У Росії з 1 листопада частково набув чинності закон про «суверенний рунет». Тепер оператори зобов'язані встановити на своїх мережах технічні засоби протидії загрозам (ТЗПЗ), які дозволять фільтрувати трафік і обмежувати доступ до заборонених сайтів. Ініціатори документа розповідають, що це захистить країну в разі виникнення зовнішніх загроз. Реалізація закону обійдеться в понад 30 млрд руб., з яких 20,8 млрд руб. повинні піти на закупівлю обладнання.
Документ різко розкритикували учасники ринку, але із рядом поправок до другого читання, він був остаточно прийнятий Держдумою 16 квітня.
Про закон

Повну силу закони «Про зв'язок» та «Про інформацію» наберуть з 1 січня 2021 року, коли набудуть чинності положення про національну доменну зону та криптографічний захист. Крім установки спецобладнання Роскомнагляду на мережах операторів, документ передбачає:
- право Роскомнагляду у разі виникнення загроз цілісності, стійкості та безпеки функціонування інтернету управляти маршрутизацією трафіку через відповідне обладнання.
- створення реєстру точок обміну трафіку і введення обмежень на підключення мереж зв'язку до таких точок.
- участь власників мереж зв'язку, інтернет-компаній та інших гравців ринку у навчаннях, які будуть проходити раз на рік.
- до 1 січня 2021 року створення національної системи доменних імен. Вона повинна дублювати список доменних імен і номерів автономних систем, делегованих російським користувачам.
Збій системи
Наприкінці вересня Роскомнагляд почав тестування обладнання DPI на мережах операторів. З його допомогою аналізується трафік і визначається належність пакета даних до того чи іншого сервісу, додатку чи ресурсу. Обладнання дає можливість заблокувати або значно уповільнити передачу даних. До цього Роскомнагляд блокував ресурси за IP-адресами, пише The Bell.
Технологія DPI втручається у трафік і може значно сповільнити роботу мережі, розповідає автор сервісу статистики заблокованих IP-адрес Usher2.club Філіп Кулін.
Як пише видання «Комерсанти», для тестування обладнання в компанії RDP.ru були закуплені рішення, які обійшлися в 689,6 млн руб. До речі, 15% компанії RDP.ru належить «Ростелекому».
Як з'ясував The Bell, при тестуванні обладнання DPI на мережах уральських провайдерів були зафіксовані збої, які призвели до погіршення якості зв'язку. Проте в Мінкомзв'язку переконані, що ніякого погіршення якості зв'язку не відбудеться. Поки що результати тестування недоступні, але як раніше обіцяв глава відомства Олександр Жаров, їх оприлюднять «протягом року». Представник компанії ДЦОА, яка інтегрувала обладнання в рамках тесту, заперечує збої і деградацію сигналу.
Повноцінному запуску системи заважає конфлікт щодо сертифікації обладнання між урядом і адміністрацією президента. Про це виданню «Комерсанти» розповіли два знайомих із ситуацією чиновники. Зокрема, уряд і Мінкомзв'язок підтримують це рішення через те, що воно захистить мережу від збоїв. Однак сертифікація займе не менше року, і це не влаштовує адміністрацію президента. Вона наполягає або на прискореній сертифікації, щоб встигнути до виборів у Держдуму (повинні відбутися восени 2021 року), або ж зовсім на її скасуванні. Але сертифікацію передбачає закон «Про зв'язок».
Реакція бізнесу
Перелік загроз, при яких буде застосовуватися закон, ще не затверджений. Поки що офіційно представлені сім підзаконних актів із 26 необхідних, пише «Комерсант». Також відсутні технічні вимоги до ТЗПЗ, зазначив аналітик Російської асоціації електронних комунікацій Карен Казарян. Він припускає ймовірність того, що деякі підзаконні акти до цього закону взагалі не набудуть чинності.
Гендиректор Diphost Філіп Кулін вважає, що внесені зміни до деяких положень дозволять «жонглювати правом і з деякими застереженнями впихати операторам технічні засоби».
В цілому, оператори зв'язку не в захваті від підключення до мереж несертифікованого обладнання. Вони пояснюють це тим, що технічні засоби ставляться в розрив мережі.
«Розробка останнього — нетривіальне завдання, із залученням експертних комісій та іншими труднощами. Але у шановних колег немає не тільки техрегламенту, але й адекватних технічних умов установки», — розповів The Bell співробітник одного з великих операторів зв'язку.
Він також вважає дивним випробування обладнання лише одного постачальника, причому вибраного до розробки цих документів. Крім цього, він припускає, що нова система блокувань буде запущена менш ніж за два роки.
Співробітник іншого великого оператора зв'язку називає ситуацію із сертифікацією «неоднозначною». Він стверджує, що закон про так званий «суверенний рунет» передбачає встановлення пристроїв і без сертифікації, тоді як другий закон зобов'язує її провести. За його словами, операторів зобов'язали поставити на свої мережі ті пристрої, які дадуть, — і не питати про те, що там всередині.
«Виходить, що і без сертифікації доведеться ставити, якщо змусять», — говорить він.