Оренда картки на пів години, яку рекламують у телеграм-каналах, може коштувати до 51 тис. грн штрафу або до 5 років в’язниці. Так кіберполіція України пропонує боротися зі схемами «дропінгу», які сьогодні фігурують не тільки в нелегальних онлайн-казино, але й у підпалах військових автівок та коригуванні ракетних ударів росії.
Свої пропозиції представники кіберполіції представили на засіданні парламентської ТСК, яке було присвячене «дропам».
Такий вигляд може мати схема «дропінгу» в Україні. Найчастіше в них фігурують картки Приватбанку та монобанку — просто тому, що у них багато клієнтів
Як працює дропінг та хто такі «грошові мули»
вже писав про міжнародну шахрайську схему з «продажу дронів» та автівок для ЗСУ на 46,5 млн грн. Нагадаємо, правоохоронці України та поліція Молдови разом з Інтерполом розкрили схему, провели одночасно 23 обшуки в Молдові та 13 в Україні. У сусідів затримали організаторів – 8 ромів з українськими паспортами – та повідомили про підозру ще 10 ромам (всім їм від 17 до 46 років).
Вони з території Молдови пропонували волонтерам придбати автівки та дрони для військових. Приблизно з 400 людей зібрали 46,5 млн грн.
Щоб виводити гроші, задіяли саме схеми «дропінгу». За винагороду брали у українців в оренду на пів години логіни та паролі до банківських застосунків і по ланцюгу p2p-переказів перекидали, за версією слідства, «на підтримку збройної агресії рф».
За даними кіберполіції, за рік через телеграм-чати злочинці знайшли понад 500 українців, які зголосилися надати дані карток в оренду, щоб підробити «грошовими мулами». Саме так у світі називають «дропів», тобто тих, хто передає свою картку за гроші
Як правило, «дропами» частіше за все працювали студенти, хоча були й люди іншого віку, включаючи переселенців.
Наразі «мулам» не загрожує кримінальна відповідальність – бо вони просто надавали дані своїх карток в оренду на пів години-годину.
Як роми ошукали волонтерів на 48,5 млн грн за допомоги дропів
Чому «дропи» можуть допомагати росії
За даними НБУ, схеми виведення коштів у тінь за допомогою «дропів» вже позбавляють бюджет України близько 1 млрд. грн щомісяця.
В кіберполіції не виключають, що дані карток можуть використовувати не тільки для шахрайських схем, виведення доходів від онлайн-казино, торгівлі наркотиками чи зброєю. СБУ вже викрило схему, коли саме «дропінгом» росія виплачувала «гонорари» коригувальникам чи підпалювачам авто військових.
Саме тому кіберполіція пропонує криміналізувати такі вчинки.
Якщо картки потрапляють до організаторів схем «дропів», вони стають частиною системи. І «дроповодам» немає різниці, які саме схеми обслуговувати, пояснюють поліцейські.
Тим більше що в Євросоюзі такі статті є. В Латвії за це можна отримати до 10 років із конфіскацією майна, в Литві – до 6 років, в Іспанії – до 8 років. В Данії за продаж чи передачу платіжних даних можна отримати штраф або 6-12 місяців в‘язниці.
Як дропінгу протистоять країни ЄС
Дропи та «грошові мули» бувають різними
Де використовують дропи та «грошових мулів»
Як кіберполіція пропонує криміналізувати «дропінг»
Доповнити ст. 200 Кримінального кодексу
Кіберполіція пропонує криміналізувати участь у схемах «дропу» – доповнити новим пунктом 3 ст. 200 КК України (незаконні дії з переказами, платіжними картками, доступом до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення):
- якщо особа передає власну банківську картку або надає пароль від рахунку третім особам для прикриття злочинів, то вона отримує штраф від 8500 до 17 000 грн (500 – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів), отримає обмеження волі або ув’язнення до 3 років.
- повторний злочин за п.3 карається вже штрафом від 17 000 до 51 000 грн або обмеженням чи позбавленням волі до 5 років.
Як підкреслили в кіберполіції, злочини за ст. 200 є предикатними, тобто вони завжди супроводжують легалізацію злочинних доходів.
Розширити ст. 216 КПК України
Кіберполіція також просить доповнити статтю 216 Кримінально-процесуального кодексу України «Підслідність» пунктом 9:
- розслідування за ст. 209.1 та 209-1 КК (легалізація злочинних доходів та фінансування тероризму) продовжать вести органи, які почали провадження за пов’язаними злочинами – крім випадків, коли правопорушення підслідні НАБУ. (Як пояснюють в кіберполіції, сьогодні злочини.)
- розслідування за ст. 200 КК (незаконні дії з переказами, платіжними картками тощо) продовжують вести слідчі органу, що його почав або якому підслідний злочин, який приховували за допомогою банківських карток або чужих персональних даних (типова схема «дропів». – ).
Створити реєстр «дропів»
Також кіберполіція пропонує створили реєстр «дропів», де збирати всю інформацію щодо «грошових мулів»: анкетні дані, банківські рахунки, інформацію про правопорушення, в яких вони були задіяні, тощо.
Як Кіберполіція пропонує боротись з «дропами»
Як Кіберполіція пропонує боротися з дропами
Як Кіберполіція пропонує боротися з дропами
В парламенті вже пройшли перше читання одразу два проєкти протидії «дропінгу» – №11043 та 10190, тому на засіданні ТСК у вівторок депутати бюджетного та правоохоронного комітетів дещо скептично прийняли позицію кіберполіції криміналізувати «мулів». Але деякі пропозиції Рада може врахувати у другому читанні, прокоментував голова ТСК Ярослав Железняк для .
Читайте також
