Фото: PG
Маргарета Дженек управляє найбільшою інвесткомпанією, яка працює в нашій країні. Вона – провідна економістка Всесвітнього економічного форуму, головна авторка доповіді про глобальну конкурентоспроможність і глобальні ризики. Дженек консультує уряди та міністерства з питань розвитку експорту, інвестицій та оцінки ризиків по всьому світу. В ексклюзивному інтерв'ю 
вона розповіла, чому Україна недоотримує інвестиції; дала поради новому уряду, як поліпшити ситуацію в країні; а також поділилась думками про основні тренди в світовій економіці.
– Що ви думаєте про економічну ситуацію в Україні?
– Останнім часом вона багатообіцяюча. Коли створюється новий уряд, інвестори уважно стежать за країною, намагаючись зрозуміти, що ж станеться далі. Безсумнівно, Україна перебувала в складній ситуації останні кілька років. І у країни величезний потенціал для зростання, все ще не реалізований з геополітичних причин.
– Що б ви порадили робити?
– В України є кілька важливих переваг: освічене населення, розвинена сфера досліджень і розробок, інноваційні можливості, підприємницька екосистема. Тут багато молодих підприємців, вони активні і хочуть змін.
В України є кілька важливих переваг: освічене населення, розвинена сфера досліджень і розробок, інноваційні можливості, підприємницька екосистема.
Основні перешкоди – повільний розвиток державних установ, корупція, відсутність прозорості. Потрібно вирішити проблеми функціонування судів: вони мають працювати, вершити правосуддя та гарантувати стабільність.
Всі ці питання дуже важливі для міжнародних інвесторів. Так само як і політична стабільність. Потрібна надійна програма, яка б вирішила ці проблеми. Це допоможе змінити загальне сприйняття країни і залучити міжнародні інвестиції, що, в свою чергу, призведе до економічного зростання.
– Чи впливає на інвесторів війна на сході України?
– Звичайно, впливає. Для інвесторів війна – це те, з чим вони не хочуть мати справу. Навіть якщо ви добре знаєте країну і розумієте, що війна зачіпає тільки певну частину України, все одно цей фактор дестабілізує ситуацію.
Багато інвесторів працюють із довгостроковими інвестиціями і думають про те, як країна буде розвиватися і що буде через 10 років з вкладеними коштами. На всі їх питання потрібно відповідати розгорнуто. Це дуже важлива комунікація.
Потрібно показати успішні історії тих, хто вже інвестував в Україну. Донести інформацію до тих, хто не прагне вкладати сюди гроші. Потрібно повідомляти про зміни, а разом з цим проводити реформи і вирішувати економічні проблеми.
– Ви особисто інвестували б в нашу країну?
– У мене почуття невизначеності щодо майбутнього країни. Я бачу потенціал, але якщо б співвідносила всі ризики, то сьогодні я б не стала інвестувати в Україну. Хіба що мала б інтерес до інвестицій з високим рівнем ризику.
Фото: PG
– У яких сферах ви бачите потенціал?
– У класичних секторах. Одна з найбільших сфер – агробізнес. Вигода в масштабності ринку, який наразі все ще розвивається. Також можна обернути на вигоду дуже високий рівень освіти населення. Будуть рости сфери, які стосуються внутрішнього ринку: роздрібна торгівля, розваги, відпочинок. Великий потенціал у стартапів і цифрової економіки, а також у бізнесу, орієнтованого на зовнішні ринки.
– На вашу думку, чи вплинуло радянське минуле України на сьогодення і чи впливатиме на майбутнє?
– Так, звичайно. Ми всі – діти історії. Якщо подивитися на економіку багатьох пострадянських держав, можна знайти схожі риси. Одна з переваг цих країн – відмінна система освіти. Плюс рівень індустріалізації, інноваційні можливості. Спадщина Союзу широке, і уникнути наслідків складно. Потрібно використовувати всі переваги з максимальною користю.
Період переходу від СРСР до незалежності також залишив свій слід. У багатьох пострадянських країнах панував хаос. Позначилася і створення органів правління нашвидкуруч – з'явилася корупція, немає прозорості. Вирішення цих проблем в Україні як раз і буде кроками вперед.
– Як Україна виглядає з боку? Це більше Європа чи Азія?
– Перевага в тому, що ви між Європою і Азією. Сьогодні це не найгірше місце. Зараз багато дискутують з приводу європейського або азійського трендів, але ми вже знаємо, що центром майбутнього буде Азія. Всі кажуть про це.
У короткостроковій перспективі у вас є шанс з Європою, але я б не радила забувати про те, що Азія — це майбутнє. Я чула про великі інвестиції з Китаю. Це важливі зв'язки, Україні вже треба починати їх вибудовувати. Азійські і, зокрема, китайські інвестори інакше ставляться до ризиків: ризики їх менше лякають.
Це може стати відмінним стратегічним відправним пунктом. Багато країн досягли успіху, займаючи стратегічну позицію між двома полюсами економічного розвитку. Так чому б не грати за обидві команди? Але, я думаю, що Україна все ж насамперед європейська країна.
– У книжковій крамниці на Київському міжнародному економічному форумі набільш продаваною стала книга з виступами Вінстона Черчилля. По-вашому, які глобальні тренди: людям потрібні сильні лідери чи популісти? А можливо все ж таки суспільство за демократію?
– Це складне питання. Зараз точно час пошуку балансу між національною самоідентифікацією і глобалізацією. Основний фактор, який став причиною вибору популістського уряду в Східній Європі і в США, – це культурне випадання суспільства з глобалізаційних процесів. Україні не можна втратити культурну самоідентифікацію країни.
Також прихід популістів до влади спровокувало таке явище, як нерівність доходів. Його не можна недооцінювати. Раніше всі думали, що кошти якось розподіляться серед населення. Це було неважливо. Але зараз зрозуміло, що це була помилка. Люди залишаються поза справами – звідси така сильна реакція.
Нерівність доходів має стати негативним індикатором фінансової політики країн. Новому уряду України варто взяти це на замітку: продумати, як скоротити нерівність доходів, але не просто перерозподілити кошти, а надати людям можливості. Потрібно підтримувати доступ до освіти і налаштувати соціальні ліфти.
Фото: PG
– Ще одним бестселером на форумі, як не дивно, стала книга Мішель Обами. На вашу думку, яка роль жінки в чоловічому світі економіки?
– Дуже цікаве питання. На форумі я була на дискусії про суспільство 4.0. Ми обговорювали можливості технологічних трендів, але не поговорили про світ жінок. Думаю, що західні країни рухаються в бік нового балансу чоловіків і жінок. Це дасть жінкам можливість озвучувати свої думки ще більш вільно.
Жінки мислять інакше. Вони повинні бути представлені в урядових організаціях, які приймають рішення: економічні, політичні, бізнес-рішення.
Ще один момент. Незважаючи на технологічні прориви, завжди залишиться діяльність, яку продовжуватиме виконувати людина, а не машина. Це ті справи, які виконують жінки. Турбота, емоційні навички – все більше жіноче. Це допоможе зміцнити роль жінок у суспільстві. Я кажу про економічне зміцнення, оскільки, в цілому, твій статус в суспільстві залежить від того, чи вмієш ти заробляти чи ні.
Ми рухаємося в століття сильних жінок, де вони матимуть більше впливу. Так, жінкам і раніше дозволяли сидіти за столом, але на обговорення питань вони не впливали.
У західному суспільстві по-чоловічому побудована навіть структура найманої праці. Зараз це змінюється, але раніше люди були змушені перебувати на робочому місці певний час. Це не зовсім зручно для жінок із сім'ями. Все це буде змінюватися. У жінок буде більше вибору місця роботи. Їх роль в економіці і в суспільстві зростатиме.
