Наприкінці минулого року уряд вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону «Про Працю», який повинен замінити прийнятий ще в 1971 році Кодекс законів про працю (КЗпП).
Як зазначили автори проєкту в пояснювальній записці, КЗпП є радянським документом як за змістом, так і за духом, оскільки формувався в часи планової соціалістичної економіки і основним роботодавцем була, власне, держава.
Звісно, реформа трудового законодавства назріла давно. До КЗпП періодично вносяться зміни, але його норми все ще не відповідають потребам роботодавців і працівників у сучасних реаліях.
Питання, як-от дистанційна робота, гнучкий графік і т. д., взагалі не врегульовані КЗпП.
Питання, як-от дистанційна робота, гнучкий графік і т. д., взагалі не врегульовані КЗпП. Ряд інших аспектів трудових відносин (наприклад, порядок звільнення працівника) давно потребує суттєвого перегляду.
Основним регулятором трудових відносин, згідно з проєктом Закону, стане письмовий трудовий договір, укладення якого стане обов'язковим.
Ба більше, передбачено 7 видів договорів: на визначений строк, безстроковий, короткостроковий, сезонний, з нефіксованим робочим часом, навчальний та договір з домашнім працівником.
- Читайте також: Що несе роботодавцям і працівникам новий Трудовий кодекс
Сторони самі зможуть визначити в договорі перелік порушень, які можуть стати причиною розірвання договору, тривалість робочого часу і часу відпочинку, строки для повідомлення про припинення трудового договору.
Проєктом передбачена можливість негайного розірвання договору за ініціативою роботодавця. Водночас роботодавець повинен буде виплатити компенсацію, сума якої буде залежати від стажу працівника.
Передбачається встановлення строків для повідомлення працівнику про майбутнє звільнення – від 15 до 90 днів (в залежності від стажу роботи). Якщо роботодавець хоче скоротити строк повідомлення, то за кожен день різниці він буде зобов'язаний виплатити компенсацію, сума якої має дорівнювати щонайменше сумі подвійної середньоденної зарплати за кожен робочий день, на який зменшується термін такого попередження.
- Читайте також: 2019 рік: Турборежим роботодавців у боротьбі за кадри
Згідно з чинним законодавством, тільки працівник може розірвати договір за своєю ініціативою, просто попередивши про це роботодавця за 2 тижні. Проте роботодавцю за його ініціативою набагато складніше звільнити працівника. Для цього йому необхідно мати докази невідповідності займаній посаді, систематичного невиконання своїх обов'язків і т. д.
Крім того, працівника можна звільнити без його згоди, якщо він хворіє не лише 120 днів поспіль, але й понад 150 календарних днів протягом року.
Ще одним нововведенням стане скасування обов'язку вести трудові книжки. Замість цього передбачається перехід до електронного обліку трудової діяльності через реєстр застрахованих осіб.
- Читайте також: «Зелений принтер» краще, ніж дрімуча корупція і небажання щось робити». Інтерв'ю з заступником міністра економіки
Згідно з проєктом Закону, обов'язковий період вихідних скорочується до 24 годин замість 42. Звісно, сторони мають право самостійно встановити в договорі тривалість вихідних. Водночас передбачено збільшення терміну відпустки за свій рахунок з 15 до 30 календарних днів.
Також серед нововведень – поняття «мобінгу». Проєктом Закону забороняються будь-які форми психологічного насильства у вигляді тиску, висміювання співробітника. Працівник має право звернутися до суду, якщо вважає, що став жертвою мобінгу або дискримінації на робочому місці.
Проєктом Закону також запроваджується механізм досудового розгляду трудових спорів шляхом медіації. До медіації сторони зможуть вдатися на будь-якій стадії вирішення спору, у ході судового провадження зокрема.
- Читайте також: «Ми знову повертаємося до розмови про те, що ЄС на хліб не намажеш». Інтерв'ю з Іванною Климпуш-Цинцадзе
Загалом проєкт Закону, безумовно, є кроком назустріч бізнесу та інвесторам зокрема. Ліберальне трудове законодавство сприятиме більш конкурентному ринку праці та детінізації трудових відносин.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
