Дефіцит будматеріалів зростає: чи втримається на плаву будівельний ринок

власник та СЕО компанії-дистриб'ютора будматеріалів «Конструктив»

З великою війною будівельний ринок України почав жити за новими правилами. Якщо раніше ми переважно орієнтувалися на запит приватних інвесторів та бізнесів, то зараз рівень перерозподілу ВВП радикально змінився. На державні фінанси припадає 75%, а на приватний сектор – 25%. Проте це не єдині зміни, які прийшли з повномасштабним вторгненням.

Працюючи над відбудовою, перед нами постало критичне питання: а де брати матеріали, та ще й за доступними цінами. Адже основні підприємства, які до великої війни виготовляли продукцію для галузі, тепер або втратили свої потужності через обстріли, або розташовані впритул до зони бойових дій, або потрапили в окупацію.

Тож нині в дефіциті майже все: мінеральна вата, залізобетонні вироби, окремі види сітки, геотекстилю. Складно прогнозована ситуація по металу через втрату «Азовсталі». Очікуємо на дефіцит гіпсокартону – Knauf втратив потужності в Соледарі. Скління імпортується. Під питанням доставка матеріалів для дорожнього будівництва та гідроізоляції. Частка імпорту висока.

Те, що є на ринку, першочергово дістається основному споживачу – державі, Міноборони або ОТГ, які відбудовують критичну інфраструктуру. Все інше будівництво зараз в очікуванні. І не хочу нікого засмутити, але багатьом доведеться стояти в черзі.

Як виглядає ринок основних будматеріалів в умовах повномасштабної війни

Тепер до цифр:

Цемент: у 2021 році споживання складало 10,5 млн т/рік за виробничої потужності країни 13,6 млн т/рік. Експерти кажуть, що лише для відновлення зруйнованого під час війни буде потрібно близько 35 млн тонн цементу, а очікуваний попит на період відновлення становить 15-16 млн т/рік. Це на 50% більше, ніж у 2021 році.
Газобетон: якщо у 2021 році ємність ринку газобетону складала 6 млрд 323 млн грн, то у 2022 році – 3 млрд 290 тис. грн. Причина – призупинення під час війни його виробництва з середини року вторгнення до літа 2023 року. Потужності потрапили в окупацію та зону бойових дій.
Металопрокат: у 2023 році ємність внутрішнього ринку становила 3505,6 тис. тонн, з них 1118,6 тис. тонн, або 31,91% – імпорт. Ринок у 2023 році за рік зріс удвічі.
Бетон: виробництво товарного бетону у 2021 році складало 10 млн кубів. А у 2022 році – лише 2,5 млн кубів. Нині запит на цю продукцію приблизно у 6 разів більший, ніж у 2022 році, та у 1,5 раза – порівняно з 2021 роком.
Вата, скловата та екструдер: до початку великої війни ринок складав 220-240 тис. тонн. Гравці очікують ріст ринку на 10% у 2024 році. За результатами 2023 року ємність ринку мінеральної вати склала 140 тис. тонн готової продукції, з них близько 20% пішло на експорт. Один з ключових виробників ТМ Izovat націлений активно збільшувати експорт. Пік дефіциту в Україні очікується з серпня 2024 року.

Як подолати кризу дефіциту на ринку будматеріалів-2024

2021 рік, коли будівельний бізнес був зосереджений на розвитку, шукав нові інвестиції та видихав після пандемії, – більше не повернути. Відтак слід шукати нові рішення:

заміщувати усю продукцію, якої бракує, імпортом;
виробляти (що точно краще для стратегічної та економічної стійкості України).

Але один у полі не воїн. Нині в українських банків відсутнє проєктне фінансування. Тож варто працювати з банківською системою та запускати програми з лояльними умовами доступу до фінансів, аби пришвидшити відбудову.

На часі й створення грантових програм і підтримки підприємців, які створюють виробництва будматеріалів в Україні.

Дуже хочеться покладати надію на активність міжнародних благодійних фондів. Вже зараз бачу, що країн та організацій, готових допомогти Україні у відбудові, багато.

Тож підсумовуючи: ситуація з будматеріалами дійсно складна. Майже зі всіма категоріями. На жаль, через бойові дії ми втратили чимало потужностей. І потрібно багато ресурсів та часу, щоб знайти їм заміну. Тому допоки можливо таке, що приватним замовникам доведеться стояти в чергах за матеріалами. Але вихід є – у створенні сприятливих умов для розвитку нових виробництв будматеріалів. І чим швидше держава та міжнародні партнери зрозуміють цю потребу, тим з менш критичною ситуацією ми невдовзі стикнемося.