Верховна Рада прийняла закон, яким діяльність Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), приведуть у відповідність до вимог Конституційного суду.
У рамках запуску з липня 2019 року нового оптового ринку електроенергії до повноважень комісії входитиме регулювання купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу вперед» та на внунтрішньодобовому ринку, купівлі електроенергії за «зеленим» тарифом та трейдерської діяльності, передає «Інтерфакс-Україна».
Тепер повноваження створювати НКРЕКП як постійно працюючий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом будуть належати Кабінету міністрів. Але поки що регулятор є незалежним органом.
Членів та керівника комісії буде призначати уряд за підсумками конкурсного відбору комісією з п'яти осіб: троє від профільного парламентського комітету і по одному від міністерств, що відповідають за енергетику, регіональний розвиток та ЖКГ.
Необхідний досвід роботи у сферах енергетики та комунальних послуг для кандидатів скоротили з п'яти до трьох років.
Призначати членів НКРЕКП будуть строком на шість років, а в разі звільнення одного з них призначати нового кандидата будуть строком до двох років.
У разі відсутності кворуму регулятора Кабмін зможе призначати тимчасових членів НКРЕКП на строк до трьох місяців – до моменту обрання постійних за підсумками конкурсу.
Засідання конкурсної комісії будуть проводити відкрито з відео- й аудіофіксацією на урядовому сайті, але без трансляції в режимі реального часу. Повноваження конкурсної комісії діють протягом трьох років і можуть бути достроково припинені урядом.
Контекст. У червні 2019 року Конституційний суд України визнав неконституційними низку положень закону про НКРЕКП. Суд дозволив виправити закон про комісію до 2020 року.
НКРЕКП регулює від імені держави діяльність природних монополій в електроенергетиці, теплопостачанні, нафтогазовому комплексі, централізованому водопостачанні та водовідведенні, в переробці та захороненні побутових відходів, а також проводить цінову та тарифну політику в цих галузях.
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
