47 депутатів звернулися до суду з поданням проти процедури squeeze-out – примусового викупу акцій у міноритаріїв на користь домінуючого пакету акцій (понад 95%), передає «Інтерфакс Україна».
Свою позицію вони аргументували тим, що процедура проходить без відома та бажання власника меншого пакету акцій.
Закон, який ввів процедуру викупу акцій, передбачає також і процедуру sell-out – обов’язкове придбання акцій мажоритарним акціонером на вимогу міноритарного.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку сума проведених squeeze-out у кінці травня 2019 року склала 1,4 млрд грн. Більшість колишніх акціонерів уже забрали кошти з цієї суми після відчуження акцій, а це 700 млн.грн. Решта грошей все ще перебуває на ескроу-рахунках.
З часу імплементації squeeze-out ним скористалися 260 підприємств. НКЦПФР зареєструвала 30 скарг на систему, повідомив член Нацкомісії Максим Лібанов. Більшість з них стосуються розрахунку вартості акцій.
Оцінку мають надавати незалежні експерти. Крім того НКЦПФР домовилась з Фондом державного майна України про перевірку ліцензій оцінювачів. На сьогодні НКЦПФР отримала відповіді з 60 оцінок акцій компаній, з них 12 були визначені як неякісні.
Контекст
Верховна Рада прийняла закон про процедури squeeze-out та sell-out 23 березня 2017 року в законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах».
У червні суддя Касаційного господарського суду Ганна Вронська на VI Міжнародному форумі корпоративних секретарів у Києві повідомила, що до Верховного суду надійшла справа про squeeze-out. Проте, детальної інформації та коментарів не надала, оскільки вона входила в колегію, яка розглядала справу.
Читайте також
