Facebook Pixel

Фонд гарантування вкладів подав позов против Жеваго на 46 млрд грн

4 січня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду м. Київ проти українського мільярдера Костянтина Жеваго, власника АТ «Банк «Фінанси та кредит», про відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн.

Позов в Україні став можливим, зокрема, завдяки документам і доказам, зібраним у справі проти Жеваго, яку розглядав Високий Суд Англії та Уельсу. Британський суд визнав достатніми підстави для всесвітнього арешту активів Жеваго та отримав його підпис під зобов’язанням не ухилятися від участі в судовому процесі в Україні.

Quote«Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів улітку цього року й почали готуватися до процесу в Україні, — зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков. – У нас міцна доказова база – понад 7 тис. оригіналів і копій документів: листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом майже 300 тис. сторінок».

У чому звинувачують власника банку

«Фінанси та кредит» збанкрутував через схемне виведення коштів через кредитування компаній, афілійованих із Костянтином Жеваго, підкреслюють у Фонді.

У справі встановили, що до схем виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім банку, були залучені пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів. Усі ці юрособи, включно з банком, контролювалися в кінцевому підсумку Жеваго.

Під час кредитування використовувалася схема перехресного забезпечення (сross-collateralization): банк приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника — переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках у сотні разів).

Що саме «Фінанси та кредит» брали як заставу в компаній Жеваго:

  • відходи збагачення залізних руд (це частина державного фонду надр, який належить народу України, та, згідно із законодавством, не може виступати заставою);
  • права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних із Жеваго позичальників із його ж іноземними компаніями;
  • права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало;
  • акції пов’язаних із банком компаній-позичальників із завищеною вартістю.

Афілійовані позичальники принаймні з 2011 року перераховували значну частину кредитів компаніям-нерезидентам — наприклад, як аванс за постачання товарів. Жодних постачань товарів за цими контрактами не було.

У Фонді підкреслили, що всі компанії-нерезиденти були: а) підконтрольні власнику банку та б) апріорі неспроможні виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльність і не відображали у звітності надходження коштів за контрактами.

Попри це банк видавав позичальникам нові й нові транші за кредитами, які знову перераховувалися нерезидентам. На підставі нових контрактів поверталися кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній було передано банку в заставу за новими кредитами.

Через ці схеми з ФіК було виведено понад $223,1 млн і 18,4 млн євро.

Quote«Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго», — вважають у Фонді.

Загальний розмір заподіяних банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн.

Контекст

У березні 2016 року ліквідатор банку звернувся до правоохоронців із заявою про злочин через списання з коррахунків у Meinl Bank AG і Bank Frick & Co AG коштів банку на $113 млн нібито за неповернення компанією Nasterno Commercial Ltd. кредитів цим банкам під заставу грошей на коррахунках АТ «Банк «Фінанси та кредит».

За цим епізодом у вересні 2019 року Державне бюро розслідувань оголосило Костянтину Жеваго підозру, а в липні 2021 року повідомило про його міжнародний розшук. 28 грудня 2022 року Жеваго було затримано на гірськолижному курорті Куршевель у Франції.

За даними слідства, до цієї схеми причетні колишній власник і посадові особи банку. Матеріали щодо одного з фігурантів, Демченка О.І. (колишній помічник Жеваго у Верховній Раді та номінальний власник Nasterno Commercial Ltd.), виділено в окреме провадження. Цивільний позов банку до Демченка про стягнення 2,5 млрд грн задоволено в повному обсязі.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉