В новому дослідженні «Центру економічної стратегії» розрахували, скільки біженців з України можуть не повернутися на батьківщину. називає цікаві факти і наводить коментар Елли Лібанової, директорки Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи
Скільки населення втратить Україна через неповернення біженців
Відповідно до дослідження ЦЕС, станом на кінець січня 2024 року за кордоном України через повномасштабну війну залишається 4,9 млн українців. За розрахунками дослідників, за різними сценаріями за межами України назавжди можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.
Скільки біженців повернуться в Україну та залишаться за кордоном
Оптимістичний сценарій:
- повернуться: 2,2 млн;
- залишаться: 1,4 млн.
Середній сценарій:
- повернуться: 1,6 млн;
- залишаться: 2,0 млн.
Песимістичний сценарій:
- повернуться: 1,2 млн;
- залишаться: 2,3 млн.

Фактор безпеки для воєнних мігрантів на першому місці. Фото: Pixels
Як неповернення біженців вплине на демографію і економіку України
За підрахунками ЦЕС, серед дорослого населення України в результаті виїзду за кордон під час повномасштабної війни найбільше зменшилась кількість жінок віком 20-49 років. Адже країну залишило по 12% жінок 20-29 років та 30-39 років, а також 10% жінок 40-49 років.
Оскільки жінки виїжджали з України разом з дітьми, щоб врятувати їх від небезпеки, за підрахунками ЦЕС, за кордоном наразі перебувають близько 18% українських дівчат та 14% хлопців до 9 років. А у віковій групі 10-19 років за межами України перебуває 15% дівчат та 14% хлопців.

Інфографка: ЦЕС
«Економічні втрати від неповернення біженців включатимуть знижене споживання в Україні та зменшення виробництва», — зазначають в ЦЕС.
Оцінка загальних втрат економіки України від неповернення біженців
- оптимістичний сценарій: 3,9% від довоєнного ВВП;
- середній сценарій: 5,41%;
- песимістичний: 6,31%.
Що допоможе повернути українських біженців додому
Прокоментувати результати дослідження в ході його презентації запросили Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи.
По-перше, Лібанова закликала вживати щодо українців, які виїхали за кордон під час повномасштабного вторгнення росії, термін «воєнні мігранти». Адже в більшості випадків вони не оформлюють статус біженця, а отримують саме тимчасовий захист.
По-друге, Елла Лібанова поки не радила би говорити про абсолютні цифри — тобто відсоток людей, хто збирається повернутися в Україну з-за кордону, а хто ні. Бо таке рішення воєнні мігранти, вочевидь, прийматимуть тоді, коли питання встане руба, скоріше за все після закінчення принаймні гарячої фази війни. При цьому першою умовою для них стане безпека, а далі з доволі великим відривом — житло і робота.
«Мені вдається, що більш перспективним є визначення умов та чинників повернення. Що ми маємо запропонувати нашим воєнним мігрантам, щоб вони поверталися?» — зазначила Елла Лібанова.
В дослідженні ЦЕС, зокрема, називають наступні стимули для українських біженців повернутися до України:
- швидка післявоєнна відбудова постраждалих регіонів, щоб їх мешканцям було куди повертатись;
- допомога людям із постраждалих і окупованих регіонів на час відбудови — грошові виплати, забезпечення житлом чи субсидування його оренди;
- допомога у пошуку роботи у безпечних регіонах, курси перекваліфікації;
- спрощена реінтеграція дітей до навчання в українських школах — зарахування вивчених за кордоном предметів, поновлення у школах без додаткових випробувань;
- спрощення вступу випускників іноземних шкіл з України до українських закладів вищої освіти тощо.

Українські школяри. Фото: Depositphotos
Водночас Лібанова наголосила про важливість підтримки внутрішніх мігрантів (ВПО) з охоплених війною регіонів, які не залишали Україну.
«В нас величезна кількість ВПО. І ми не можемо допустити, щоб люди, які повертаються з-за кордону, хоч чогось отримували більше, ніж ті, хто перебуває в центральній чи західній Україні, деінде», — продовжила Лібанова.