Кілька кліків, переказ на картку, швидка доставка — для онлайн-продавця це давно стало буденністю. Але у 2025 році продаж через інтернет перетворився з приватної ініціативи у зону підвищеного податкового контролю. І не лише для бізнесу, а й для звичайних громадян, які вирішили продати непотрібні речі з дому.
Переломний момент настав навесні, коли податкова отримала інструмент прямого доступу до даних про грошові перекази, що супроводжуються фіскальними чеками. Йдеться про операції, пов’язані з доставкою товарів і прийомом платежів — наприклад, через сервіси післяплати. Відтепер ці відомості централізовано передаються з системи обліку РРО.
На цьому фоні ДПС публічно заявила: фіскальний моніторинг інтернет-торгівлі переходить у режим постійної дії. Податковий орган фактично почав масову ідентифікацію осіб, які продають товари онлайн і отримують оплату на особисті рахунки. Це стосується не лише незареєстрованих продавців, а й зареєстрованих ФОПів, які не використовують касову техніку, порушуючи правила розрахунків.
Податкова акцентує, що її мета — не лише покарання. У повідомленні йдеться про «профілактику помилок», які виникають через неправильну організацію господарських операцій. Та реальність така: лише за перші тижні дії нових правил виявлено десятки тисяч осіб, що ведуть фактичну комерційну діяльність без реєстрації або без застосування РРО. Деякі з них мають сотні транзакцій на одне прізвище. Це вже не схоже на випадковий продаж особистих речей.
У чому тут складність?
У правозастосуванні: одні й ті самі дії можуть тлумачитися як побутова торгівля або як підприємницька діяльність.
Відповідно до чинного законодавства, підприємництво — це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг із метою отримання прибутку, що здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.
Із цього випливає важлива деталь: продаж вживаних речей, навіть якщо це декілька десятків пар взуття чи одягу, це не бізнес. Для того, щоб діяльність визнали підприємницькою, недостатньо лише здійснити три і більше продажі протягом календарного року (ознака систематичності), потрібно ще й довести, що ця діяльність:
- має на меті отримання прибутку (доходи стабільно перевищують витрати)
- і що особа свідомо приймає ризики (може втратити гроші замість отримати прибуток).
Крім того, позиція ДПС, оприлюднена на її офіційному сайті 7 квітня 2025 року, свідчить, що продаж індивідуального (особистого) майна не вважається порушенням податкового законодавства. Ризики виникають лише у разі систематичного продажу з однорідним асортиментом товарів, що має ознаки підприємницької діяльності.
Виходячи з визначення, наведеного в законодавстві та офіційного тлумачення податковим органом (ІПК від 04.05.2023 р. № 1139/ІПК/99-00-21-02-02-06), однорідними (подібними) товарами є не ідентичні, але схожі за характеристиками товари, які виконують однакові функції, комерційно взаємозамінні і належать до однієї категорії. Прикладом може слугувати продаж: серії книг одного жанру, видавництва або автора; кількох iPhone різних поколінь; засобів для догляду за шкірою бренду Estée Laude тощо.
Отже, вимагати реєстрацію ФОПу з кожної побутової операції — правова і логічна крайність. Втім, якщо діяльність дійсно має ознаки прибутковості, повторюваності, однорідності асортименту товарів та організованої комерційної діяльності — податкова матиме підстави трактувати це як системну діяльність із метою отримання прибутку, яка має бути оформлена відповідним чином. А далі — відповідальність: фінансова та/або адміністративна.
Ще один виклик — обов’язкове використання РРО/ПРРО. З весни 2025 року діє оновлений формат фіскального чека за формою № ФКЧ-3 для операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу, які здійснюються платіжними компаніями, поштовими операторами, фінансовими установами. Але обов’язок видати розрахунковий документ за продаж товару, якщо продавець є суб’єктом господарювання і систематично здійснює продаж товарів, — залишається за самим продавцем.
Дана інформація підтверджується роз`ясненнями ДПС, опублікованими на її офіційному сайті 7 квітня 2025 року, відповідно до якої існує обов`язок застосовування РРО / ПРРО суб`єктами господарювання під час продажу товарів при здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжних терміналів або оплати готівкою, включно з операціями в електронній комерції. Виключення з цього обов’язку можливе лише у випадках, коли відсутнє визначене місце здійснення розрахунків (наприклад, під час надання повністю цифрових послуг), а також у разі використання формату IBAN (ІПК від 15.04.2024 р. N 2040/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК).
На практиці це виглядає наступним чином:
- Фізособа продає з післяплатою (наприклад, через OLX): фіскальний чек ФКЧ-3 видає поштовий оператор або платіжний сервіс — цього достатньо, адже фізособа не зобов’язана застосовувати РРО.
- ФОП чи компанія продає товар: чек на приймання коштів формує сервіс, однак продавець додатково має видати свій фіскальний чек через РРО / ПРРО.
Нагадаємо, за невидачу чека передбачена відповідальність у вигляді штрафу: 100% вартості товару за перше порушення та 150% — за кожне наступне. Однак, до 31 липня 2025 року для ФОП-єдинників встановлено тимчасовий режим із зниженими санкціями: 25% вартості товару за перше порушення та 50% — за кожне наступне, за винятком продажу технічно складних побутових товарів (мобільні телефони, Smartwatch, фотоапарати тощо) до яких застосовується загальний розмір штрафу.
Додатковий аспект — податкове навантаження на фізичних осіб. ПКУ не містить чіткого визначення продажу особистих або вживаних речей (побутові товари, меблі, одяг тощо). Якщо кошти надійшли на рахунок — вони можуть розглядатись як дохід, навіть якщо йдеться про побутові речі. Формально такі доходи мають декларуватись і оподатковуватись податком у розмірі 23% (ПДФО+ ВЗ). Але в реальності виникає абсурдна ситуація, коли продаж старого рюкзака може перетворитись на обов’язок звітувати перед державою.
Що з цим робити?
По-перше, якщо продаж — регулярний і з метою прибутку, найкращим варіантом буде реєстрація ФОП. Це дасть чіткі правила гри й дозволить уникнути ризиків. Якщо продаж поодинокий, і речі не купувались для перепродажу — варто мати хоча б мінімальні підтвердження, що це побутовий характер, а не підприємництво (збережені чеки; відсутність упаковки; фото використання товару тощо).
По-друге, чинному бізнесу, який здійснює продаж товарів з використанням у т.ч. сервісів післясплати обов’язково потрібно застосовувати РРО/ПРРО для уникнення майбутніх штрафів.
По-третє, потрібно на державному рівні запровадити чіткі ліміти, які дозволять без ризику розмежувати побутовий продаж і комерційну діяльність. І врешті — систематизувати підхід, щоб бізнес і громадяни не діяли навмання, боячись кожної транзакції.
Таким чином, онлайн-продажі у 2025 — це зона ризику. З появою технічних можливостей для автоматичного моніторингу транзакцій податкова служба почала системно відслідковувати грошові надходження, ідентифікувати фізичних осіб, що отримують перекази, і аналізувати, чи є така діяльність підприємництвом. Крім того, нові вимоги до фіскальних чеків стали викликом навіть для тих, хто діє законно. Водночас навіть у посилених умовах фіскального контролю важливо пам’ятати: не кожен продаж — це бізнес. Прозора позиція, коректна організація діяльності та елементарна юридична грамотність здатні зняти більшість ризиків — але й завдання держави не менш важливе: зробити ці правила зрозумілими, а межі — чіткими.