкту «Гроші депутатів» відзначив особливу прихильність народних обранців до заощаджень в готівці. Судді не стали виключенням.

Відповідно до підрахунків YouControl, найбільше готівки в еквіваленті 60,188 млн грн спільно з членами родини зберігає вже згадана вище Марина Барсук з ВСУ. Олександр Джабурія з Одеси, про якого теж вже йшла мова, має сумарно 35,786 млн грн готівкою. Замикає топ-3 Юрій Чумак — мисливець за «шахедами» з ВСУ, який заощадив 32,163 млн грн кешу.

Топ-10 суддів, які спільно з родиною декларують найбільше готівки*

Марина Барсук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України: 60,188 млн грн;
Олександр Джабурія, голова П'ятого апеляційного адміністративного суду в Одесі: 35,786 млн грн;
Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України: 32,163 млн грн;
Анатолій Тимченко, суддя Печенізького районного суду Харківської області: 30,716 млн грн;
Ірина Тарасова, суддя Східного апеляційного господарського суду в Харкові: 23,738 млн грн;
Жанна Чернова, суддя Запорізького окружного адміністративного суду: 22,562 млн грн;
Ангеліна Черникова, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва: 21,909 млн грн;
Наталія Богацька, голова Південно-західного апеляційного господарського суду: 20,884 млн грн;
Ярослав Василенко, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду: 19,593 млн грн;
Ірина Іоннікова, суддя Північного апеляційного господарського суду: 19,174 млн грн.

* Валютні заощадження перераховані в гривню YouControl за середньорічним курсом НБУ

З перелічених осіб варто виділити Ярослава Василенка, який став фігурантом журналістського розслідування, де йшлося про те, що він відвідував окупований Крим. Загалом, журналісти нарахували 25 таких поїздок. З цікавинок, про які розповідає декларація судді Василенка, варто відзначити вісім одиниць мисливської зброї.

Підсумуємо, більш як 4,8 тис. суддів, статки яких вивчав за допомогою аналітиків YouControl, зберігають у готівковій формі 6,629 млрд у гривневому еквіваленті.

Суддів, як і депутатів, вирізняє любов до готівки. Фото: Depositphotos

Що задекларували судді, які потрапляли в корупційні скандали

Українські судді подекуди стають фігурантами розслідувань і потрапляють у гучні скандали. Проте це не заважає їм утримуватись на посаді або поновлюватися на ній, коли пристрасті вгамовуються. відшукав у розлогому масиві даних кілька відомих прізвищ.

Акція «Марш нечЕсті в мантіях» біля Верховного Суду України в Києві, 13 вересня 2017 року. Фото: УНІАН

Наприклад, скандальний Павло Вовк, голова Окружного адміністративного суду міста Києва, за підрахунками YouControl, за 2023 рік сумарно задекларував майна на $227,7 тис. Основний задекларований актив — готівка в еквіваленті більш ніж 6 млн грн. Крім того, суддя згадав у декларації кілька творів мистецтва, дві ікони і колекцію марок.

Нагадаємо, Детективи антикорупційного бюро (НАБУ) розслідували можливе вчинення кримінальних злочинів Павлом Вовком з 2019 року. Саме цей суд ухвалив кілька скандальних рішень — наприклад, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. А у 2013 році під головуванням Вовка судді ухвалювали рішення про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників. Попри те, що окружний адмінсуд Києва ліквідували у грудні 2022 року, тільки 18 березня 2025 року Вища рада правосуддя звільнила Павла Вовка з посади судді «за вчинення істотного дисциплінарного проступку».

Учасники Євромайдану пікетують будівлю Окружного адміністративного суду Києва у понеділок, 23 грудня 2013 року. Фото: УНІАН

Тетяна Шейко, колишня колега вищезгаданого Вовка по адмінсуду Києва, що узгоджувала з ним дії, задекларувала майна на $149,6 тис. у тому числі $75 тис. готівкою. Шейко, зокрема, згадується у розслідуванні проєкту «Схеми» як одна з тих, хто у 2021 році допомагав через суди поновитися на посаді втікачу Віктору Януковичу. Цю справу зрештою закрили у квітні 2022 року.

Євген Аблов, черговий суддя адмінсуду Києва, відомий своїми суперечливими рішеннями та участю в скандалах, задекларував спільні з родиною статки сукупною вартістю $806,6 тис. Зокрема, він зберігає 9,217 млн грн у готівці. В декларації також згадані дев’ять авто Toyota і Porsche, якими Аблов і члени його родини мають право користуватися безоплатно. У 2025 році Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила Аблова від виконання обов'язків.

Суддя Євген Аблов. Фото: УНІАН

Тим часом Оксана Царевич, суддя Печерського районного суду Києва, відома своєю участю у переслідуванні активістів Революції Гідності, згадує в декларації активи сукупною вартістю лише $52,6 тис. Нагадаємо, саме вона позбавляла «автомайданівців» права керувати автомобілем. Після краху режиму Януковича Царевич звільнили за порушення присяги. Але у 2021 році наказ про її звільнення скасували і вона повернулась у Печерський районний суд міста Києва.

Засідання суду щодо обрання запобіжного заходу судді Печерського суду Києва Оксані Царевич у Вінницькому міському суді, у п'ятницю, 6 березня 2015 року. Фото: УНІАН

Сергій Могил, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який відповідно до розслідування Bihus.Info, приватизував службове житло і причетний до втручань в автоматизовану систему розподілу справ, за 2023 рік сумарно задекларував майна на $570,3 тис. У тому числі: $265,9 тис. грошових коштів. Стрімке кар'єрне зростання цього судді часто пов'язують із тим, що він є племінником Сергія Ківалова, в минулому голови ЦВК, народного депутата-регіонала, впливового діяча в юридичній сфері.

Зазначимо, що тут наведено далеко не вичерпний перелік неоднозначних ситуацій із чинними суддями, а скоріше довільну підбірку прикладів.

Сергій Ківалов. Фото: УНІАН

Скільки заробляють судді

Зарплатам суддів може позаздрити переважна більшість пересічних українців. Адже, відповідно до дашборду Міністерства фінансів, судді в межах Державної судової адміністрації України в середньому отримують 118,7 тис. грн у місяць, а у Верховному Суді — до 292,5 тис. грн.

Декларації, які вивчив , підтверджують високі статки суддів. Наприклад, Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України, відповідно до декларації у 2023 році отримав заробітну плату за основним місцем роботи 4,471 млн грн. Згаданий вище племінник Ківалова Сергій Могил задекларував річну зарплату 4,171 млн грн. А «суддя Майдану» Оксана Царевич за 2023 рік заробила в Печерському суді 1,13 млн грн.

Відповідно до даних Мінфіну, в різних органах судової влади працює 4920 суддів. В межах спільного проєкту аналітики YouControl і проаналізував більш як 4800 наявних декларацій суддів. Сумарно доходи усіх фігурантів, які потрапили в фокус уваги дослідження, за 2023 рік склали понад 7,860 млрд грн, а середній заробіток на одного суддю склав 1,635 млн за рік або близько 136 тис. грн за місяць. Уточнимо, що тут обрахована не тільки зарплата за основним місцем роботи, а й інші доходи.

Відповідно до аналізу YouControl, найбільше суддів працює у Києві — 746 (15,4%). В топ-5 також увійшли наступні області: Дніпропетровська — 445 (9,2%), Харківська — 349 (7,2%), Одеська — 342 (7%), Львівська — 336 (6,9%).

Кований паркан біля будівлі Верховного Суду в Києві. Фото: УНІАН

Як спільно з YouControl рахував статки суддів

спільно з YouControl підраховує сукупну вартість наступних задекларованих активів, що перебувають у власності фігурантів та їхніх близьких родичів:

гроші (в банках, в готівковій та інших формах) в усіх валютах у перерахунку у гривневий еквівалент;
нерухоме майно;
земля;
транспортні засоби;
інше цінне рухоме майно;
акції;
корпоративні права.

Ми підрахували тільки вказану у декларації вартість активів, яка може в той чи інший бік відхилятися від ринкових цін. Майно, вартість якого в декларації не була уточнена, не враховували. Для конвертації між валютами застосовували середньорічні курси за даними НБУ.

В деяких випадках вручну перевіряв декларації на наявність вірогідних помилок. Адже, наприклад, деякі декларанти замість номінальної вартості одного цінного паперу вказували вартість усього пакету, а помноження цієї суми на кількість паперів за автоматичного обчислювання показувало хибний результат. Такі неточності були виправлені.