Facebook Pixel

Фінансова звітність в Україні: що з неї можна зрозуміти

Олексій Геращенко
економіст, викладач фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи

Наприкінці XV століття італійський монах Лука Паччолі винайшов формат фінансової інформації про успішність бізнесу, який згодом став загальновживаним у всьому світі стандартом.

Зазвичай фахівці розуміють під фінансовою звітністю насамперед три ключових фінансових звіти – баланс (звіт про фінансовий стан), P&L (звіт про прибутки і збитки) і Cash Flow (звіт про рух грошових коштів).

Фінансова звітність не становить комерційної таємниці й взагалі-то має бути доволі доступною для будь-якого користувача. Втім, вам буде набагато простіше знайти на просторах інтернету інформацію про фінанси Tesla, Samsung, Microsoft чи Philips, ніж української компанії. Це пов’язано зі специфікою української економіки, в якій тіньовий сектор є дуже суттєвим, а юридичні особи часто розглядаються як певна вимушена необхідність для підтримки бізнесу, тож їх можна відкривати, закривати, проводити на них ті чи інші формальні операції, щоб оптимізувати податки. В такій ситуації не надто прагнеш, аби багато очей зазирали в твої цифри і ставили незручні питання.

Натомість ситуація починає змінюватися тоді, коли бізнес набирає обороти і претендує на співпрацю з ринком крупного капіталу. Дуже складно пояснити біржі, великому інвестору чи кредитору, чому написано одне, а насправді ж все не так, адже для цивілізованого фінансового світу це шахрайство, яке може бути прирівняне до кримінального злочину (вивчіть, наприклад, як засновники агрохолдингу Мрія потрапили в розшук Інтерполу).

Проблеми з достовірністю фінансовою інформацією можуть розчарувати і призвести до поспішного висновку, що оскільки там може бути некоректна інформація, то нема чого й дивитися. Втім, спробуємо розібратися, на які показники все ж варто звернути увагу в українських реаліях. Щоби було наочніше, візьмемо для прикладу опубліковану фінансову звітність найбільшого українського інтернет-магазину Rozetka.ua.

Фінансова звітність: виручка (обіг)

Якщо бізнес має одну ключову юридичну особу, то цей показник дає змогу зрозуміти обсяги бізнесу та його динаміку, порівняти гравців одного ринку. Бізнес Rozetka.ua доволі сильно постраждав в 2022 році, адже зменшив обороти на 13%. З урахуванням росту курсу валюти і того, що продається переважно імпортний товар, можемо оцінити падіння фізичних обсягів продажів, яке вочевидь було значно суттєвішим (35-40%). Звичайно, доцільно буде порівняти з іншим онлайн чи офлайн рітейлером. Наприклад, у Comfy обіг скоротився на 16%, тож можна попередньо припустити, що така ситуація характерна в цілому для всього ринку споживчої електроніки.

Фінансова звітність: маржинальність (співвідношення валового прибутку і виручки)

Також може надати цінну інформацію при порівнянні підприємств в межах галузі, дати дороговкази щодо можливостей нарощення маржинальності, якщо конкуренти мають кращі показники. У випадку звітності Rozetka.ua показник становитиме 19% проти 15% роком раніше, тож високі ризики бізнес-середовища вкладалися в додаткову маржу в 2022 році.

Фінансова звітність: прибуток в тіньовій українській економіці

На жаль, у більшості випадків показнику чистого прибутку в Україні вірити не можна, бо існують десятки способів його порівняно чесної «оптимізації» для зменшення податкового навантаження. Тому ви часто знайдете в Україні «високомаржинальні збиткові» підприємства. Оскільки різного роду «накручені витрати» осідають у «інших витратах», «інших операційних витратах» і «фінансових витратах», то може бути корисним подивитися значення прибутку ДО вирахування цих статей. У випадку Rozetka.ua чистий прибуток становив 113 млн грн за рік, якщо ж поки «винести за дужки» вказані вище статті, то цифра зросте до майже 400 млн грн. Не будемо стверджувати, яка цифра ближче до «істини», але раджу при аномально високих «інших витратах» пробувати рахувати без них.

Фінансова звітність: розмір власного капіталу і частка власного капіталу у фінансуванні активів

Взагалі у фінансовій практиці це базовий показник оцінки так званого «левериджу», тобто залежності бізнесу від позичених кредиторами коштів. Чим більша частка власного капіталу у фінансуванні активів, тим «спокійніше» кредиторам. Єдиного «правильного» показника, якою має бути частка власного капіталу, а якою відповідно частка боргів, немає, проте орієнтирами за світовою практикою можуть бути показники 40% і більше від суми активів у власному капіталі для виробничого підприємства і 25% і більше для торговельного. Нижчий показник може мати місце в разі зрозумілої кредиторам бізнес-моделі боржника і впевненості в ній. За даними фінансової звітності Rozetka.ua цей показник становить близько 9%.

В Україні часто можна знайти баланси великих бізнесів з від’ємним власним капіталом (борги перевищують активи), від цього б на Заході кредитори вже сильно нервували і збирали комітети для захисту своїх прав, натомість у нас мало хто зважає на те, що записано в звітах.

Можна навести ще цілий ряд фінансових показників, але радив би починати для загальної картини саме з цих як базових.

Також варто нагадати, що підприємства, які потраплять за критеріями в категорію «великих», мають проходити щорічний незалежний аудит. Тож варто поцікавитися, чи цей пункт законодавства виконано і хто виступив аудитором. Якщо це була компанія «великої четвірки» (EY, KPMG, PwC, Delloite) або ж компанія хоча б рівня топ-15 аудиторів світу, то до показників звітності можна буде поставитися з більшою впевненістю, а в самому аудиторському звіті знайти розшифровки і примітки, які дозволять точніше зрозуміти реальний фінансовий стан. Якщо ж аудит великим підприємством не проводиться або виконується сумнівною організацією без імені, то це варто сприйняти як поганий сигнал.

QuoteЯкщо ми прямуємо до цивілізованого світу, то ставлення до якості фінансової звітності має змінитися. Та й самі власники бізнесу мають зрозуміти, що без цього ставлення їхній бізнес лишається такою собі «річчю в собі», бо адекватно оцінити його вартість (капіталізацію) практично неможливо, тож і продати за наближену до справедливої вартості ціну не вийде. Тіньовий бізнес із «зоопарку юросіб» чи «мережі ФОПів» може влаштовувати доти, доки ти не претендуєш на «гру в вищій лізі», де хочеш мати справедливу оцінку вартості бізнесу, залучати серйозні інвестиції, стати глобальним гравцем. Тож нашому бізнесу ще належить змінити своє ставлення до ролі і значення фінансової звітності.
Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора