На ціну активу опосередковано впливає ціла низка факторів, якими можна управляти, щоб максимізувати вартість бізнесу.
Рано чи пізно власники бізнесу, їхні партнери або підлеглі задаються питанням: «Скільки коштує бізнес або актив?»
Водночас мало хто замислюється над тим, що вартість бізнесу можна максимізувати, грамотно керуючи його оцінкою.
Активи і робочий капітал
Існує три класичні підходи до оцінки бізнесу або його частини: витратний, дохідний і порівняльний. У кожного з них — своє застосування і особливості, які розглянемо нижче.
Вартість бізнесу, підрозділу або окремого активу визначається на встановлену дату і складається з двох базових компонентів:
- Справедлива вартість необоротних активів (матеріальних і нематеріальних).
- Робочий капітал.
Матеріальні активи оцінити просто: зазвичай це фізично наявні активи з кінцевою (ліквідаційною) вартістю. Для їхньої оцінки найчастіше використовують витратний та порівняльний підходи.
Перший націлений на визначення вартості відтворення активу. Іншими словами, скільки потрібно вкласти коштів, щоб побудувати такий же (або максимально подібний) актив з нуля за вирахуванням зносу.
Активи, що оцінені в разі витратного підходу, зазвичай додатково перевіряються на економічний знос.
Порівняльний підхід – це порівняння ціни об'єкта оцінки з ціною аналогічного активу на ринку. Наприклад, якщо потрібно оцінити ділянку землі під Львовом, використовуються дані за операціями, що є максимально близькими за датою до дати оцінки.
Щодо нематеріальних активів, то відсутність фізичної форми та можливості їхньої швидкої конвертації в грошові кошти ускладнюють процес оцінки.
Водночас за останні десятиліття саме нематеріальні активи зайняли значну частку в структурі вартості компанії.
Наприклад, вартість нематеріальних активів таких гігантів, як-от Apple, Alphabet, Microsoft, Amazon і Facebook, досягла позначки $21 трлн, або 84% загальної оцінки 2018 року. Вплив нематеріальних активів на вартість п'яти найбільших компаній варіюється від 65% (Google) до 93% (Amazon).
Зазвичай для оцінки нематеріальних активів використовують дохідний підхід, зокрема, такі його методи:
- а) метод звільнення від роялті (Relief from Royalty Method – RRM);
- б) метод оцінки надприбутку (Multiperiod Excess Earnings Method – MPEEM);
- в) метод «з і без» (With and Without Method – WWM);
- г) метод оцінки реальних опціонів (Real Option Pricing).
За допомогою методу звільнення від роялті оцінюється вартість нематеріального активу шляхом розрахунку гіпотетичних роялті, які не будуть сплачені (заощаджені) внаслідок володіння активом, а не його ліцензування.
Цей метод використовується для оцінки торговельних марок, доменних імен, ліцензованого ПЗ тощо.
Метод оцінки надприбутку – це варіація методу дисконтування грошових потоків з єдиною глобальною відмінністю: він ізолює грошові потоки, які можуть бути асоційовані з конкретним нематеріальним активом, а вартість визначається як сума дисконтованих грошових потоків.
Цей метод є найдієвішим для оцінки підприємства на ранній стадії розвитку або технологічних фірм, а також ПЗ і взаємин з клієнтами.
Метод «з і без» являє собою різницю між двома моделями дисконтованих грошових потоків: одна розраховує статус-кво бізнесу з активом, інша – без. Цей метод часто використовується для оцінки договорів про неконкуренцію.
Деякі нематеріальні активи мають характеристики опціонів, і до них можна застосовувати відповідні методи оцінки. Реальні опціони мають значну вартість у тому разі, коли актив націлений на обмеження конкуренції, наприклад, патенти або «ноу-хау».
Однією з моделей для оцінки опціонів є модель Блека-Шоулза (Black-Scholes Option Pricing Model), яка враховує низку параметрів і вимагає більше навичок і досвіду для визначення коректних результатів.
Завершальний компонент вартості бізнесу – робочий капітал. Він складається з грошових коштів та їхніх еквівалентів, дебіторської заборгованості, запасів, товарів та іншого.
Кожен елемент легко оцінюється з допомогою порівняльного підходу, крім дебіторської заборгованості. Остання вимагає детального аналізу та оцінки за індивідуальними контрагентами, термінами і платоспроможністю.
Вплив на вартість
Використання кожного підходу може дати уявлення про ціну всього активу або бізнесу, а не його окремих елементів. Водночас є низка факторів, які опосередковано впливають на ціну активу. І якщо інвестиційне та макроекономічне середовище – це константа, то іншими факторами можна і потрібно управляти.
Наприклад, внутрішні фактори. Особливу увагу слід приділити внутрішній культурі, чіткій побудові бізнес-процесів, системі постановки завдань та контролю, організації управління командою, впроваджуваним технологіям тощо.
Ще один блок факторів – корпоративне управління. Його наявність спільно з радою директорів з незалежними учасниками – великий плюс. Завершальний блок – це прозорість.
Сюди відносять простоту юридичної структури, стандартизацію фінансової звітності (наприклад, облік згідно з МСФЗ), незалежні перевірки аудиторами. Ці фактори перебувають у зоні відповідальності власників і менеджменту бізнесу, кожен з них може додати 5-10% до вартості бізнесу.
Ще одна керована група – це зовнішні фактори, які стосуються безпосередньої підготовки до продажу бізнесу. Тут важливими є попередня діагностика бізнесу, визначення максимальної кількості можливих ризиків, розробка стратегії продажу, наявність конкуренції за актив/бізнес та інші. Цими факторами може керувати власник або сторонні радники.
Оцінка бізнесу та її величина значною мірою залежать від переслідуваних цілей. З кожним днем доступної інформації стає все більше, і самостійно оцінити вартість бізнесу може кожен охочий.
Утім, ми рекомендуємо звертатися до професіоналів для досягнення якісних результатів, особливо якщо бізнес оцінюється перед продажем, покупкою або поділом.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
