Facebook Pixel

«Сімейний підряд», або Як «Аграрний фонд» потрапив під приціл «сірих кардиналів» АПК часів Януковича

Іван Киричевський
аналітик аграрного ринку

Під приводом боротьби з корупцією міністр економіки Милованов змістив главу найефективнішого держтрейдера – голову правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрія Радченка, на заміну якому готують людину з орбіти Льовочкіна.

Найгучнішим кадровим рішенням міністра економіки Тимофія Милованова стало відсторонення глави ПАТ «Аграрний фонд» Андрія Радченка. Цю дію глава Мінекономіки мотивував «претензіями силових структур», а також нібито «непрозорістю роботи» держкорпорації. Хто стане новим главою «Аграрного фонду» – офіційного рішення немає, втім, як і офіційного документа про відсторонення Андрія Радченка від його посади.

QuoteКлючовим завданням Висоцького стане організація видимості можливого конкурсу на посаду голови «Аграрного фонду». У якості статистів використовують ще двох кандидатів, крім Супіханова-молодшого. А власне Ліссітса зараз відіграє роль «агрокардинала» та довіреного «кешмена» агросектору при Мінекономіки.

Найпоширенішою на агроринку стала версія, що з подачі глави УКАБу Алекса Ліссітси замість Радченка Милованов призначить Геннадія Супіханова, сина колишнього міністра аграрної політики (часів Кучми кінця 90-х) Бориса Супіханова. Від питань ЗМІ про подібні плани Милованов ухилився.

Промовисту відповідь дала декларація самого Супіханова-молодшого, подана у систему НАПК ще 23 жовтня як претендента на посаду в. о. голови «Аграрного фонду».

Втім, за неофіційною інформацією, яка циркулює в урядових коридорах, виправляти цей «ляп» буде Тарас Висоцький як заступник Милованова і креатура Ліссітси. Ключовим завданням Висоцького стане організація видимості можливого конкурсу на посаду голови «Аграрного фонду». У якості статистів використовують ще двох кандидатів, крім Супіханова-молодшого. А власне Ліссітса зараз відіграє роль «агрокардинала» та довіреного «кешмена» агросектору при Мінекономіки.

У свою чергу, як колишній функціонер компанії «Агротон» Ліссітса зав'язаний на Бориса Супіханова як засновника і члена наглядової ради того ж таки «Агротону» (компанія, в якій раніше молодшим керуючим партнером був сам Ліссітса). Цікаво, що зараз «Агротон» формально належить Юрію Журавльову, який проживає нині в окупованому Криму.

Супіханов-старший має інтерес фактично захопити державний ПАТ «Аграрний фонд», оскільки ця держкорпорація працює за «відпрацьованою» бізнес-моделю асигнування аграріїв добривами та нафтопродуктами в обмін на зерно.

Для досягнення мети Борис Супіханов щедро відшкодовує всі витрати Ліссітси з «заходу» на держтрейдера. До речі, схема «пальне в обмін на зерно», за інформацією ЗМІ, у Супіханова-старшого вийшла невдалою: використовуючи своє становище заступника міністра АПК, нав'язав як «прокладку» свою приватну компанію «Зерно України» для продажу українським аграріям палива з РФ. Врешті в 1999 році наш агросектор залишився без ресурсів для прибирання зерна. Після цього Супіханов і був змушений подати у відставку.

Почому «вапно» для народу?

Супіханов-молодший також був, м'яко кажучи, не надто успішним управлінцем у держсекторі АПК. Офіційно він в останнє десятиліття очолював два кар'єри – Нигінський та Мурафський (вони знаходяться на балансі Мінагрополітики, хоча і є непрофільними підприємствами). Перший з них має 7 млн грн податкового боргу при статутному капіталі в 5,8 млн грн, другий – 2,01 млн грн боргу за податками при 296 тис. грн статутного капіталу.

Quote«Дивацтва» в декларації, за інформацією нашого джерела, пояснюються зв'язками Супіханова з людьми Льовочкіна, а також використанням положення директора кар'єрів для незаконного збагачення у зв'язці зі столичними забудовниками.

Однак, виходячи з наданих Геннадієм Супіхановим кількома роками пізніше (в 2018 і 2019 роках) декларацій про особисте майно, є склад корупції і незаконного збагачення. Інакше звідки у не надто успішного молодого директора двох збиткових держпідприємств з боргами і скромною зарплатою держчиновника виявилося раптом майна і нерухомості на сотні тисяч, якщо не мільйони доларів?

Міркуйте самі: в декларації за минулий рік Супіханов-молодший як директор Мурафского кар'єра вказав у якості зобов'язань 2,4 млн боргу за кредитом, узятим у 2012 році в ТОВ «Народна позика» (інформація про саме підприємство), сума якого має дивовижну властивість збільшуватися, як ми далі побачимо.

Цікаво, що заставою за кредитом виступає квартира в Києві з оціночною вартістю 800 тис. грн та площею 188 метрів, куплена ще у 2003 році. Ба більше, як випливає з декларації, Супіханову-молодшому не було на що витрачати взятий кредит: з майна декларант заявив ще будинок в Іванковичах вартістю 956 тис. грн, набутий ще в 2009 році, а також самохідний сортувальник щебеню вартістю 178 тис. грн. Він також задекларував лише 5% акцій вартістю 50 грн в компанії «Голден Ленд», яка має профіль торгівлі зерном. Серед її акціонерів також значиться екснардеп Василь Шпак, заарештований за махінації в «Украгролізингу», головним утримувачем акцій заявлений кувейтський шейх Нассер Аль-Мутайри. Але все ж таки, за даними ресурсу Opendatabot, головним бенефіціаром «Голден Ленд» з оборотом у торгівлі зерном, що перевищує $5 млн, до формального продажу акцій був все ж таки Супіханов-молодший. Цікаво, що в декларацію не була вписана зарплата директора ДП як джерело доходу.

QuoteНавіть «роль фронтуючого», за словами нашого джерела, у подібних операціях оплачується щонайменше сумою в $250 тис.

У декларації Супіханова як кандидата на в. о. глави ПАТ «Аграрний фонд» сума боргу «Народній позиці» зросла вже до 5,5 млн грн. Крім цього, у декларації «виявилися» 64 тис. грн отриманої зарплати у якості директора Мурафського кар'єра (5,3 тис. грн., нема про що говорити і нема за що купувати частки в зернотрейдерських компаніях, що належать арабським шейхам), 6,6 тис. грн допомоги при народженні дитини (посоромився б!), а також куплена у 2009 році за 60 тис. грн земельна ділянка в Іванковичах площею 1500 квадратних метрів (ринкова вартість – $150 тис.). Супіханов-молодший також вписав 50 грн від продажу своїх акцій «Голден Ленда» та 200 тис. грн від продажу рухомого майна» (очевидно, згадуваного вже самохідного сортувальника). Крім цього, він обзавівся 3 млн грн готівки.

З'ясувалося також, що дружина декларанта володіє земельною ділянкою площею 48,4 тис. квадратних метрів (5 гектарів, на хвилиночку!), дату й вартість покупки якої не вказані. Також відомо, що вона – власниця заснованої в грудні 2018 року фірми «СУВА 78» зі статутним капіталом на тисячу грн, профіль діяльності – роздрібна торгівля одягом.

Цікаво, що в декларацію за 2018 рік Борис Супіханов не вписав свою нібито не оплачувану посаду директора «Голден Ленду».

Ці «дивацтва» в декларації, за інформацією нашого джерела, пояснюються зв'язками Супіханова з людьми Льовочкіна, а також використанням становища директора кар'єрів для незаконного збагачення у зв'язці зі столичними забудовниками. Відповідно, кеш у 3 млн грн фактично є доходом від «схем», а кредит в 5,4 млн грн – також корупційною винагородою, але замаскованою як «інсайдерське кредитування». І це лише те, що наважився «відмити» через декларацію молодий чоловік. Як ви чудово розумієте, не за 50 (!) грн продав контрольний пакет зернової компанії з мільйонним оборотом назад шейху. Навіть «роль фронтуючого», за словами нашого джерела, у подібних операціях оплачується щонайменше сумою в $250 тис.

Річ у тім, що фактичним контролером «Народного позичальника» — «кредитора» нашого персонажа – є Єгор Русин, людина Олександра Пузанова, один з ключових людей Льовочкіна в київській політиці. Русин у 2015 році очолював наглядову Раду «Київенергохолдингу» за квотою Льовочкіна, а до кінця 2018 року володів компанією «Печерські Апартаменти». За даними Opendatabot, її профілем є передача нерухомості в оренду або у власність, але прозорої діяльності компанія не провадить, а розмір податкових платежів не перевищував щомісяця декількох тисяч грн.

QuoteДозволимо собі припущення, що Геннадій Супіханов «привласнив» не тільки доходи підприємства, але й цей злощасний сортувальник, та ще й зареєстрував його на себе (і його врешті довелося вказати в декларації за 2018 рік).

Директором «Народного позичальника» є Сергій Маломуж, який також володіє 7% компанії ТОВ «Силует ЛТД». Вона має такий самий профіль діяльності, що й «Печерські Апартаменти», і також непрозоро провадить свою діяльність. Ба більше – Сергій Маломуж фігурує як один з засновників організації «Екопарк Осокорки», викритої у рейдерстві проти ЖК «Патріотика», об'єкта «Укрбуду». Русину та Маломужу Геннадій Супіханов був цікавий як постачальник за пільговими цінами зі своїх кар'єрів вапняку, який використовується у виробництві будматеріалів.

Власне, сам факт банкрутства очолюваних ним кар'єрів свідчить, що Супіханов-молодший став «інсайдерськими» постачальником ресурсів забудовникам: інакше де взятися податковим боргам понад статутний капітал за умов рентабельності добувної промисловості в Україні понад 40%?

Ситуацію доповнить інформація, зібрана в 2015 році за даними Мінекономрозвитку, коли Геннадій Супіханов вже очолював Мурафський кар'єр. Підприємство в 2014 році показало збиток у 100 тис. грн, а штат підприємства становив лише 7 чоловік. Підприємство в 2015 році повинні були виставити на приватизацію, але свою «приватизацію» зі стрільбою провели місцеві кримінальні структури. Цікаво, що в реманенті кар'єра також значився самохідний сортувальник. Дозволимо собі припустити, що Геннадій Супіханов «привласнив» не тільки доходи підприємства, але й цей злощасний сортувальник, та ще і зареєстрував його на себе (і його врешті довелося вказати в декларації за 2018 рік).

Батьки і діти

Втім, шлях міністерського синка Геннадія Супіханова почався не з «шейхів». Топчиновник кучмівської епохи Борис Супіханов, як і всі того часу, з впевненістю у власній безкарності залучив сина до «злочинного промислу» сам...

Власне, свій трудовий шлях Супіханов-молодший почав у 2000-х роках – управлінцем в компаніях ЗАТ «Зерно України», ЗАТ «Інтерагро» та ЗАТ «Агро Нова». За інформацією ЗМІ, їх кінцевим власником був Супіханов-старший, міністр АПК на той час. Цікаво, що одним з факторів сумно відомого банкрутства банку «Україна» в 2000 році ЗМІ називають неповернення $17 млн за кредитом, виданим «Інтерагро».

У 2004-2005 роках, одразу після перемоги Помаранчевої революції, молодий чиновник теж не розгубився та посів вельми грошову посаду голови Держкарантинінспекції. За інформацією ЗМІ, користуючись службовим становищем, він організував «схему» з поставки зерна на елеватори Держрезерву, заступником голови якого був Михайло Грач, який мав неформальні зв'язку з Супіхановим-старшим.

QuoteВибори 2019 року відкрили Борису Супіханову нові та досі небачені можливості. Для створення схем впливу більше не потрібні багатошарові знайомства. Досить колишнього підлеглого, у якого є «свій» заступник міністра економіки АПК, щоб добитися «заходу» свого сина на найбільшого та найефективнішого державного зернотрейдера.

«Прокладкою» для «схеми» було знову ж таки «Зерно України», на чолі якого був знову ж таки Супіханов-молодший.

Але це – дрібниці, як порівняти з тим, який корупційне вплив Борис Супіханов мав на експорт зерна з України на початку 2000-х. Річ у тім, що зовнішні поставки агропродукції не могли проходити повз склади Держкарантинінспекції, на яких повинна була проходити фумігація зерна. Але ця процедура, а також її контроль не були чітко прописані, що давало багато простору для маневрів зі збором корупційної ренти «нагору». Які суми збиралися на цій «схемі», історія замовчує. Але відомо, що Супіханов-старший позбувся свого поста в 2005 році після того, як його зятя, голову Старокостянтинівської райдержадміністрації, викрили у продажу «Зерну України» вкраденого «спонсорського» щебеню.

У 2006 році Борис Супіханов знову став потрібеним «регіоналам», які прагнули встановити повний контроль над АПК України. Таке рішення деякі ЗМІ пояснювали таким чином: у 2003-2004 роках Супіханов-старший був радником з аграрних питань прем'єр-міністра Віктора Януковича в парі з Миколою Супруном, дружина якого – Людмила Супрун – була співзасновником уже згаданого «Інтерагро».

Отримавши посаду першого заступника міністра АПК, Борис Супіханов взявся відновлювати свій вплив через посадку «своїх» людей в Держкарантинінспекцію. Також –відновлювати схеми з поставками зерна Держкомрезерву через «прокладку» «Зерно України» (йшлося про «жирний куш» в 400 млн грн тендерів).

У 2008 році цього персонажа «понизили» до посади заступника міністра АПК. А в 2010 році Супіханов-старший сам пішов з держслужби у засновники «Агротону», де його життєвий шлях перетнувся з новою креатурою – Алексом Ліссітсею. Молодим, здобувшим освіту в Німеччині і англомовним перспективним менеджером зі ступенем МВА пристойної західної бізнес-школи (який і став «публічним обличчям» компанії замість «чиновника-регіонала»).

Вибори 2019 року відкрили Борису Супіханову нові й досі небачені можливості. Для створення схем впливу більше не потрібні багатошарові знайомства. Досить колишнього підлеглого, у якого є «свій» заступник міністра економіки АПК, щоб добитися «заходу» свого сина на найбільшого та найефективнішого державного зернотрейдера, який спеціалізується на закупівлі зерна та на постачанні добрив аграріям.

QuoteСупіханов-молодший хвалився в одному з ресторанів міста Києва в колі інших дружків-мажорів, що успішно пройшов співбесіду у Милованова, тому що новому «міністру-хіпстеру» сподобався його франтівський піджак. І він навіть поцікавився його маркою, щоб купити собі такий самий.

Власне, своє бажання організувати бізнес «добрива в обмін на зерно» Супіханов-старший як функціонер АПК висловив в інтерв'ю ЗМІ ще в 1990-х роках. Проте якщо його зусилля завершаться успіхом, сумну долю ПАТ «Аграрний фонд» передбачити нескладно.

Як і долю 7 млрд грн активів «Агрофонду» у вигляді (переважно) зерна на складах, ще й високоліквідних добрив (на 1,5 млрд грн), коли до них дорветься пара «управлінців» у вигляді батька й сина Супіханових. Тим паче, що вони через свого колишнього топ-менеджера Алекса Ліссітсу (якого ЗМІ вже впевнено називають «тіньовим міністром АПК» у відомстві Милованова) таки переконали нового «формального» міністра в тому, що «Агрофонд» потрібно просто розформувати-ліквідувати. Нескладно здогадатися, з якими «дисконтом» будуть розпродані товарні залишки колись успішного державного агротрейдера...

Єдине, що в цій схемі залишається незрозумілим, – це роль самого Тимофія Милованова. Супіханов-молодший хвалився в одному з ресторанів міста Києва в колі інших дружків-мажорів, що успішно пройшов співбесіду у Милованова, тому що новому «міністру-хіпстеру» сподобався його франтівський піджак. І він навіть поцікавився його маркою, щоб купити собі такий самий.

Просто не віриться, що міністр економіки, торгівлі і сільського господарства взагалі не поцікавився біографією ні батька-наглядача за АПК за Януковича-прем'єра, ні біографією сина – Геннадія Супіханова-молодшого, увесь життєвий шлях якого являє собою класичний зразок бюджетного казнокрада на різних посадах від 20 до 40 років...

Ось що незрозуміло: не поцікавився Тимофій Милованов, тому що просто довірився рекомендації свого старого партнера по KSE Алекса Ліссітси та маючи хлопця в модному піджаку, який з'явився перед ним на співбесіді, за «нове обличчя»? Проявив недосвідченість та наївність? Чи все ж таки щось інше?

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]