Нарікань на податкову систему від українців завжди було більше, ніж схвальних відгуків
Податки – поняття, що викликає неабияке хвилювання і у тих, хто працює на працедавця, і у тих, хто володіє власним бізнесом. За роки незалежності України податкова сфера пережила багато реформ і змін. При цьому нарікань на податкову галузь від українців завжди було більше, ніж схвальних відгуків. Розбираємось детальніше: чи насправді наша податкова система є неякісною, які вона має переваги й недоліки порівняно з європейськими, та якою б могла бути ідеальна податкова система в Україні.
Електронне адміністрування ПДВ: користь і шкода
Багато запитань викликає електронне адміністрування ПДВ – сукупність організаційних та технічних засобів, потрібна для того, щоб забезпечити облік адміністрування податку на додану вартість в електронному вигляді. Тестовий режим системи відбувся в 2015 році.
Якщо дивитися з точки зору адміністрування для бюджету і для держави – це чудова система. За її допомогою виявлено багато порушень. Зокрема, система посприяла тому, щоб зникли «майданчики», які існували з початку 2000-х і масштабно торгували податковими кредитами. Система електронного адміністрування стала засобом боротьби з такими схемами та порушеннями. Адже тепер уся митниця фіксується, всі товари фіксуються – і все це можна контролювати віддалено.
Але з іншої точки зору ситуація виглядає зовсім інакше.
Для звичайних платників податків електронне адміністрування ПДВ перетворилось на інструмент впливу та навіть шантажу з боку податкової.
Відбуваються певні «блокування» реєстрації податкових накладних, але сума коштів на електронному рахунку все одно «заморожується». Таким чином бізнес вимушено фінансує державу. З іншого боку, заблоковані податкові від постачальника – це вимушена сплата ПДВ за рахунок відсутності податкового кредиту. Тобто виходить, що ця система зроблена для контролювання податків, а по факту застосовується для «вибивання» коштів у бізнесу.
Приклад західних країн: які зміни могли б «прижитися» в Україні?
Високі ставки податків європейських країн у нашій країні не можуть «прижитись» і нормально функціонувати для власників бізнесу.
Наразі наші підприємці психологічно ще не готові сприймати такі цифри податків на дохід. Бізнес, навпаки, постійно шукає, як оптимізувати прибуток, щоб платити менше податків.
Цікавим є приклад Латвії, де нерозподілений прибуток не оподатковується податком на прибуток. У той же час оподатковується прибуток, що розподіляється між власниками – застосовується 20% податок на виведений капітал. Таким чином бізнес може вкладати кошти в розвиток своєї компанії, тобто реінвестувати свій капітал назад у свою компанію без сплати податку за це. А якщо ти бажаєш вивести капітал у свою власність, в такому разі платиш податок.
В Україні намагались ввести цей податок, але, на жаль, це поки що не дійшло до прийняття на законодавчому рівні. Можливо, після війни цей проєкт можна буде реалізувати.
Як компанії намагаються ухилитися від сплати податку
ФОП, який знаходиться на єдиному податку, ніяк не може його «обійти». Цей податок фіксується на гроші, які поступили на розрахунковий рахунок. Якщо фізична особа-підприємець «пускає» певні надходження від підприємства на свої особисті картки, це буде зафіксовано банківською системою, що далі загрожуватиме перевірками.
Якщо ви ФОП, у вас є постійні надходження сум на особисті карти, і ви не можете підтвердити джерело цих надходжень для податкової, то є велика загроза отримати штраф чи податок в розмірі 19,5% від цієї не підтвердженої суми.
Ухилитись від сплати певного податку бізнесам наразі майже неможливо. Тому є ті, хто намагається штучно «зменшити» доходи, а витрати навпаки «збільшити», щоб сума сплати податків була меншою. Наприклад, у ресторанній галузі великою проблемою є відсутність оформлення кожного працівника підприємства. Дуже важко знайти ресторанний заклад, у якому оформлені усі без винятку співробітники.
Як повинна працювати податкова система, щоб зменшити схеми/обходи у сплаті податків?
Бізнесу треба все ж іти назустріч державі та сплачувати податки з реальних надходжень сумлінно і прозоро. Державі, в свою черг,у треба скасувати «блокування» реєстрації податкових накладних.
Якщо ми прагнемо бути країною в складі Євросоюзу, то одне з перших, що ми маємо підтвердити, — це прозорість податкової системи і те, що ми готові сплачувати податки.
Які зміни варто зробити для поліпшення системи податків в Україні?
Для удосконалення системи оподаткування варто зробити акцент на якихось окремих сегментах бізнесу. Наприклад, розглянути для бізнесів такий податковий та правовий простір як Дія City, який зараз існує для IT-бізнесу і надає великі переваги в податках: низькі податкові ставки, альтернативна модель найму, типовий формат КЗпП, співпраця через ФОП, чи GIG-контракт.
Також було б непогано зробити різні ставки ПДВ. Цей досвід уже потроху впроваджується: сільськогосподарські культури – 14%, лікарські засоби – 7%, або, за прикладом Польщі, зменшити ставку ПДВ на продукти харчування до 0%.
Крім того, варто або скасувати для бізнесу систему електронного адміністрування, або вдосконалити цю систему, щоб це було корисним, а не згубним фактором для бізнесу.
Іншою позитивною зміною може стати зниження єдиного соціального внеску для працедавця.
Раніше, в залежності від класу професійного ризику виробництва, ЄСВ складав від 36,76% до 49,7%. З 2016 року запроваджено єдину зменшену ставку 22%, яка все одно залишається досить серйозним навантаженням. У рамках європейських цифр ця ставка не дуже відрізняється, але ж слід враховувати, що в країнах ЄС інші реалії та інша заробітна плата.
В цілому формула якісної податкової системи в Україні може виглядати так: ефективні й адекватні реформи, які сприяють розвитку бізнесу + приватні підприємці, які не «оптимізують» свій дохід для меншої сплати податків і не відхиляються від їхньої сплати. Тільки працюючи на користь одне одного, ми зможемо побачити якісний розвиток нашої країни.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора