28 липня виповнився рік від дня створення «Люблінського трикутника» — неформального об’єднання Литви, Польщі та України. І його учасникам є, чим похвалитися у своїй діяльності.
Місце створення геополітичного утворення було обрано невипадково: воно не лише нагадує про Річ Посполиту як спільний історичний проєкт. У Любліні розташовано штаб ЛитПолУкрБригу — унікального військового підрозділу, який уособлює готовність дієво впливати на безпеку в Балто-Чорноморському регіоні. Фактично три країни основного щодо впливу Росії регіону формують відповідь на її агресивні дії, ґрунтуючись не лише на військовій співпраці, але і на історичному минулому, яким воліють маніпулювати в Кремлі.
У момент створення «Люблінського трикутника» засновники визначили серед його пріоритетів протидію гібридним загрозам. Розвиток ситуації в Білорусі після президентських виборів у серпні 2020 року змусив реагувати на ці виклики, і ця реакція не була консолідована. Варшава та Вільнюс стали двигунами запровадження санкцій ЄС проти Білорусі, Київ же намагається не надто сваритися з Мінськом попри численні випади Лукашенка на свою адресу. Нагадаю, що на території Білорусі вже розпочалися підготовчі заходи до навчань «Запад-2021», які і без того традиційно стають головним болем для сусідніх країн. Цього року їх військово-політичний контекст матиме суттєвий конспірологічний присмак через геополітичне танго «поглинання», яке виконують Путін і Лукашенко.
Не менш потужний виклик — добудова газопроводу Nord Stream 2, проти якого виступають усі учасники «Люблінського трикутника». Польща та Україна вустами міністрів закордонних справ засудили згоду США на його добудову, і є підстави вважати, що ця боротьба триватиме і надалі. Наші держави об’єднує не лише перспектива фінансових втрат через відмову Росії від транзиту газу їхніми територіями, але і усвідомлення загрози безпеці Європи, яку несе цей спільний проєкт Німеччини та Росії. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс запропонував надати Україні ПДЧ для вступу до НАТО як компенсацію, проте розраховувати на це тепер не варто.
Польща та Литва підтримують європейську та євроатлантичну інтеграцію України не лише на словах. Україна зуміла відповісти креативно: Кабінет Міністрів ухвалив рішення про надання Литві партії колючого дроту для облаштування кордону з Білоруссю, де триває гібридна навала нелегальних мігрантів.
«Люблінський трикутник» за рік існування зумів довести, що він не зайвий у системі європейської безпеки. Нові виклики перед ним постають дуже інтенсивно, і головний із них — агресивна гібридна політика Росії. Тому актуальність співпраці країн Балто-Чорноморського регіону буде лише зростати та потребуватиме інтенсифікації.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора