Президент Володимир Зеленський 21 жовтня підписав законопроєкт №1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» – так званий закон про боротьбу з рейдерством.
Закон припиняє діяльність акредитованих суб'єктів держреєстрації; вводить обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав; впроваджує одночасність нотаріальних дій та державної реєстрації прав; посилює відповідальність за порушення реєстраційних процедур.
Цей закон покликаний боротися з тією нашумівшою в Україні проблемою, яка називається рейдерством. Відповідно, цей закон вносить дуже багато змін до правил гри, що стосуються реєстрації змін відомостей щодо юридичних осіб, а також нерухомості.
Які ключові зміни вносяться до законодавчих актів. По-перше, вноситься багато змін до законів, що стосуються реєстрації прав. З 2 листопада (дати, з якої набирає чинності цей закон) вводиться так звана загальна «нотарізація» документів щодо реєстрації юридичних осіб.
Що мається на увазі. По-перше, всі договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариств, юридичних осіб, крім товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю та акціонерних товариств, укладатимуться обов'язково в нотаріальній формі. Це важливо тому, що раніше дуже багато зловживань, багато підробок вчинялися саме в цій сфері шляхом підроблення документів.
По-друге, дуже багато ключових документів, що є підставою для реєстрації змін до відомостей щодо юрособи – наприклад, заява про вступ до товариства або заява про вихід, чи акт про передачу майна до статутного капіталу товариства – так само обов'язково підлягатимуть нотаріальному посвідченню та видаватимуться на спеціальних нотаріальних бланках. Це також має допомогти у боротьбі з рейдерством.
По-третє, цим законом (з моменту набрання ним чинності) всіх реєстраторів, що не є офіційно нотаріусами або державними реєстраторами, автоматично відключать від доступу до реєстру юридичних осіб.
Чому це важливо: всі ми знаємо, що на практиці було дуже багато випадків, коли так звані «чорні» реєстратори здійснювали незаконні дії з об'єктами права власності, з корпоративними правами. Починаючи з 2 листопада, такі реєстратори не матимуть доступу до держреєстрів.
Таким чином, на мій погляд, позитивно можна оцінити ідею закону про боротьбу з рейдерством.
Разом з цим потрібно враховувати, що у цьому законі не досить чітко прописані та загалом враховані не всі нюанси транскордонних транзакцій. І потенційно на практиці можуть виникати певні складнощі навіть технічного характеру під час супроводження таких транзакцій.
Тому я гадаю, що на практиці всі ці деталі та гострі кути доопрацьовуватимуть у процесі роботи. Але ті зміни, що стосуються введення обов'язкової нотаріальної форми дуже багатьох документів для державної реєстрації прав, можна оцінити позитивно.
Читайте також
Як стартапу не втратити права на свою розробку та до чого тут індустріальний партнер?
