Facebook Pixel

Спільна програма – 2. Російські формати і шоу на українському ТБ

Євген Поремчук
засновник IT-компанії BWN Group
Фото: Adriano Gadini/Pixabay

Фото: Adriano Gadini/Pixabay

Продовжую серію статей про інформаційні війни. І це друга частина аналізу від активістів НГО «Електронна республіка» програми телепередач базових російських та українських телеканалів за тиждень – з 25 до 31 січня 2021 року. Нагадаю, що ця стаття є суб’єктивною думкою активістів і заснована на відкритих даних із мережі Інтернет.


У першій статті про спільний контент я писав про українські формати, серіали та шоу, які транслюють російські телеканали. А тепер звернемо увагу на програму українського телебачення, якій і буде присвячено цей матеріал.

На телеканалі СТБ цього тижня можна побачити серіал «Сліпа». Зі «Сліпою» історія досить цікава. Як пише нині покійна «Телекритика», серіал «Сліпа» стартував на телеканалі СТБ 24 лютого 2020 року. Виробництвом серіалу займалася компанія Space Production Дар’ї Легоні-Фіалко.

Telegram Logo

Цей серіал був представлений на презентації нового сезону СТБ 23 січня 2020 року разом із українською адаптацією російського детективного серіалу «Слід», виробництвом якого також займається Space Production. 260 серій містичного документального серіалу «Слепая» транслювалися у РФ (з серпня 2014 року до осені 2016 року) на каналі ТВ-3, який раніше очолювала Дар’я Легоні-Фіалко, тож журналісти не могли не помітити схожості з російським продуктом.

Проте у пресслужбі СТБ тоді повідомили «Телекритиці», що серіал «Сліпа» є українською адаптацією ізраїльського формату компанії TeleAlliance Israel, але не відповіли, в яких країнах виходив «ізраїльський формат» серіалу та чому він такий схожий на російський.

Журналісти також виявили, що TeleAlliance – це російська компанія з офісом в Ізраїлі, до якої має опосередковане відношення один із головних продюсерів російського серіалу «Слід» Олександр Левін. Серіал «Слід» (українську адаптацію), до слова, теж можна цього тижня спостерігати на СТБ.

Також на СТБ вночі глядачі могли насолодитися проєктом «АННА-ДЕТЕКТИВЪ», знятим у 2016 році. Цей серіал профільний ресурс kino-teatr.ru називає спільним продуктом України та Росії – продуктом «Скайвей Продакшн» та Star Media, виготовленим на замовлення російського телеканалу «ТВ-3».

На телеканалі «Інтер» протягом тижня глядач оцінить такі шоу як «Жди меня. Украина» (російський формат), «Следствие вели… с Леонидом Каневским» (авторський цикл документальних передач каналу «НТВ»), а на вихідних – російську мелодраму «Только любовь».

Телеканал ТЕТ потішить українського глядача, що скучив за російським, хіба що «Фіксиками».

А от телеканал «2+2» не покаже взагалі російських шоу, зате покаже український серіал «Звонар» 2019 року, який у жовтні 2020-го пройшов на російському телеканалі «Звезда» – каналі однойменної медіагрупи, яку курує Міністерство оборони Російської Федерації.

Багато українських каналів дійсно не показували контент, який за походженням є російським. Проте й українським цей контент суб’єктивно назвати важко (особливо коли прем’єра українського серіалу, наприклад, на кілька місяців раніше відбувається на російському телеканалі, ніж «вдома»).

Роздуми над побаченим

Минулого тижня на російських телеканалах було продемонстровано 12 найменувань телевізійних продуктів, вироблених та/чи куплених в українських виробників. Зрозуміло, що це далеко не всі програми та шоу, що з’являтимуться на російському ТБ протягом цього календарного року. Хотілося б зробити кілька власних суб’єктивних висновків.

Чи є це торгівлею з країною-агресором? Фактично – так. Але більшість форматів продані чи куплені через «європейські компанії», на які нібито правовласники впливу не мають, тож перед законом телевізійники ніби як чисті.

Чи грає український контент на руку агресору, якщо він розважальний? Формула ефективного телебачення, яку колись вивів Геббельс – 75% розваг, 25% пропаганди. Свій вклад в 75% розваг українські проєкти точно роблять. Лишилося внести вклад в решту 25%.

«Але ж це добре, що українські продукти забирають кошти в росіян?». Скаже простий український патріот. Насправді, український контент дозволяє заробляти російським телеканалам, оскільки головні гроші контенту – в рекламі. За підрахунками того ж РБК, із 2013 по 2016 роки рекламна виручка телеканалу «Пятница!» від показу «Орел и Решка» склала близько 10,5 млрд рублів, а формат українського «Ревізора» — шоу «Ревизорро» – дав «Пятнице!» у 2014-2016 роках 1,2 млрд рублів рекламних доходів. Тут також варто тримати в голові думку, що абсолютна більшість медіа в Росії прямо чи опосередковано контролюється державою Росія чи людьми з найближчого оточення Путіна.

Крім того, є і репутаційна складова. Наприклад, коли президент країни є заодно співвласником торгової марки, яку ви продаєте в країну, з котрою де-факто воюєте. Або коли в березні 2020 року ти співаєш у вишиванці «гидко, аж за край – продають країну, продають наш край, гидко на душі, бо всім заправляють люди-торгаші», а менш як за рік продаєшся в Росії зі своїм контентом.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини