Тиждень розпочався негативом. Американський фондовий індекс S&P 500 подешевшав на 6% на тлі стрімкого збільшення кількості заражених коронавірусом за межами Китаю — в Італії, Ірані, Південній Кореї і т. д.
Південнокорейські заводи є одними з основних виробників комплектуючих, які використовуються на підприємствах по всьому світу, а значить будь-які перебої в роботі через можливий карантин можуть призвести до закриття виробничих ліній в інших країнах.
Нестача комплектуючих стає все більш явною та поширюється далі на захід. У Fiat Chrysler Automobiles заявили про можливе закриття заводу в Сербії, якщо поставки з Китаю не будуть відновлені впродовж найближчих тижнів.
Американські компанії щорічно здобувають майже на $12 млрд запчастин, тож найближчим часом проблеми можуть початися і в інших представників «великої трійки» — GM і Ford.
Коли тривала підготовка цього матеріалу, частина китайських заводів на півдні країни відновила роботу. Але більша частина підприємств у центральній частині та безпосередньо біля провінції Хубей все ще закриті.
Ситуація в Китаї продовжує негативно позначатися на вартості сировинних активів, переважно нафти, яка тільки за минулий тиждень подешевшала на 10%. Китайські НПЗ, які є найбільшими покупцями нафти у світі, знизили переробку в лютому до 10 млн барелів на добу, що на 25% менше, ніж на початку минулого року.
Спад активності спричинив закриття кредитних ліній для кількох приватних НПЗ з боку міжнародних банків через збільшення ризику дефолтів у галузі.
Зараз складнощі в роботі виникли у нафтопереробних компаній, які купують близько 7 млн барелів на місяць або 240 тисяч барелів на добу. Однак якщо низький попит на паливо збережеться, то фінансові проблеми можуть виникнути і в інших незалежних гравців.
Користь приносить і неформальна домовленість президента з нафтовими компаніями.
Українські автолюбителі виграють від ситуації: середня вартість бензину А-95 по країні знизилася майже на 3% з початку року завдяки падінню ринкових цін. Найімовірніше, ця тенденція збережеться в середньостроковій перспективі, оскільки відновлення нафтового ринку очікується не раніше кінця другого кварталу.
Крім того, користь приносить і неформальна домовленість президента з нафтовими компаніями, які погодилися підтримувати ціни на низькому рівні в обмін на посилену боротьбу з тіньовими заводами та АЗС. Такі заходи дозволили нівелювати негативний ефект від падіння курсу гривні, який з початку тижня знизився майже на 1% – до 24,60 за долар.
Річ у тім, що поширення коронавірусу призвело до істотного зниження апетиту до ризику та мотивувало інвесторів збільшити частку безпечних активів у своєму портфелі, як-от золото та американські трежеріс.
Читайте також: Коронавірус, нафта та ідея Дубілета: огляд світових економічних новин
Високий попит на ОВДП з боку нерезидентів у минулому забезпечував підтримку гривні, але з початку року ситуація змінилася. Іноземці втратили інтерес до паперів — останні три аукціони Мінфіну виявилися провальними.
Напевно, регулятор дещо перестарався у своєму прагненні спростити кредитування.
Цього тижня відомство змогло залучити лише 1,6 млрд грн замість запланованих 4 млрд грн. Останнім часом НБУ активно знижував облікову ставку, яка донині скоротилася до 11%.
Складається враження, що регулятор дещо перестарався у своєму прагненні спростити кредитування: поточна ставка виглядає в очах інвесторів занадто низькою платою за володіння досить ризикованим активом. За таких умов курс має всі шанси знизитися до позначки 24,80 за долар.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора