У Верховній Раді 3 вересня зареєстровано проєкт закону про консолідацію повноважень нагляду за небанківськими фінансовими установами №1069-1, який є альтернативним до проєкту №1069 («спліт»). Документ розроблений за участю експертів небанківського фінансового сектора. Чому саме зараз небанківський ринок «дозрів» для створення власної версії законопроєкту щодо реформування нагляду?
Концепція, яка лягла в основу 1061-1, розроблена Об'єднанням учасників фінансового ринку (ОУФР), до якого входять 15 асоціацій та громадських об'єднань, які представляють професійні інтереси фінансових установ та споживачів фінансових послуг.
Ця робота зайняла багато часу, ми вивчили досвід регулювання фінансової сфери майже в 50 провідних економіках світу в пошуках найбільш ефективних і таких, що відповідають саме українській економічній ситуації. Почали розробку Концепції ще тоді, коли стало зрозуміло, що до обґрунтованих зауважень щодо норм законопроєкту «старого Міста» (2413а – про передачу майже всіх фінринків під нагляд НБУ), що надходять від експертів, представників профільної громадськості та науковців (а зокрема про те, що положення законопроєкту не відповідають Конституції і створюють корупційні ризики) прислухатися не збираються. Новий склад Верховної Ради отримав «у спадок» навіть два проєкти – тепер це 0965 і 1069.
Вважаю, що зараз відповідний момент для подання нової Концепції та внесення відповідного законопроєкту. Від президента Володимира Зеленського ми неодноразово чули заяви, що нова влада не прийме жодного рішення, яке суперечить інтересам і законам України. Буквально нещодавно президент підтвердив свою позицію, заявивши, що не буде підписувати закони, якщо Верховна Рада прийняла їх з порушенням процедури.
Спираючись на його слова, ми розраховуємо, що за нинішньої влади в Україні не будуть прийматися законопроєкти, які суперечать Основному закону, і пропонуємо альтернативу, яка одночасно і відповідає очікуванням західних партнерів (МВФ), і не несе ризиків порушення законності й тиску на бізнес.
Основні положення нової Концепції
Основний принцип – консолідація повноважень і функцій нагляду за небанківськими фінансовими установами в руках одного наглядового органу – Національної комісії з нагляду за ринками фінансових послуг та цінних паперів.
До повноважень цього органу перейде нагляд за тими ринками, якими зараз займаються Нацкомфінпослуг та НКЦПФР. Наглядовий орган повинен бути підзвітний широкій громадськості та Верховній Раді України. Це повинно бути прописано в законодавчому порядку, щоб уникнути проблем, які ми маємо зараз у відносинах між владою, громадськістю та бізнесом.
Нинішній стан регуляторної та наглядової функції держави за небанківським фінансовим сектором суперечить одному з основних принципів управління – той, хто визначає правила гри, не повинен контролювати їх дотримання. Тобто той, хто пише нормативні та методологічні документи, не повинен перевіряти, як суб'єкти ринку дотримуються їхніх вимог і навпаки.
Наша Концепція пропонує вирішення цього протиріччя, поклавши розробку нормативно-правової бази на новий підрозділ у Міністерстві фінансів за аналогією до того, як зараз проводиться податкова політика або фінансовий моніторинг. Мінфін розробляє правила й вимоги, а вже перевіркою їх виконання займаються відповідно податкові органи та Держфінмоніторинг разом з іншими уповноваженими на здійснення такого нагляду органами державної влади.
Для здійснення наглядових функцій створюється новий орган – Національна комісія з нагляду за ринками фінансових послуг та цінних паперів, на яку також покладено функцію захисту прав споживачів фінансових послуг, що подібна до функцій наглядових органів у країнах ЄС.
Чим Концепція і законопроєкт 1069-1 на її основі відрізняється від законопроєктів 2413а/0965/1069?
Тим, що консолідована функція нагляду передається не НБУ, який має ряд повноважень та рівнів незалежності, необхідних для проведення монетарної політики (але надлишкових для виконання функції нагляду), а окремого органу – Комісії.
Крім того, як я вже зазначив, ідеальним варіантом було б розділити нормотворчу і наглядову функцію, передаючи першу Мінфіну.
У нашій Концепції зберігається чинна зараз система стримування і противаг, що дозволяє бізнесу відстоювати і захищати свої інтереси (необхідність проводити державну реєстрацію нормативних документів у Мін'юсті, зберегти важливу функцію і роль Державної регуляторної служби у нормотворчому процесі тощо).
Концепція не суперечить Конституції, вона не виводить регулювання і нагляд за діяльністю небанківського фінансового ринку з-під дії цілого ряду важливих законів України, які свого часу приймалися саме для того, щоб надати суб'єктам господарювання захист від можливого свавілля та корупції з боку різних регулюючих і контролюючих органів.
Кадри вирішують все
Для реалізації будь-якої концепції реформування нагляду потрібні висококваліфіковані кадри в Регуляторі. Один з аргументів «за» НБУ як регулятора небанківського ринку – це його достатнє фінансування і високі зарплати, що дозволяють наймати професіоналів.
Об'єднання наглядових функцій в одній Комісії дозволить забезпечити її краще фінансування, цілком достатнє для забезпечення інституційної спроможності та якісного виконання наглядової роботи.
Крім того, необхідно чітко розуміти: якісний нагляд – це не тільки фінансування, але й рівень кваліфікації працівників наглядового органу. Поки що, на жаль, ми бачимо, що у співробітників НБУ немає достатнього розуміння небанківського ринку, і вони не готові прислухатися до думки експертів, які пропрацювали на цьому ринку десятки років. Зокрема, це чітко зараз помітно в процесі підготовки Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2025 року.
Тому немає особливих підстав сподіватися, що ситуація змінилася б, якби регулятором став НБУ. Для якісного нагляду критично важлива глибока галузева експертиза, якою НБУ не володіє, а переучуватися «на марші» – не той метод, який підійшов би у роботі з таким складним, різноплановим і специфічним ринком, як небанківський.
І якщо говорити про цифри, то небанківський фінансовий ринок минулого року заплатив понад 7 млрд грн податків. Частина цих надходжень цілком доцільно було б направити на фінансування нового наглядового органу.
Прийняття альтернативного законопроєкту (1069-1) стало б простим та ефективним рішенням, що наближає нашу країну до європейських практик регулювання бізнесу. Створення окремої Комісії замість передачі функцій нагляду від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР буде відповідати позиції президента та уряду щодо необхідності дерегуляції бізнес-середовища та викорінення корупції.
Читайте також
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
Чому ринок медичного обладнання посилено досліджують правоохоронці і що з цим робити
