Рівень тіньової економіки в Україні перевищує 30% ВВП країни. І це – за офіційними даними. Надання дрібних побутових послуг чи продаж товарів власного виробництва переважно взагалі перебувають поза статистичним та податковим обліком.
Водночас будь-яка діяльність, від якої отримується дохід – чи то продаж мила ручної роботи, чи то послуги манікюру або педикюру, чи то розробка та реалізація програмного забезпечення – має оподатковуватися.
Завищений, на думку населення, розмір податків, відсутність культури сплати податків та дієвого механізму контролю, складність податкової звітності – це лише деякі з причин тіньових побутових послуг.
- Читайте також: «Якби рахували, а потім приймали закони, ми б жили в кращій країні». Інтерв'ю з міністром економіки Тимофієм Миловановим
Крок на певну детінізацію дрібного бізнесу запропонований в проєкті Закону №2615 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення спеціального податкового режиму».
Законопроєктом пропонується введення нової категорії «стартап». Під стартапом в проєкті розуміють новостворений суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа-підприємець), який ще не визначився з формою оподаткування.
Простіше кажучи, якщо у вас є будь-яка бізнес-ідея і ви в ній хочете спробувати себе, то ви реєструєтесь як суб’єкт господарювання, і ви є стартапом.
Розуміючи, що початок бізнесу – найскладніший етап, на якому не завжди зрозуміло не лише реальний обсяг майбутнього доходу, а й чи вдасться реалізувати ідею взагалі, законопроєктом передбачені певні податкові пільги для стартапів.
- Читайте також: Реформи Володимира Зеленського будуть сміливішими та непопулярними. Інтерв’ю з економічним стратегом президента
Для стартапів пропонується запровадити нову, п’яту групу платників єдиного податку. Для цієї групи платників протягом перших дев’яти місяців діяльності встановлюється нульова відсоткова ставка єдиного податку, вони звільняються від сплати єдиного внеску. Крім того, протягом вказаного пільгового періоду відсутній обов’язок подання податкової звітності.
На п’ятій групі стартап може перебувати та користуватись пільгами, якщо він відповідає двом вимогам:
- (1) використовує виключно реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій;
- (2) обсяг доходу протягом перших дев’яти місяців діяльності не перевищує 300 тис. грн.
Пільги завершуються через дев’ять місяців або ж у разі, якщо дохід стартапу перевищив суму 300 тис. грн. У такому разі платник податків повинен визначитись з формою оподаткування та перейти на неї.
Чого не вистачає законопроекту – так це спрощеного порядку ліквідації стартапу, який не вдався.
Якщо ж стартап не обрав нову систему оподаткування, він переводиться на загальну систему оподаткування: сплата податку з доходів фізичних осіб – для ФОП, сплата податку на прибуток – для юридичних осіб.
Можливість пільг для стартапу можна використати лише одноразово.
Власне, ідея законопроєкту, безумовно, позитивна. Чого не вистачає законопроєкту – так це спрощеного порядку ліквідації стартапу, який не вдався. Чи стимулюватиме така пропозиція виводити дрібний побутовий бізнес із тіні – питання складніше.
Навряд чи цього достатньо. Прості та зрозумілі алгоритми оподаткування та ведення звітності, прийнятні ставки податків виключно разом з дієвими механізмами контролю та відповідальності стимулюватимуть виводити дрібний бізнес з тіні.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
