У середу, 13 листопада, український парламент 240 голосами «за» підтримав у першому читанні історичний законопроєкт – земельну реформу.
Розгляд і голосування очікувано супроводжувалися активними протестами: аграрії обступили Верховну Раду тракторами, «Опозиційна платформа За життя» заблокувала трибуну, люті промови виголошували як рядові партійці «Батьківщини» та сама Юлія Тимошенко. Активний опір злякав навіть реформаторський «Голос». Але «Слуги Народу» не здригнулися — партійні лідери переконали їх в тому, що реальний опір відсутній. І це дійсно так.
Електорат «За життя» в основному представлений заводськими робітниками сходу України, для яких земельні питання чужі. Набагато більше «очок» під місцеві вибори дадуть акценти на утиск каналів Т. Козака – Медведчука «112 Україна», NewsOne і ZIK. Та й сама партія зараз знаходиться в стані розколу, тому не здатна на активну експансію.
Єдиному небезпечному опоненту — Юлії Тимошенко — на відкуп запропонували квоту виконавчої влади. Зокрема, ряд державних підприємств агропромислового комплексу.
У той же час самі фермери під проводом головного політтехнолога «Всеукраїнської Аграрної Ради» Михайла Соколова без представництва в парламенті не несуть жодної загрози.
А єдиному небезпечному опоненту — Юлії Тимошенко — на відкуп запропонували квоту виконавчої влади. Зокрема, ряд державних підприємств агропромислового комплексу.
Зазначимо, що електорат «Батьківщини» – це саме західна і центральна Україна, переважно жителі сіл. Тобто, основна цільова аудиторія земельної реформи. А залишитися в меншості навіть у двох чи трьох областях України Слугам зовсім не до лиця. Щоб вертикаль працювала, всі її ланки повинні бути впевнені в силі «зеленої франшизи».
У відповідь Тимошенко повинна мінімізувати рівень критики щодо уряду Гончарука і скасувати всі заплановані мітинги в регіонах. Або, як мінімум, проводити їх не дуже голосно. Без перекриття трас загальнодержавного значення.
Нагадаємо, саме Тимошенко на сайті Міністерства юстиції США в базі The Foreign Agents Registration Act (FARA) зазначена як основний організатор недавніх протестів аграріїв під Верховною Радою.
Операційний менеджер
Відповідальний за аграрну політику партії «Батьківщина» Вадим Івченко взяв на себе обов'язки щодо квоти в управлінні переданими йому кабміном Гончарука аграрними компаніями: ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) і ПАТ «Аграрний Фонд».
Спочатку Івченко сконцентрувався на більш великій компанії ДПЗКУ, в той час як «Аграрний Фонд» випав із прицілу «Батьківщини». Пояснюється це також тим, що, виходячи із заяв міністра економіки Тимофія Милованова, «Агрофонд» нібито почали готувати до ліквідації.
Саме тому Вадим Івченко разом з Тимофієм Миловановим і його заступником, відповідальним за АПК, Тарасом Висоцьким, 5-го листопада разом прибули для ревізії програми розвитку ДПЗКУ на 2020 рік.
Вже наступного дня в. о. голови ДПЗКУ – Ірина Марченко — була знята з посади рішенням прем'єра. За інформацією від учасників аграрного ринку, зараз на порядку денному — створення тимчасової слідчої комісії для аудиту ДПЗКУ, до складу якої повинен увійти Вадим Івченко.
Паралельно скандал, що розгорівся навколо нових призначень в «Аграрний Фонд», повторно привернув увагу «Батьківщини» в особі Івченка.
Чи планується ліквідація ПАТ «Аграрний Фонд»
Як виявилось, жодної ліквідації «Аграрного Фонду» з активами в 6,6 млрд грн не планується. Насправді державний трейдер був «відданий» Миловановим синові радника Януковича з аграрних питань у 2002-2013 роках – Геннадію Супіханову.
Супіханов-молодший подав у НАПК декларацію кандидата на посаду голови правління «Аграрного Фонду» в той же день, коли Милованов заявив про звільнення попереднього директора – Андрія Радченка — на своїй сторінці в Facebook.
Такий «збіг» привернув багато уваги журналістів, у тому числі спеціаліста з аграрної тематики Івана Киричевского, який виявив тісний зв'язок між сімейством Супіханових, колишнього керівника директора департаменту АПК при МЕРТ'і – Алексом Ліссітсею і Тимофієм Миловановим. Нагадаємо, пізніше ЗМІ охрестили Алекса Ліссітсу «тіньовим куратором АПК», після чого його вплив у Кабінеті міністрів істотно знизилося.
Звичайно, корупційний скандал не міг не обурити і депутатів від «Батьківщини». Після невдалої спроби призначити Супіханова, Гончарук усунув Милованова від подальших рішень щодо «Аграрного Фонду». Всі претензії Івченка після більш агресивної, ніж очікувалося, реакції «Батьківщини» в день голосування за зняття мораторію, були взяті до уваги.
Тому вночі 15 листопада Милованов зі скандалом змушує Гончарука підписати наказ про звільнення голови – Андрія Радченка, і вже на понеділок планує призначити новим. в. о. «Аграрного Фонду» Івана Баришева. Станом на понеділок, 18 листопада, офіційна інформація про це на офіційному сайті КМУ все ще відсутня.
Хто такий Іван Баришев і чому «Батьківщина» лобіювала його призначення?
Баришев Іван Григорович, нинішній директор державного підприємства з того ж таки аграрного відомства «Спецагролізінг», раніше вже працював в «Аграрному Фонді». У 2013-2015 роках, на самому початку його заснування, він був директором з управління закупівлями при Олександрі Кирюку. Це саме той директор «Аграрного Фонду», який допоміг С. Курченку вивести з нього 2 млрд грн. державних грошей через облігації, внесені для формування статутного капіталу держтрейдера і задепоновані на рахунках «Брокбізнесбанку» молодого олігарха, звідки гроші просто зникли.
Сам А. Кірюк досі фігурує в розслідуванні НАБУ цієї справи.
Іван Баришев, очевидно, належить до групи досить впливових, хоч і вкрай непублічних народних депутатів нового скликання, зокрема, Валерія Давиденка (в минулому заступник міністра АПК Присяжнюка) і Бориса Приходька — колишнього заступника глави НБУ. Пікантності додає той факт, що згадані обранці в якості політичного досвіду мають участь в сумнівному порошенківському проекті НАШ КРАЙ (за словами нещодавно вигнаного із фракції СН Полякова, під них зливалися мажоритарні округи в ході виборчої компанії). Також не може залишитися непоміченим такий сумний «кейс» в долі двох джентльменів, як безпосередня участь — увага — у розкраданні тих самих горезвісних двох мільярдів гривень з ПАТ «Аграрний фонд».
Приходько — в якості працівника регулятора, а Давиденко — аграрного чиновника. Приходька навіть затримували працівники Генеральної прокуратури саме у цій справі! На ринку, втім, існує думка, що Давиденко і Приходько в більшій мірі фронтують бізнес Арбузова з Колобовим, ніж основних бенефіціарів агроактивів. Так чи інакше, але можемо спостерігати сумний процес відновлення впливу основних подільників Януковича в аграрному секторі. І, цілком ймовірно, у плідній співпраці з «опозиційною» партією «Батьківщина».
Але продовжимо про Івана Баришева, який був правою рукою Кірюка з «Аграрного Фонду» у 2013-2015 роках, і якому вдалося уникнути слідства. А від детективів НАБУ, за ширмою скандалу про виведення 2 млрд грн. Кирюком, сховалися підписані Баришевим на більш ніж 900 млн грн збиткові зернові форварди.
Баришев – це раніше корумпований чиновник, відповідальний за вигідне поповнення оборотного капіталу агрокомпаній. Ймовірно, саме вплив агроолігархів і допоміг Баришеву без жодних переслідувань мирно покинути «Аграрний Фонд» у 2014-му і точно так же без «підозри» вже в 2017-му стати директором «Спецагролізингу».
Його відповідальним за комунікацію був призначений все той же Вадим Івченко. Будучи менш досвідченим, ніж аксакали аграрної галузі, він гостро потребував їхньої допомоги щодо правильного «заходу» і «кураторству» ДПЗКУ з «Аграрним Фондом».
Зокрема, в управлінні фінансовими потоками і довірених кадрах. При цьому, якщо квота «Батьківщини» в ДПЗКУ — досить плаваюча, то «Аграрний Фонд» був переданий Івченку «Слугою Народу» цілком.
Івченко планує завести в «Аграрний Фонд» Івана Баришева (його ім'я і декларація з'явилися на сайті НАЗК як претендента на посаду в. о. голови «Агрофонду»).
Неважко здогадатися, що його завдання буде таким же, що і в 2013-2015 роках: укласти з аерокомпаніями форвардний договір на майбутню поставку зернових з їх оплатою найближчим часом.
Цей фінансовий ресурс гостро необхідний аграріям, щоб почати гасити заборгованість перед НБУ і зняти з себе ризик втратити абсолютно все, ставши показовою жертвою боротьби з олігархами нової влади.
Важливо сказати, що поставляти зерно «Аграрному Фонду» за форвардам, які повинен підписати Іван Баришев, ніхто, найімовірніше, і не планує. При подальшій ліквідації держтрейдера, на якій буде наполягати «Батьківщина», форвардний контракт може бути реалізований з максимальним дисконтом довіреним особам агроолігархів.
Втім, Івченко і його бізнес-партнери — не єдині, хто претендує на «Аграрний Фонд». Крім ліквідних активів, підприємство є набагато більш цінним для американського уряду гудвілом у вигляді успішного кейсу з подолання корупції на державному підприємстві в Україні. Таких кейсів, реалізованих в Україні Сполученими Штатами, всього два: НАК «Нафтогаз» та ПАТ «Аграрний Фонд».
А сам Андрій Радченко — зміщений голова «Аграрного Фонду», є одним з агентів впливу Вашингтона в Україні і клієнтом однієї з трьох наближених до республіканської партії лобістської компанії "YorkTown Solutions". А звільнення Радченка викликало серйозне невдоволення держсекретаря США. З іншого боку, після кейсу Байдена з прямими погрозами українському уряду, всі американські держслужбовці ведуть себе набагато стриманіше у вияві свого впливу на інші країни. Що в результаті робить конфлікт Вашингтона з «Батьківщиною» навколо «Аграрного фонду» абсолютно непередбачуваним.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
Чому ринок медичного обладнання посилено досліджують правоохоронці і що з цим робити
