Російсько-білоруські військові навчання «Захід-2021» традиційно привертають підвищену увагу. Від них очікують ескалації російської агресії. Проте цього разу сукупність факторів дає змогу припустити їх планове проведення та концентрацію загроз в інших сферах.
Варто пригадати ситуацію навколо навчань «Захід», яка спостерігалася у 2017 році. Тривожні очікування були в Польщі та країнах Балтії, а в Україні припускали, що перекинуті до Білорусі російські війська можуть почати наступ на територію України, зруйнувавши суверенітет Білорусі. Цього не сталося, а постійна російська військова присутність у Білорусі не була збільшена.
Цього разу навчання «Захід-2021» відбуватимуться на тлі кризи з біженцями, що її реалізує режим Лукашенка, якому підказують із Кремля. У експертному середовищі та зовнішньополітичних відомствах країн НАТО не заперечують, що криза біженців отримає продовження саме під час навчань «Захід-2021». Її вірогідною мішенню може стати Польща, адже група біженців на польсько-білоруському кордоні привертає підвищену увагу суспільства та політиків.
Зауважу, що Путін і Лукашенко 9 вересня, напередодні старту навчань «Захід-2021», провели тригодинні переговори, оголосивши про узгодження 28 дорожніх карт зі створення Союзної держави. Проте документи не були підписані – «інтеграційне танго» триває попри помітне зменшення траєкторії самостійного руху пана Лукашенка протягом останнього року.
Проте поступки з боку Лукашенка вже є: на початку вересня російські винищувачі Су-30СМ прибули на авіабазу в Барановичах для формування спільного навчально-бойового центру російських та білоруських повітряних сил. Вони нестимуть бойове чергування в небі Білорусі. І цей факт свідчить про зміну позиції Лукашенка, який протягом кілька років уникав посилення російської військової присутності в Білорусі. У Гродно розміщено ЗРК С-400, і це теж не надто хороший сигнал.
Наскільки вірогідна атака на Україну з території Білорусі? Куди більш небезпечними виглядають інформаційно-психологічні операції Росії в Україні, під час яких намагаються розхитати суспільство, посіяти зневіру та зламати волю до опору.
Зауважу, що нині в Путіна є інші завдання, крім військового загарбання Білорусі. Це завершення кампанії з виборів до Державної думи РФ із подальшим десантуванням делегатів до ПАРЄ. Список кандидатів у депутати дає змогу припустити появу в Страсбурзі вельми одіозних персонажів. До того ж у Кремля є нині не менш потужна зброя — постійне зростання ціни газу на європейських газових хабах. Перспектива подорожчання газу впливає на політиків у ЄС набагато сильніше за військові маневри зі скандальним шлейфом. «Газпром» прозвітував про завершення Nord Stream 2, тепер почне боротьбу за його сертифікацію.
Нинішній триглавий дракон на службі Путіна — це поєднання гри військовими м’язами, інформаційна кампанія з просування Nord Stream 2 та продовження залаштункових переговорів із численними європейськими путінферштеєрами. Він нагнітає атмосферу страху, очікування війни, яка вбивчо впливає на багатьох мешканців Старого Світу. Кремль не стає менш агресивний, навпаки, він діє у сферах, які суттєво впливають на громадську думку Заходу.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора